Жодної хвилини ми не були розгублені: Євген Ситниченко про 3 місяці війни

Главное фото новости
Фото: Первый Криворожский
1kr.ua
Багато хто з мешканців і мешканок Кривого Рогу і Криворізького району знають Євгена Ситниченка завдяки його ранковим і вечірнім відеозверненням щодо стану справ у Криворізькому районі. Частина аудиторії «Першого Криворізького» думає , що Євген військовослужбовець, але це не так. Беззаперечно, він виїжджає на лінії розмежування, але це входить обов'язки голови цивільної військової адміністрації району. Як для нього пройшли 3 місяці війні і що саме він робить задля перемоги — у матеріалі 1kr.ua.

Євген народився і виріс у селищі міського типу Широке. З 26 років працював у Широківському професійно-технічному училищі директором філії міжрегіонального центру. Згодом став головою Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. З 2020 року — депутат від “Слуги Народу”.

У лютому 2022 року Євген Ситниченко очолив військову адміністрацію Криворізького району. В його обов’язки входить забезпечення стабільного життя 14 громад Криворізького району. Він спілкується з головами ОТГ і старостами сіл щоранку і щовечора, дізнається про обстановку в громадах і про їхні актуальні потреби. Наприкінці квітня український Генштаб повідомив про нарощення бойового потенціалу російських військ на Криворізькому напрямку. На початку травня обстріли громад Криворізького району стали регулярними. Росіяни обстрілюють не тільки позиції наших військових, а й мирні міста, села і селища, як то Зеленодольськ чи Апостолове, села Мар’янське і Шестірня.

В обов’язки Євгена Ситниченка входить звітування перед Валентином Резніченком — головою Дніпропетровської військової облдержадміністрації. Як Ситниченко отримує інформацію про обстріли і доносить її до широкого кола читачів можна дізнатись у відео на нашому ютуб-каналі.

Євген розповів журналістці редакції, як почався його перший день війни:

Я живу у приватному будинку. Прокинувся від вибухів. До нас у Широке прилетіла ракета у частину, було добре чутно. Я одягнувся і поїхав на роботу.
За словами Євгена, з самого ранку до будівлі адміністрації почали з’їжджатися сільгоспвиробники і просто небайдужі люди громади, почали думати, чим можна допомогти прямо зараз. До обіду 24 лютого вони вже почали розвозити гуманітарну допомогу військовим. Приїхав комбат Юрій Олександрович Сіньковський, і ми почали планувати співпрацю.

Жодної хвилини у нас не було розгубленості, — говорить Євген. — Ми відреагували спокійно. Засмутились, бо до останнього ніхто не вірив, що росіяни все ж нападуть на мирну країну. Ми готувались до всього найгіршого. Зараз вже робота повністю налагоджена, логістика, харчування військових організовано бездоганно. У перші дні була суматоха, звичайно.


Кожен ранок Ситниченка починається зі спілкування з громадами району, у першу чергу — з прикордонними, адже вони межують з Херсонською областю і найбільше потерпають від обстрілів. Голова військової адміністрації району дізнається, що відбулося за ніч у кожному населеному пункті, питає, чи є потреби, які може закрити. До прикладу, 25 травня російські окупанти обстріляли одну з громад Криворізького району. Вони пошкодили лінію електропередач і позбавили частину жителів світла й водопостачання. Та пошкоджену лінію електромережі переключили на альтернативну, й швидко запрацювала насосно-фільтрувальна станція, почали відновлювати водопостачання по місту.

Комунальні служби — це окремий рід військ, -— говорить Ситниченко. — Вони їдуть на території, які щойно обстріляли, і з ризиком для себе ремонтують електро-, водо- чи газопостачання на території. Щоб якнайшвидше відновити людям доступ до звичайних речей, яких прагнуть позбавити їх вороги.

Громади Криворізького району, які відносно далеко від лінії зіткнення із армією РФ, займаються також допомогою переселенцям. Більшість переселенців, наприклад, з окупованої частини Херсонщини, добирались зі своїх населених пунктів одразу в місто Кривий Ріг. Але інші обирають для тимчасового проживання села і селища. Так, у Гречано-Подівській громаді є декілька місць, де надають допомогу переселенцям і допомагають з розселенням.

Дізнаємось, що потрібно цим людям: житло, медикаменти, психологи, і намагаємось забезпечити, — говорить Ситниченко.





Наслідки обстрілів армією РФ населених пунктів Криворізького району

Протягом дня Євген з колегами відвідують “нульові” рубежі. Туди вони привозять гуманітарку, а іноді і необхідне для військових спорядження — тепловізори, прилади нічного бачення. Військова адміністрація району також регулярно запрошувала журналістів у престури — до постраждалих від обстрілів громад району, на посівну. В обов’язки Ситниченка входить спілкування з місцевими та іноземними журналістами. Наприкінці дня знову комунікує з громадами району, дізнається, чи були обстріли, уточнює у рятувальників, поліції та військових, чи є жертви. А потім записує вечірнє звернення для жителів Криворізького району і Кривого Рогу.


Серед читачів і читачок 1kr.ua, як ми помітили, у Євгена здебільшого гарна репутація. В особисті повідомлення нам навіть писали, що не можуть заснути, коли не подивляться його звернення

Я не відчуваю ніякої популярності, просто роблю свою роботу, — говорить Євген. - А щодо того, що думають, що я військовий: це не так. Ми військова цивільна адміністрація. Так, у нас є зброя, ми їздимо на “нуль”. Довіра до Залужного і Президента у військових максимальна. А обов’язки військової адміністрації стосуються мирного населення.

У перші тижні Євген, як і багато очільників будь-яких адміністрацій країни, отримував повідомлення від росіян з пропозицією співпрацювати. Вони писали також, що в Україні нацистська влада, тож, мовляв, “переходьте на світлу сторону”. Коли чули відмову, писали: “Ти ще живий завдяки нам”.

Я їх посилав за руським кораблем, та і все, - говорить Євген.

Війна вже затягнулася на більше часу, ніж спершу здавалось це може тривати. Українці й українки, звичайно, втомилися від війни, але не опускають рук.

Що перемога за нами — 100%, в цьому сумнівів ніхто не має, — говорить Євген. — Вже хочеться повернутись до нормального життя. У мирні часи ми з дітьми дуже любили кататись на байках. Зараз, вже три місяці як, немає можливості цього робити. Раніше ще полювати любив. Зараз ми всі лише на рашистів полюємо.


Пам’ятайте, що перемога точно буде за Україною. Пишіть нам про людей, які працюють задля перемоги, на пошту [email protected]


Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Воздушная тревога

Предыдущая тревога длилась –
18 мин

Все хорошо

15 : 05

Новости 1kr.ua в Tеlеgram

Мы в социальных сетях

Общество

Booking.com