Популярність і відповідність стандартам. Шлях України до НАТО
Фото: Первый Криворожский
На початку листопада 2021 року Україна отримала нового міністра оборони — ним став Олексій Резніков.
Читайте також: скільки Україні коштуватиме членство в НАТО
Колишній віце прем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, очоливши оборонне відомство, сказав, що вступ до НАТО — стратегічна мета для України.
Україна прагне вступити до НАТО з низки причин, зумовлених її розташуванням і сусідством з країнами-агресорами. Мова йде про Росію, яка вже відкрито напала на Україну — анексувала Крим і окупувала частину Донецької та Луганської областей. А також не варто забувати про Білорусь, яка після демократичних протестів і санкцій з боку європейських держав може стати союзницею Росії у питанні окупації України.
Ми розібрались у тому, який шлях пройшла Україна, аби вступити до НАТО та наскільки наша армія наразі готова стати частиною Альянсу.
Шлях політичного визнання
Курс на вступ України до НАТО проголосили ще у 90-х роках. Тоді, після розпаду Радянського Союзу, влада шукала можливості отримати геополітичних партнерів. Це б дозволило розвивати незалежну Україну і допомогло відійти від впливу Росії .
Тоді Україна вступила до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже у 1994 році приєдналась до програми «Партнерство заради миру». Згодом, у 1997 році, при Альянсі створюють Комісію Україна — НАТО, яка мала розвивати подальшу співпрацю. Україна доповнює Хартію про партнерство, а комісія отримує можливість впроваджувати євроатлантичні реформи у країні.
Після початку російсько-української війни НАТО розширює співпрацю з Україною. А з 2016 року практична допомога НАТО надається Україні у вигляді Комплексної програми допомоги, спрямованої на посилення обороноздатності, кібербезпеки, енергетичної безпеки, розмінування вибухівки та інших напрямках.
У червні 2017 року Верховна Рада ухвалює закон, яким членство держави в Альянсі визначається стратегічним пріоритетом національної зовнішньої та безпекової політики. А у 2019 році набула чинності відповідна поправка до Конституції України.
І вже влітку 2020 року Україна стала однією з шести держав зі статусом партнера НАТО із розширеними можливостями. Сама програма була створена Альянсом у 2014 році, й тоді до неї увійшли п’ять держав: Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія і Йорданія. Програма має допомогти країнам зміцнити потужність військових сил, відповідно до стандартів НАТО.
Український військовий експерт Олександр Мусієнко зазначає:
«Країни НАТО розуміють, які загрози є [від Росії], і вони використовують всі механізми, які надані нам статусом партнера НАТО з розширеними можливостями. Весь алгоритм залучається. І ми теж не сидимо, склавши руки. Ми зміцнюємо оборону, розуміємо, де є проблемні точки, що необхідно виправити, і робимо все, щоб спільно проводити навчання з НАТО».
Готовність суспільства
Ставлення українського суспільства до вступу у НАТО змінювалось відповідно до того, яку політику вела держава й хто очолював країну. У 2002 році, після заяви тодішнього президента Леоніда Кучми про бажання України вступити в НАТО думки українців розділились.
За даними, опублікованими на аналітичному порталі «Слово і Діло», у 2002 році вступ до Альянсу підтримували 32% українців, у 2006 — 15,4%, у 2013 — 18%.
Ставлення змінилось після того, як росіяни анексували Крим, та окупували частину Донецької та Луганської областей. За даними Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, у 2014 році вступ до Альянсу підтримували 46% українців. А вже у 2017 році рівень підтримки зріс до 47%.
У листопаді 2021 року, за даними соціологічної групи Рейтинг, рівень підтримки українців сягнув свого максимуму і зріс до 58%.
Ми також запитали у читачів «Першого Криворізького», чи підтримують вони вступ до НАТО. Усього у ньому взяли участь 840 читачів: 42,5% - підтримують, вступ до НАТО та 5,36% - скоріше підтримують. Натомість 49% - не підтримують приєднання України до альянсу та майже 3% ще не визначилися.
Значна кількість громадян інших країн підтримує Україну на її шляху до вступу у НАТО. Зокрема, згідно дослідження центру «Нова Європа», яке проходило у Німеччині, Франції, Італії та Польщі 38% опитаних підтримують вступ України до Північноатлантичного альянсу.
Відповідність стандартам
Аби стати повноправними членами НАТО, країна має відповідати його стандартам. Усього їх близько 1200, та відповідність може бути не за всіма з них.
Якщо відмовитись виконувати умови стандартизації, можна втратити можливість вступу, як це сталося з Росією на початку 2000-х років. Тоді Володимир Путін хотів потрапити у європейську спільноту, але відмовився вдосконалити армію до необхідного рівня.
У 2020 році Верховна Рада запровадила в Україні нові військові звання вищого офіцерського складу, відповідно до стандартів НАТО. А станом на 1 січня 2021 року ми запровадили 292 стандарти і документи НАТО, що складає 19% від загальної кількості і дорівнює показнику нових членів Альянсу. 196 стандартів — у період з 2014-2019 років і 96 — з 2019 по січень 2021 року. За показниками відповідності ми обігнали Австрію, та наблизились до Чорногорії.
Дослідники центру «Нова Європа» зазначають, що важливо розуміти, що перехід на стандарти Альянсу не відкриває країні шлях до членства — це добровільний крок держави, і Альянс нічого не обіцяє в обмін на це. Ба більше, жодна країна-учасниця НАТО не впровадила усі стандарти.
«Найбільші перепони у впровадженні стандартів: плутанина у термінах, бо під стандартами можуть розуміти різні речі, кадрова політика, незнання англійської мови серед людей, які працюють з документами і ресурсне забезпечення армії», — говорить аналітикиня центру «Нова Європа» Маріанна Фахурдінова.
Експерти, з якими ми говорили, зазначають, що ми цікаві НАТО у декількох аспектах: геополітичному і військовому, оскільки наразі українська армія має досвід війни, який подекуди відсутній у військових країн-членів Альянсу. Так, згідно з даними Global Firepower, українська армія посідає 25 сходинку у рейтингу світових армій.
Спеціальний кореспондент відділення висвітлення міжнародного співробітництва інформагентства АрміяInform Єгор Брайлян розповідає, що можливість отримати план дій щодо членства в НАТО залежатиме від трьох факторів: позиції Росії, американсько-європейських і українсько-американських стосунків.
«На мою думку не варто дивитися лише на документи, необхідно бачити реальну співпрацю і взаємодію між Україною і НАТО, тоді ми зможемо зрозуміти які перспективи у нас є. Наразі співпраця в рази краща, ніж була раніше Ми цікаві Альянсу своїм геополітичним розташуванням, зокрема й у питаннях Чорноморського регіону, — додає експерт. — Все буде залежати від того, якою буде стратегія в цьому регіоні, а також наскільки Україна може “вписатись” у глобальну візію Альянсу, зокрема й у питаннях клімату. Бо в питанні безпеки й армії ми вже цікаві досвідом участі у гібридній війні».
Ціна питання
Наразі Україна нічого не сплачує НАТО. З початку російської агресії на українській території ми отримуємо пакетну допомогу від країн Альянсу на різні напрями діяльності. Серед них реабілітація ветеранів, кібербезпека, енергетична безпека, розмінування територій та інші.
Держави-члени НАТО сплачують прямі і непрямі внески. Прямі — становлять 0,3% від оборонних видатків країн-союзників і спрямовуються на забезпечення роботи організації. Більша частина внесків — непрямі і сплачуються у вигляді виділення коштів на оборонну сферу своєї країни, участі у військових операціях тощо.
Головна вимога до усіх країн членів — забезпечення ефективності і обороноздатності свої армії, аби у разі потреби вона могла діяти ефективно та злагоджено з арміями інших країн. Тому країни-партнери не мають витрачати 2% ВВП на оборону, але бажано це робити, якщо вони хочуть стати членами Альянсу.
У випадку з Україною ця вимога повністю виконана. Оскільки за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру країна перебуває у ТОП-40 країн світу по обсягам військового бюджету. Дослідники оцінюють видатки Києва на оборонну сферу у 2020 році у 5,9 мільярда доларів США, що становить 4,1% ВВП країни.
За потреби організація створює трастові фонди, які направляють на вирішення різних питань і проблем. Їх наповнюють держави-члени наповнюють
Пакет допомоги НАТО Україні включає 16 програм і вісім трастових фондів із сумарним бюджетом на 40 мільйонів євро. У 2019 році через такі трастові фонди Україна отримала медичне обладнання для відновлення поранених, а також засоби захищеного зв’язку. А з 2016 року наші військові отримували натівські медичні аптечки.
Щоб отримати План дій з членства, український уряд має запровадити низку реформ. Зараз мова йде про реформу Служби безпеки України, яка де-факто працює за пострадянською моделлю, а НАТО прагне, аби ця структура дійсно працювала на рівні контррозвідки, говорить Олена Трегуб, Генеральна секретарка незалежної антикорупційної комісії.
Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії (“FCDO”).
Редактор: Софія Скиба
Комментарии (23)
kok
20:25, 11 ноября 2021
Та поняли мы шо нато луч света в темном царстве. Че менделю зря платят ))))Вы тупые - зарплату на фронте поднимите до 3000 евро и прогоните все население через ато и будет вам любовь до нато ))))
kok
20:27, 11 ноября 2021
Не пускайте менделя на сайт - он только портит пронатовскую агитацию
calf
20:56, 11 ноября 2021
Зачем эти заказушные рЭкламные статейки, еще не было референдума.))
kok
21:00, 11 ноября 2021
С прошлой недели новый глава Минобороны Украины Алексей Резников объезжает подразделения украинской армии.
В частях, которые планирует посетить новый министр, вовсю идет подготовка к визиту высокого начальства. Впрочем, это не имеет никакого отношения к большим проблемам, которые существуют в войсках.
«Страна» выяснила, что именно сейчас происходит в ВСУ и почему там растет недовольство бойцов.
Проблема с двух сторон
Проблема номер один, по словам опрошенных «Страной» офицеров и солдат, — острая нехватка личного состава. Во всех подразделениях не хватает от 40% до 70% личного состава
«Те, у кого заканчиваются контракты, наотрез отказываются заключать новые и служить дальше. Причин несколько. И это даже не финансовые проблемы. Офицеры по-скотски относятся к солдатам. Рядовой состав для командиров тягловое быдло в буквальном смысле. Общение с солдатами происходит только при помощи мата. Часто приказы отдаются абсурдные, в духе советской армии. Например, нужно, чтобы к завтрашнему дню неисправные бэтээры были на ходу. На замечание, что нет запчастей, следует примерно такой ответ: «Солдат, меня не *** твое мнение, прояви солдатскую смекалку и выполни приказ», — рассказывает «Стране» один из бойцов.
«Сейчас в частях самая популярная работа для рядовых — парко-хозяйственная. Под этим термином подразумевается покраска техники, заборов и бордюров, подметание плаца, уборка территорий. Все это вместо боевой подготовки, которая во многих подразделениях существует лишь на бумаге, в отчетах. Солдаты ненавидят офицеров, офицеры презирают солдат», — рассказал «Стране» сержант С.
Почти все опрошенные «Страной» офицеры отмечают, что мотивация у большинства контрактников «ниже плинтуса» и о каком-либо патриотизме и желании воевать не идет и речи.
«Почти все контрактники, которые пришли в армию за последние пару лет, — заробитчане. Приходят получать зарплату и отлынивать от службы. Обычный день в любой части — это когда солдаты прячутся от командиров, а командиры не знают, что сейчас делают их подчиненные. По ночам контрактники норовят улизнуть и выпить водки. Потом начинаются проблемы, драки и неуставные отношения. На сохранность армейского имущества и техники заробитчанам плевать, очень много снаряжения просто теряют или оно портится из-за того, что за ним не ухаживают. Много просто продают гражданским по дешевке — каждый год после переучета, командиры ломают голову, как бы списать утерянное и проданное имущество», — констатирует майор В.
Профи уходят из армии на гражданку
По словам офицера, в ООС заробитчане-контрактники стараются быть подальше от передовой. А наиболее мотивированные бойцы первого периода АТО вновь на службу не стремятся.
«К сожалению, те, кого удалось научить и воспитать как полноценных бойцов и спецов, уходят из армии. Сейчас в войсках редко можно встретить тех, кто был в зоне АТО в 2014-2016 годах. Командование вовсе не стремится их хоть как-то заинтересовать, сберечь опыт. Те, кто пришел добровольцами в 2014 году, слывут у командования частей слишком «борзыми» — ведь у них на все есть свое мнение. И не спешат выполнять приказы начальства. А выпускники военных институтов приходят в войска совсем сырыми. Получать боевой опыт им уже не у кого. Случись сейчас настоящая маневренная война, и украинская армия снова окажется в той же ситуации, что и в 2014 году. Когда необстрелянные офицеры не знали, что делать, а рядовые не горели желанием воевать», — добавляет майор В.
Узаконенное рабство
Еще хуже, по мнению военных, сейчас ситуация в украинской армии с солдатами-срочниками. Их используют как своего рода вспомогательные силы — на самых черных работах. Например, в качестве кухонных работников. Несмотря на то что в украинской армии питание давно обеспечивают частные фирмы, солдат срочной службы часто отправляют на помощь поварам — чистить картошку, мыть посуду и выносить помои. При этом, по словам офицеров и сержантов, обучением и боевой подготовкой срочников никто на самом деле не занимается, предпочитая отсылать красивые отчеты о работе со срочниками в Минобороны.
«На полноценную подготовку специалиста уходит год — полтора. Какой смысл тратить на срочников время, если они демобилизуются к концу этого срока? Лишь один из тридцати срочников изъявляет желание остаться на службе и заключить контракт. Поэтому солдат срочной службы используют в войсках как дворников, грузчиков и кухонную прислугу. Это просто год узаконенного рабства», — признался «Стране» старший лейтенант Р.
К слову, в МО Украины вовсе не скрывают, что военнослужащие срочной службы в первую очередь привлекаются для «обеспечения жизнедеятельности воинских частей в пунктах постоянной дислокации. То есть под эвфемизмом «обеспечение жизнедеятельности» стоит читать вспомогательные черные работы.
Overlordi
00:05, 12 ноября 2021
Все то же самое, что и на России, только там ещё срочники чены и даги офицеров и контрабасов на бабки прессуют
Джекворобушек
12:31, 12 ноября 2021
Ты "с.рану" поменьше читай, и все будет ок.
kok
14:01, 12 ноября 2021
В зоне проведения ООС от пулевого ранения погибла младший сержант 57-й отдельной мотопехотной бригады имени кошевого атамана Костя Гордиенко Татьяна Алхимова. Девушке было всего 24 года.
kok
14:02, 12 ноября 2021
В пресс-службе ООС прояснили обстоятельства смерти 24-летней военнослужащей Татьяны Алхимовой.
"Эта потеря была небоевой", – сообщили "Сегодня" в пресс-центре ООС.
Также смерть девушки прокомментировали и в специализированной прокуратуре в военной и оборонной сфере Объединенных сил. Они говорят, что девушка выстрелила в себя самостоятельно.
"Предварительно установлено, что младший сержант, командир отделения, находясь на военной службе, самостоятельно совершила выстрел из вверенного ей штатного оружия. От полученной травмы пострадавшая умерла на месте", – сообщили в прокуратуре.
kok
21:04, 11 ноября 2021
Война, которая никому не нужна. И нато которое *** не нужно. Спасибо бандерлогам с карпат.
Виктор G
21:28, 11 ноября 2021
Как только статья на украинском - обязательно какая-то заказная посреотичная чушь с надуманными проблемами : то про Костя Пестушка, то про студентов, вбитих бильшовиками в 1918м, то про НАТО.
Ирбис
21:28, 11 ноября 2021
График напоминает большую медведицу, совпадение ?? Не думаю, это звёзды, что-то нам хотят сказать)
OlyaLyolya
14:59, 12 ноября 2021
шо ви дурачок:)
Луис Корвалан
21:36, 11 ноября 2021
ботоксному расскажите мол вован не очкуй все будет чики пуки, как то так
Песец уже близко!
22:00, 11 ноября 2021
Результаты последнего опроса населения по поводу вступления в НАТО:
— послать его на... 46%
— послать его к... 29%
— послать его в... 14%
— не определились куда его... 11%
Насіс
22:14, 11 ноября 2021
Рано или поздно мы всё равно всиупим в НАТО и ЕС назло России! Я в этом уверен на все 100%