“Приїду додому — обов’язково сходжу до психолога”, — як змінилося життя студентів, які виїхали з України

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони українців змушені були виїхати в інші регіони країни або за кордон. В Німеччину, Італію, Польщу емігрували сотні криворіжців, серед них і четверо студенток.

Крім навчання Вікторія Куделя співала на вихідних у храмі, Єлизавета Харькіна працювала на комунальному підприємстві, Валерія Лаврентьєва — у кав’ярні. А Анна Янішевська навчалася та працювала у виконкомі. Життя дівчат змінилося, коли на світанку 24 лютого Росія випустила по Україні перші ракети.

Як проходить адаптація студенток з Кривого Рогу на чужині, чи продовжують дівчата там навчання — редакція 1kr.ua поспілкувалася про це з дівчатами.

Італія, Німеччина, Польща — де тимчасово живуть і навчаються криворожанки

Анна Янішевська, студентка 4-го курсу Донецького державного університету внутрішніх справ (далі — ДонДУВС), виїхала з Кривого Рогу на 5-й день повномасштабного вторгнення. Разом із рідними дівчина поїхала евакуаційним потягом Кривий Ріг — Ужгород, потім — до Польщі. У мирний час Аня вчилась в університеті і працювала у виконкомі. Коли мала вільну хвилинку, намагалася приділяти увагу родині, ходила на прогулянки з молодшим братом. Іноді “дуркувала” із собакою.

За кордоном мені довелося пристосуватися до життя з кількома сім’ями. Зараз ми мешкаємо у трикімнатній квартирі, де живе 3 родини. Це 10 дорослих і 3 дітей. Адаптуюсь дуже повільно, бо ми на чужині. Я ніколи не була за кордоном. Пристосуватися важко, всі рідні і близькі залишилися в Україні, я пригнічена […] По приїзді додому обов’язково сходжу до психолога, — говорить Анна.

Зараз вона продовжує навчання дистанційно, закінчує 4 курс. Цьогоріч навчання скоротили на місяць і мають закінчити в травні, тому вирішила все ж його завершити.

У Кракові дуже багато пунктів надання гуманітарної допомоги. Їжа, ліки, одяг, взуття на різний вік — як для маленьких, так і для дорослих. Також гігієнічні засоби. Тобто є все, що нам зараз потрібно. У Польщі люди дуже привітні, вони співчувають нашому горю, — розповідає Анна про допомогу від поляків.

Студентка 3-го курсу Криворізького державного педагогічного університету Валерія Лаврентьєва на початку березня евакуювалася до Італії. Зараз дівчина навчається дистанційно, однак на пари не завжди встигає ходити. Зранку йде на курси німецької та італійської, а на вихідних працює у кав’ярні. Домашні завдання дівчина виконує та надсилає викладачам онлайн.




Обсяг роботи в університеті не зменшили. Деякі викладачі розуміють ситуацію і дають більше часу на підготовку.Термін навчання у виші поки не скорочували, сесія планується теж за графіком, говорить Валерія. Студентка ще не певна, чи готова вчитися далі у закордонному університеті.

Перший час я не мала сил, багато спала — по 9-11 годин. Адаптація проходить достатньо легко, усі складнощі лише з мовою, - ділиться студентка. - Зустріли нас дуже гостинно.Надали житло, ресторани готують обід та вечерю, а місцеві жителі приносять смаколики, необхідні речі. Організували тут і курси італійської, німецької, допомагають знайти роботу. Ми дуже вдячні за все, що для нас роблять. Це настільки зворушливо, ми з мамою плакали.

8 березня дівчатам подарували квіти, хоча тут так не прийнято.

Це було дуже мило — влучили у саме серце, - каже Валерія. - Якось влада організувала благодійний концерт у церкві, де небайдужі збирали кошти на допомогу українцям. Діти співали пісень, італійці виступали і розказували про події у Маріуполі та по всій Україні.

А ось студентка 2-го курсу Криворізького державного педагогічного університету Вікторія Куделя до початку війни займалася музикою, волонтерством у Фонді "ДоброДій". Дівчина грала на фортепіано та співала у двох гуртах. Щосуботи або іноді протягом тижня мала виступи, а щонеділі Віка ходила до молитовного будинку. Потім збиралися молоддю, друзями, разом проводили час. 24-го лютого все змінилось для неї теж.




Коли Росія розпочала війну, дівчина з родиною виїхала у західну частину України. Зараз Віка живе у німецькому Штутгарті. Вчиться теж дистанційно. Зізнається — почувається дискомфортно, тому не завжди відвідує заняття. Вона з родиною живе у трикімнатній квартирі, загалом зараз там живе десять осіб.

Змінилося все. Темп життя, немає звичних буднів, які були вдома, немає комфорту та спокійної душі […] Намагаємося тримати себе в руках, щоб не розкисати, - каже про свій стан Віка. - Ще тут є також волонтери, які для нас, наприклад, зробили безкоштовні курси німецької мови.

Вимушено виїхала з України ще одна студентка педагогічного. До початку російсько-української війни Єлизавета Харькіна працювала і навчалася. У будні час від часу бачилася з подругою, пили разом каву, потім заходила до мами на роботу, аби разом піти додому. Вихідні майже завжди проводила з хлопцем: могли побути вдома, або піти у кіно, гуляти міськими парками і скверами.

Я виїхала у березні до Польщі до маминих знайомих. У нашому місті тоді не було та й немає зараз бойових дій, але мама дуже переживала, і я підтримала її думку про виїзд. У Кривому Розі я працювала, зараз у Польщі - ні. Лише онлайн допомагаю по своїй роботі. Вже почала вивчати польську мову, хожу на групові заняття, які організували безкоштовно волонтери. Взагалі у Польщі люди привітні. Але й буває дуже сумно, бо хочеться додому, — розповідає Єлизавета.

На що можуть претендувати українські студентки за кордоном

Зазначимо, згідно з польським законом від 12 березня цього року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом в країні» студенти мають право продовжувати навчання у вишах Польщі. Цю інформацію розміщено на офіційному сайті уряду Республіки Польща.

У законі сказано, що через надзвичайні умови евакуації деякі студенти можуть не мати всіх необхідних документів для вступу. У такому випадку університет індивідуально визначатиме рівень знань конкретної людини.

Для студентів, які ще не визначилися або міркують над питанням вступу до польських ВНЗ, пропонуємо ознайомитися з порадами місцевих викладачів.

Викладачі з Польщі радять починати процедуру вступу з таких кроків:

1. Обрати університет та ознайомитись з факультетами та переліком спеціальностей.
2. Вирішити та обрати мову, на якій плануєте вчитись: польська, англійська, українська.
3. Підготувати усі документи про вашу освіту: дипломи, сертифікати тощо.
4. Варто особисто контактувати з університетом чи будь-яким іншим навчальним закладом, який ви обрали, та подавати заяву щодо зарахування на навчання. Університетські структури мають процедуру переведення іноземних студентів та студенток, а остаточне рішення щодо зарахування студента або студентки на навчання приймає ректор.

Хто може виїхати

За даними ООН через російсько-українську війну більше 10 мільйонів українців та українок залишили свої домівки: 6,5 мільйона перебувають у межах країни, 3,9 мільйона виїхали за кордон. В основному це жінки і діти. Усі громадяни України, в тому числі й криворіжці, можуть отримати тимчасовий захист у країнах Європи. Емігрантам та емігранткам за можливості надають доступ до праці, житла, місць проживання, медичну та освітню допомогу.

Виїхати за межі країни нині можуть студентки, а також студенти, які недосягли повноліття. Ще в умовах воєнного стану залишити Україну можуть ті, хто отримує вищу освіту в іноземних вузах.

Найбільше біженців з України прийняла Польща — понад 2,4мільйона українців. Таку інформацію оприлюднила польська прикордонна служба. Багато виїхали також до Чехії, Угорщини, Словаччини, Німеччини, Молдови.

Який зараз психологічний стан у студентів, які залишились в Україні

Переважна більшість українських студентів з 14 березня навчається дистанційно. Сюзанна Дядюра, студентка 3-го курсу Криворізького педагогічного університету, провела навчально-соціологічне дослідження — аби з’ясувати, який психологічний стан нині у криворізьких студентів.

В опитуванні взяли участь 40 студентів Криворізького державного педагогічного університету і Криворізького національного університету.

Виявилось, що більшість опитаних студентів наразі не готові до повноцінного навчання. 60% студентів стверджують, що стикалися із тривожним станом під час війни. Інші 32,5% швидше стикалися із тривогою під час війни, ніж ні.

За даними опитування 50% студентів чітко відчувають, що зараз війна кардинально змінює їхнє життя. 30% зазначають, що війна швидше змінює їх життя, ніж ні. Та лише 17,5% стверджують, що вони швидше не відчувають кардинальні зміни.

Студенти зараз потребують психологічної підтримки, каже майбутня дослідниця, яка теж через війну продовжує вчитися дистанційно.

Студентка 3-го курсу психолого-педагогічного факультету педуніверситету Юлія Міндей рекомендує тим, хто опинився у складних умовах через війну намагатися заспокоїти себе та впоратися із переживаннями.

1. Потурбуйтесь спочатку про себе, а саме:

• Обов'язково спати. Не спати — це НЕ геройство!
• Заспокойте себе за допомогою 5 кроків (нижче інструкція), а потім допомагайте близьким.
• Переглядайте новини в день — не частіше, ніж раз на 2 години.
• Стежте за базовою гігієною — пийте, їжте, чистіть зуби, приймайте душ.
• Зосередьтесь на діях "тут і зараз".
• Концентруйтеся на позитиві.

2. Слухайте тіло, нічого не робіть через силу.

• Не хочеться їсти - їжте тільки те, що можна випити, розсмоктати — бульйони, цукерки тощо.
• Час почати обмежувати стимулятори — кава не відрами, а дозовано, важкі чаї — теж, енергетики — табу!
• Пийте хоч по ковтку, але часто. І бажано — чисту воду.

3. Нормалізуйте свої переживання.

• Страшно – це нормально і правильно. Це добре. Агресія — абсолютно нормально! Головне знайти їй вихід.
• Робіть щось руками, багато дрібної моторики, врешті-решт візьміть крупи і перебирайте. Або плетіть маскувальні сітки.
• Грайте з дітьми та тваринами, обіймайтеся, прибирайте або прасуйте білизну.
• Частіше дякуйте обіймайтеся цікавтеся у свої близьких «як вони».

Якщо ви виїхали за межі країни через війну, і бажаєте розказати про зміни, як проходить ваша адаптації чи навчання за кордоном — пишіть на пошту [email protected]