Мультфільми про війну: як сестри з Кривого Рогу намалювали «Мрію»

27 лютого у Гостомелі на аеродромі «Антонов» росіяни знищили найбільший у світі літак — «Мрію». В той же день у сестер з Кривого Рогу Юлі та Олі Ткач виникла ідея створити мультфільм про український флагман.

Дівчатам нині по 22 роки, вони навчаються у Києві — Юля на графічного дизайнера, а Оля на журналіста та на заочному відділенні юридичного факультету у Харкові. Створюють мультфільми вони ще з сьомого класу — у 2014 році вийшов мультфільм на пісню “Квітки Цісик”, а мультфільм “Вимкнути війну” переміг на полтавському фестивалі документального кіно.

За день до війни Оля виїхала з Харкова до Києва. Там вони з сестрою пробули декілька днів. Якраз коли поверталися з навчання, “Мрію” знищили російські окупанти. Тоді дівчата й вирішили приступити до створення мультфільму: обговорили сюжет, придумали героїв.

Це стало свого роду подарунком від них компанії "Антонов".

"Ми — дівчата з Кривого Рогу, у нас про "Антонов" багато говорять: не тільки про літаки, але й про компанію, пілотів", — додає Оля.

На малювання мультфільму пішов місяць, оскільки кожен кадр Юля промальовувала окремо. Оля займалася монтуванням.

“Робота потребує дуже багато зусиль художника і часу. Маю надію, що в подальшому в Юлі з’явиться можливість розвинути анімацію, щоб збільшилася й динаміка наших випусків”, — зазначає Оля.

Коли сестри закінчили роботу, то надіслали мультфільм пілоту літака Дмитру Антонову й пресслужбі компанії. Відповідь Дмитра була досить лаконічною, хоч і короткою:

"Дякую, ще не вмерли в Україні талановиті люди", – написав він.

А от відповідь від пресслужби довелося чекати декілька тижнів.

“Нам нічого не відповіли. Але через місяць прийшло повідомлення від пресслужби, що через бойові дії в Гостомелі вони не мали доступу до комп'ютерів і не могли працювати. Але вони нам “дуже сильно дякують”, — розповідає Оля.

Компанія розмістила мультфільм на своїх сторінках у соцмережах. Після цього й дівчата виклали його у себе і додали реквізити для фінансової допомоги компанії на відбудову нової "Мрії".


Мультфільм досить швидко почав розповсюджуватися у мережі, сестрам стали писати люди з різних країн зі словами подяки.

Також дівчатам написала пані, яка пропрацювала понад 30 років у компанії “Антонов” й попросила надіслати їй мультфільм у приватні повідомлення.

“Отакі відгуки запам’ятовуються найбільше. Від людей, які там працювали, від Дмитра А

нтонова. Це дуже круто”, — діляться враженнями дівчата.
Оля та Юля й надалі планують створювати мультфільми про війну в Україні.

“Один буде про події у Краматорську (ред. - російські окупанти вдарили ракетами по вокзалу, коли там перебувало кілька тисяч цивільних).

Буде іграшка, фотографія якої облетіла всі ЗМІ, вона оживе. Мультфільм присвятимо українським дітям, які живуть в умовах війни. А другий мультфільм, ми працюємо над ним вже більше місяця, буде про українські міста в образах людей”, — поділилися дівчата подальшими планами.

Дівчата не єдині криворожанки, які вважають, що підтримувати одне одного мистецтвом вкрай важливо.

Художник та викладач художньо-графічного відділення факультету мистецтв Криворізького державного педагогічного університету Олександр Юрченко пише та продає картини, а кошти перераховує на потреби військовослужбовців Збройних сил України.

З останнього, що він виставляв на продаж — це картина “Грози над горами”, яку художник написав у 2019 році.

Домовитися про купівлю можна у нього на сторінці в Facebook.




Підтримувати одне одного криворіжці намагаються й музикою.

Криворізький гурт “Роялькіт” написав пісню, присвячену війні в Україні — «Місто-герой», вона про Маріуполь. Днями її виконували на концерті перед військовими. Де саме відбувся виступ, говорити з безпекових міркувань не можна, кажеменеджер гурту Євген Павлов. Але обіцяє: будуть й інші концерти — військовим потрібно відчувати, що вони не самі.

«Для нас це важливо, бо ми як представники культурного фронту Кривого Рогу вважаємо, що музика у воєнний час - це ліки. Музика підіймає бойовий дух, лікує душевні рани.

У репертуарі «Роялькіт» вже є дві пісні, присвячені війні з РФ, які прозвучали у акустичному форматі. Окрім музичних подарунків привезли для військових сотню фірмових імбирних пряників від Наталі та Соломії Гаман, що стало солодким додатком до музики», — говорить Роман Гаман, фронтмен гурту.

У пісні про Маріуполь особливим є момент, коли вмикається звук повітряної тривоги та вокаліст називає себе різними містами України.

«Я — Харків, Маріуполь, Я — Київ, Я — Ірпінь…», — співає він.

Зараз гурт готує до повноцінного релізу другу пісню, присвячену російсько-українській війні. Вона буде називатися «CTRLZ». У ній музиканти співають про мертвих російських окупантів, вже легендарну Чорнобаївку та інші досягнення ЗСУ.

Якщо ви знаєте інших людей із мистецької сфери, які створюють фільми, пишуть музику, вірші, створюють унікальний контент — пишіть на [email protected]