Євген Ситниченко: про зраду і обстріли Криворізького району

Главное фото новости
Фото: Первый Криворожский
1kr.ua
Ми попросили голову військової адміністрації Криворізького району Євгена Ситниченка про зустріч посеред робочого тижня. В один з травневих днів журналістка і журналіст 1kr.ua зустрілися з Ситниченком в приміщенні районної військової адміністрації, а потім разом з головою РВА відвідали Шестерню Криворізького району — село, яке зазнало серйозних уражень від російських обстрілів.

Ми говорили з Євгеном Ситниченком про обстановку у Криворізькому районі, дізнались його думку про “зраду”, про яку заявив в інтерв’ю Наталії Мосейчук президент футбольного клубу “Інгулець” Олександр Поворознюк. Ту саму, коли Криворіжжя розмінували зрадники, і це в останній момент встигла помітити криворізька розвідка. Була зрада чи ні, чому іноді відрізняється інформація про обстріли у Ситниченка і Вілкула, а також які проблеми виникають у Криворізькому районі — читайте в матеріалі 1kr.ua.

З самого ранку в кабінети приміщення районної військової адміністрації приходять люди у військовій формі, голови об’єднаних територіальних громад, волонтери й іноземні та місцеві журналісти. Саме тут Ситниченко дізнається про актуальну обстановку у всіх громадах району. Зранку він телефонує міським головам, старостам сільських і селищних рад, головам об’єднаних територіальних громад, що межують з Херсонською областю і до яких “дотягується” ворожа артилерія. Відповідальні особи в громадах доповідають голові військової адміністрації району про те, що відбулося за ніч, чи були обстріли, і говорять про нагальні потреби: чи то в гуманітарній допомозі для переселенців, чи то просять допомогти знайти будівельні матеріали для відновлення пошкоджених росіянами будинків.

За словами голови РВА, якщо староста чи голова ОТГ повідомляє про обстріли, інформацію уточнюють у військових, ДСНС і поліції. Лише після того Євген Ситниченко звітує про обстановку голові Дніпропетровської ОДА Валентину Резніченку, а згодом записує відео для жителів району, криворіжців і внутрішньо переміщених осіб, які зараз живуть тут.

Криворіжці та жителі Криворізького району іноді помічають, що інформація про обстріли територій може відрізнятися: голова РВА міста може повідомити про обстріл, а голова РВА району може заявити, що обстрілів не було. Чи навпаки. Так, наприклад, ввечері 19 квітня голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул під час вечірнього брифінгу повідомив про обстріл декількох населених пунктів Криворізького району.




Він додав, що протягом дня росіяни обстрілювали визволені ЗСУ села Херсонщини. Ситниченко вранці 19 квітня повідомив про обстріл одного населеного пункту району. Дослівна цитата: “Був один обстріл одного населеного пункту. Офіційно повідомляю: одного. Місто Зеленодольськ”.

Ввечері того ж дня Євген Ситниченко звітував, як пройшов день 19 квітня: “... Жодний населений пункт не був обстріляний. Були “прильоти” на прикордонну територію на межі Дніпропетровської і Херсонської області”.


Декілька днів тому, 22 травня, знову інформація про обстріли Криворізького району відрізнялась у Вілкула і Лукашука з Ситниченком. Заступник керівника ради оборони Дніпропетровської області Микола Лукашук повідомив, що російська армія обстріляла Мар'янське та Апостолівську громаду. Пізніше про обстріл Мар'янського із систем залпового вогню «Град» написав у вечірньому зведенні новин і голова ВА Кривого Рогу Вілкул.




Міський голова міста Апостолове Андрій Оса підтвердив інформацію про обстріл Апостолівської громади у своєму телеграм-каналі, написавши також і про обстріл Мар’янського Зеленодольської громади.


А міський голова Зеленодольська Дмитро Невеселий (до Зеленодольської ОТГ відноситься село Мар’янське) разом з Ситниченком записав відео, де спростував інформацію про обстріл Мар’янського.

Населений пункт не постраждав, - сказав Невеселий. - Жодного обстрілу не було. По окраїнах села були деякі “приходи”. Але жодного населеного пункту громади не було зачеплено.


Чому так відбувається, що інформація у голів міста, району і області може відрізнятись? Можливо, людський фактор впливає на точність інформації, яка надається. Важливим фактором також, напевно, є час публікації повідомлень: інформацію про обстріли голови РВА можуть отримувати після публікації свого ранкового чи вечірнього звернення, і переносять її на наступне звернення. Ситниченко вважає також, що дуже важливим є правильне вживання термінів, коли говориться про обстріл територій.

Територія Криворізького району межує з Херсонською областю, — пояснює Ситниченко. — Прикордонна територія - це землі навколо населеного пункту, а не сам населений пункт. Умовно, поле або очерет. Коли я говорю про обстріл прикордонних територій, це означає, що снаряд не вцілив у населений пункт, а влучив десь в поле. Інша справа — коли говориться про обстріл населеного пункту — села або міста, коли пошкоджуються будинки, наприклад.


Як же зрозуміти, правдива інформація про обстріли чи ні?


Ми завжди просимо вас довіряти лише офіційним джерелам інформації — головам військових адміністрацій, очільникам міст, сіл та селищ, головам облрад. Але випадки, описані вище, демонструють, що інколи в офіційних джерелах відбуваються неспівпадіння даних та, скоріше за все, мізінформація — помилкове інформування, яке сталося ненавмисне. Мізінформація відрізняється від дезінформації тим, що остання — це навмисне, системне, маніпулятивне нав’язування неправдивої інформації з певною політичною метою.

Простий приклад, як відрізнити мізінформацію від дезінформації. Уявіть: Ви гортаєте фейсбук-стрічку і бачите допис свого знайомого. Він пише: “Російський винищувач щойно пролетів над Кривим Рогом, я побачив його над Поштовим!!! Там був російський прапор!!” Допис вже прокоментували декілька Ваших спільних знайомих і поширило з десяток людей. Інформацію підхоплюють інші юзери, а в результаті криворізькі пабліки, які заробляють популярність за допомогою заголовків і неперевірених вкидів, постять її у себе зі словами: “Пишуть, над містом летить СУ-34”.

Містом шириться паніка. Ваш знайомий замість того, щоб повідомити у @stop_russian_war_bot, що він начебто побачив російський винишувач, зробив емоційний пост в соцмережі. Потім виявляється, що це була українська авіація, і він не лише нашкодив емоційному стану людей, а і проінформував про місце дислокації українських повітряних сил. Це було ненавмисне помилкове інформування — мізінформація, але воно нашкодило іншим людям.

Але бувають випадки, коли рф або їхні посіпаки роблять інформаційні вкиди, щоб дезінформувати українське суспільство та похитнути психологічну рівновагу.

Тому, правило №1: Перевірте джерело інформації. Хто це опублікував і поділився? Чи є ця людина чи ЗМІ першоджерелом, або вони посилаються на когось? Перевірте того, на кого посилаються.

Правило №2: Зверніть увагу на тон посту чи публікації. Дезінформація часто призначена для того, щоб викликати емоційну реакцію. Чи не побудований текст так, щоб злякати Вас або навмисно викликати обурення?

Правило №3: Перевірте зображення в пості або публікації. Чи підтверджує вона те, про що говориться в тексті? Сервіси Google, TinEye та Bing мають функцію “знайти подібні картинки в інтернеті”. Якщо маєте сумніви щодо даного зображення, подивіться на подібні картинки. Їх можуть просто взяти з мережі для залякування й дезінформації.

Правило №4: Якщо повідомлення в офіційних джерелах відрізняються (наприклад, у голів військових адміністрацій міста та району), зверніть увагу на час публікації повідомлення. Людина може записати і опублікувати повідомлення о 21:00. Окупанти можуть обстріляти село Криворізького району о 21:20, тому в вечірнє повідомлення інформація про обстріл вже не увійде. Інший голова ВА може давати вечірнє повідомлення о 22:00, і у нього вже буде сказано про обстріл того села. Хочемо звернути й увагу чиновників на те, що під час війни оперативне інформування є дуже важливим для стабільного емоційного стану жителів міста і району. Якщо обстріл відбувся вночі, просимо повідомляти про це у ранкових зверненнях, так само якщо відбувся протягом дня, просимо повідомляти у вечірніх.

Правило №5: Щоб володіти інформацією про обстріли тієї чи іншої громади, радимо підписатися на телеграм-канали і фейсбук-сторінки громад Криворізького району. “Зеленодольська міська територіальна громада”, “Міський голова Андрій ОСА” в телеграмі й фейсбуці, Апостолівська, Широківська, Гречаноподівська територіальні громади в фейсбуці. Якщо Ви володієте інформацією про інші офіційні сторінки громад Криворізького району, напишіть нам в соцмережі, ми додамо їх в перелік.

Не вестись на дезінформацію або як навчити родичів не вестись на вкиди, що завтра точно всі сили кинуть на Кривий Ріг

Коли ми говоримо про неспівпадіння в словах про обстріли від офіційних осіб, ми тримаємо в увазі, що скоріш за все це відбувається ненавмисне. Але коли ми говоримо про кричущі заголовки на кшталт "Росіяни вже підійшли до Кривого Рогу", або "Окупанти обстріляли Кривий Ріг" (коли вони обстріляли село району) — це схоже на маніпуляції та/або прояв дезінформації. Це може бути й інформаційним вкидом від нашого ворога. Тому рекомендуємо користуватись наступними порадами, щоб не стати жертвою дезінформ


Зрада — була чи не було?


Ми запитали у Євгена Ситниченка про нашуміле інтерв’ю Олександра Поворознюка, яке він дав телеведучій «1+1» Наталії Мосейчук.

Цей чоловік— підприємець-аграрій, президент футбольного клубу “Інгулець”, житель Кіровоградщини. Після початку повномасштабної війни став командиром добровольчого загону “За Петрівщину”.

Поворознюк заявив, що у Кривому Розі відбулася “зрада”. Цитуємо: “...Я Вам більше скажу. Кривий Ріг. Все замінували, встигли. А Ви знаєте, що там було? Я Вам скажу. Коли ми вже почали ходити в Херсон і радитись, вирішувати питання, коли ми йдемо, як ми йдемо, щоб нас не накрили наші, з розвідниками. Я вже з цими хлопцями говорив. Я говорю: “Я Президенту скажу з перших уст тих хлопців, які в окопах сидять. Кривий Ріг був замінований від “А” до “Я”. Його б не взяли апріорі. Але буквально за два дні всі проводи були обрізані. І, слава Богу, що приїхала розвідка 17-ї [танкової бригади імені Костя Пестушка, - ред], і вони поїхали просто перевірити, наскільки воно заміноване, і побачили цю всю х****. Так Нікопольський міст підривали машину, заряджену зривчаткою. Підпалили шнур і пацан втікав, 5 хвилин у нього було часу, щоб міст взірвати. Тому що все перерізано було. Тобто зрада? (питає Мосейчук) Звичайно (відповідає Поворознюк)”.

Я не знаю, наскільки військовий спеціаліст та людина, яка коментує це, - говорить Євген Ситниченко. — З першого дня Збройні Сили й територіальна оборона стали на захист району та міста, повністю виконували все, що говорили їм військові. Він (Поворознюк, — авт.), сидячи в іншій області, не може знати, що у нас заміновано, і що не заміновано. Це знають тільки військові. Кожний напрямок району укріплений фортифікаційними та іншими засобами. Я запевняю, що вони (військові й зокрема сапери, - авт.) виконують свою роботу якісно. Ми на зв’язку майже кожного дня. Жодного засобу не було знято з тої території, де є загроза просування російських військ. Запевняю: ми надійно захищені. Цей коментар просто недолугий. Ніякої зради не було і немає.


Яка зараз обстановка в Криворізькому районі?

За словами Ситниченка, наразі обстановка у Криворізькому районі стабільна, але ще напружена. Громади виконують повсякденні задачі. Комунальні служби працюють, триває прибирання територій. Вода, світло, газ у всіх населених пунктах є. Прикордонна територія захищена, контролюється ЗСУ.

На початку місяця було дуже багато обстрілів Криворізького району, — говорить Євген Ситниченко. — Перед 9 травня на одну громаду було по 7, 8, 9 “прильотів” “градів”, “ураганів”, ствольної артилерії. Багато де досі знешкоджують заборонені касетні снаряди. Після 9-11 травня інтенсивність зменшилася. Це пов’язано також з роботою наших Збройних Сил. Вони ведуть активні дії, і ми це відчуваємо.

Звичайно, не можна сказати, що проблем у Криворізькому районі немає. Війна триває, окупанти намагаються рухатись і обстрілюють одразу декілька громад на лінії зіткнення. Вони намагаються залякати мирне населення, позбавляючи іноді світла, іноді газу чи водопостачання. Та ці проблеми вчасно й оперативно вирішуються комунальним фронтом спільно з головами громад і військових адміністрацій. Наприклад, 25 травня обстріляли одну з громад Криворізького району. Окупанти пошкодили лінію електропередач і позбавили частину жителів світла й водопостачання. Та пошкоджену лінію електромережі переключили на альтернативну, й швидко запрацювала насосно-фільтрувальна станція, почали відновлювати водопостачання по місту. Війна триває, трапляються геть неприємні випадки. Та не втрачайте віри в перемогу, зберігайте спокій. Все буде Україна!

Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».



Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.