1 вересня — 189-та річниця з дня народження Олександра Поля

Главное фото новости
Фото: Первый Криворожский
1kr.ua
Сьогодні — 189-та річниця з дня народження Олександра Поля. Ім'я Поля — знакове для Кривого Рогу, адже до початку промислового видобутку руди містечко не було нікому цікавим.

Що ми знаємо про Олександра Поля, пам’ятник якому є у сквері Центрально-Міського району? Як він пов'язаний з Кривим Рогом - у матеріалі 1kr.ua.

Олександра Поля прийнято вважати першовідкривачем криворізької руди, але насправді до нього руду досліджували інші вчені: Петер-Симон Паллас, Василь Зуєв і Василь Піленко.

Заслуга Поля в тому, що він першим почав видобувати руду і залучив у Кривий Ріг іноземний капітал.

Олександр Миколайович Поль народився 20 серпня 1832 року у селі Мала Олександрівка Верхньодніпровського повіту біля Саксагані.

Олександр Поль був далеким родичем гетьмана Павла Полуботка. Можливо, саме цей факт сприяв створенню ним однієї з найбільших на теренах Дніпропетровщини колекцій предметів періоду Запорозької Січі.

Навчаючись на юридичному факультеті в університеті Естонії, Поль вивчав документи про історію корисних копалин Криворіжжя. 25 жовтня 1855 року отримав чин колезького секретаря, захистив диплом юриста зі ступенем кандидата дипломатичних наук. Його відправили допомагати проводити селянську реформу у 1860-х роках.

У майже тридцятирічному віці у 1862 році Олександр Поль обвінчався із дворянкою Ольгою Коростовцевою. Відразу після весілля у березні 1862 року батько купив Ользі на посаг землю де біля села Семенівки (П’ятихатський район Дніпропетровської області).

Олександр Поль писав, що рудою він зайнявся восени 1870 року, коли він за дорученням земства почав обстежувати навколишні біля Кривого Рогу села. У Олександра Поля було багато попередників, які не раз заявляли про знайдені ними багатства, але до практичної реалізації справа так і не доходила.

Навесні 1871 року Поль із дворянином і знавцем корисних копалин Осипом Пузиною почали цілеспрямовано шукати поклади залізної руди і їхні виходи на поверхню.

Знайдені зразки мінералів Олександр Поль передав до лабораторії, і аналізи показали вміст 68,03 % заліза.


historians.in.ua

Оскільки Поль не мав фаху геолога, йому потрібні були поради спеціалістів. У грудні 1871 року він зі зразками мінералів поїхав до Сілезії і найняв за 1000 франків у місяць гірничого інженера Лео Штріппельмана, який уже мав досвід відкриття покладів залізних руд у Швеції та Алжирі.

Варто сказати, що землі у долинах Саксагані і Інгульця тоді не належали Олександру Полю. Щоб не розкривати своїх планів, він представив німецького гірничого інженера Штріппельмана мисливцем і любителем давнини, який приїхав на Криворіжжя проводити розкопки і полювати. Таким чином на землях поміщиків Шмакова, Галковського, Гельмерсена без їхнього відома проводилися геологічні дослідження місцевості.

29 червня 1873 року Олександр Поль уклав угоду із селянами Криворіжжя про оренду всієї непридатної для землеробства землі на 30 років. Для отримання грошей під цю програму Полю прийшлося закласти майже все своє майно.


historians.in.ua

У 1881 році Поль купив біля Гданцівки землю для копалень. Тут також були поклади залізної руди.

Дослідник Штріппельман із Полем опублікували книгу, де доводили наявність на Криворіжжі високоякісної руди, а також можливість її промислової експлуатації державою. Проте влада вважала видобуток потенційно неприбутковим.

У грудні 1880 року у Парижі Поль і група французьких капіталістів створили закрите акціонерне товариство під назвою «Товариство Криворізьких залізних руд» на восьмидесятирічний термін з капіталом у 5 мільйонів франків. Організація почала працювати вже у 1881 році. Саксаганський рудник із кожним роком збільшував видобуток руди.

Поміщик Поль займався не тільки “рудою”, а і організовував видобуток і продаж графіту; був постачальником на будівництва азбесту та граніту. Крім цього, Поль збирав унікальний посуд, картини, скульптури, статуетки, порцеляну, гемми, камеї, речі знайдені чи вивезені від Китаю до Іспанії, від Єгипту до Англії. У своїй садибі в Катеринославі Олександр Поль облаштував домашній музей з п'ятьма тисячами експонатів.

Історик Дмитро Яворницький також повідомляв, що незадовго до смерті, обтяжений значними кредитними зобов'язаннями і потребуючи великих коштів, Поль намагався продати колекцію у державний музей.

У Поля постійно були проблеми з фінансами, тому що потрібно постійно було орендувати землю, яка була у приватній власності. З кожним роком зростала ціна на землю, тому іноді доводилося сплачувати великі борги.

Вранці 26 липня 1890 року Олександр Поль помер у Катеринославі. Після його смерті на Криворіжжі розгорілася так звана "залізна лихоманка". Власниками копалень стали дворяни Харченко, Галковські, Ростковська, Шмакови, Колачевські, Михайлов, Деконська та інші.

У матеріалі використано цитування статті Віктора Заруби - український історик, сайт historians.in.ua та цитування Кочеригіна І.О. у його статті “ “Відкривач” руди”

Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Telegram чат Кривого Рога

Мы в социальных сетях

Общество