Що може змінитися у Кривому Розі після ухвалення закону про промислове забруднення

Забруднення повітря небезпечне для здоров'я та життя людини і є причиною розвитку важких захворювань, зокрема серцево-судинних і онкологічних — про це часто говорять, але що робити і як покращити ситуацію?



У 2020 році викиди забруднюючих речовин у повітря Кривого Рогу склали 212 тисяч тонн. Це приблизно 507 кілограм на одного криворіжця.

12 травня Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу законопроєкт №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності». Але 21 травня Верховна Рада України відхилила законопроєкт №4167, відправивши його вже вдруге на доопрацювання у профільний комітет. Не вистачило 13 голосів для прийняття.

Менеджерка реформи зменшення промислового забруднення, заступниця директора команди підтримки реформи при Міндовкілля Світлана Сушко прокоментувала ситуацю журналістці «Першого Криворізького»:

Законопроєкт №4167 передбачає створення доступної для громадськості електронної системи, впровадження так званих найкращих доступних технологій при модернізації. Звичайно, ця комплексна реформа не реалізується за день та навіть не за рік, і, на жаль, є частина недобросовісного бізнесу, яка зацікавлена відтягнути цю реформу якомога довше. Саме це ми спостерігаємо на всіх комітетах Верховної Ради, де промислове лобі користується однією «методичкою», щоб відтягнути ухвалення законопроєкту [...] Така реформа була складна для багатьох країн, але всі 27 її пройшли. І Україна пройде у свій спосіб, це питання часу

.
У Кривому Розі працюють десятки промислових підприємств. У рейтингу основних підприємств-забруднювачів атмосферного повітря, який підготували спеціалісти виконкому Криворізької міської ради, на першому місці промисловий гігант ПАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг». Для міста дуже важливо, щоб екологічне законодавство змінилося, що стане можливе після прийняття законопроєкту №4167.

«Час грає проти нас. Затягування модернізації призводить до більшої кількості смертей, захворюваності, зниження продуктивності праці, аварійності промислового обладнання та ще більших витрат на модернізацію. Сподіваюсь депутатам вдасться консолідуватись і пройти перше читання цього надважливого і критично перезрілого для країни законопроєкту до літніх канікул в парламенті, а саме — до липня», — говорить Світлана Сушко.

Що саме зміниться для промислового міста Кривий Ріг після прийняття вище закону «про забруднення» та коли чекати першого покращення — про це говорили із екологами та Державною екологічною інспекцією.

За даними Інституту оцінки та вимірювання показників здоров’я (Institute for Health Metrics and Evaluation), які наводять у пояснювальній записці автори законопроєкту №4167, у 2016 році через хвороби, викликані забрудненням атмосферного повітря, померли понад 58 тисяч українців. Захворювання, викликані високим рівнем забруднення, впливають на продуктивність праці та валовий внутрішній продукт у країнах з низьким та середнім доходом — до 2 відсотків.

«Атмосферне повітря Кривого Рогу забруднене пилом, формальдегідами, різноманітними фенолами, аміаком. Це негативно впливає на здоров’я мешканців міста. Страждає серцево-судинна, нервова системи. Я не говорю вже про онкологію», — говорить криворожанка Катерина Таран.

Юрисконсультантка приватного підприємства Катерина Таран виховує сина. Родина живе у мікрорайоні Макулан, більш-менш віддаленому від крупних промислових підприємств. У вільний час криворожанка переймається екологічними проблемами міста, пише звернення та заяви до Держекоінспекції та Управління екології виконкому Криворізької міської ради.

«Екологічна ситуація у Кривому Розі завжди була негативною. Але останнім часом вона критична. Головна причина — застаріле обладнання та системи очистки на промислових підприємствах.

Сьогодні підприємства намагаються проводити модернізацію. Але дуже часто хоч кошти і виділяються на зміни, вони не доходять до свого призначення», — говорить Юлія Ореханова, екологиня коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг».

Деякі дані свідчать, що екологічна ситуація у Кривому Розі потроху покращується, однак стан повітря залишається небезпечним.

Порівнянні з 2019 роком у 2020 році обсяг викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря зменшився на 17%. А в порівнянні з 2015 роком — на 31%. Точних даних про викиди чиновники у тексті Міської програми вирішення екологічних проблем Кривого Рогу не повідомляють. Концентрація пилу в повітрі знизилася, але все ще залишається високою: в 2020 році в порівнянні з 2015 роком кількість пилу зменшилась у 2 рази (з 0,8 мг / м3 до 0,4 мг / м3).

Законопроєкт №4167 має запустити модернізацію української промисловості та послідовно зменшувати її негативний вплив на довкілля і здоров’я людей, кажуть його розробники. Після прийняття закону мають імплементувати положення Директиви ЄС 2010/75/ЄС про промислові викиди. У тексті Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна взяла таке зобов'язання.

Законопроєкт розробили Міндовкіллям за підтримки проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ Energy Efficiency and Climate Projects за дорученням Уряду Німеччини, із залученням іноземних фахівців та експертів Команди підтримки реформ Міндовкілля. А серед ініціаторів подання є народна депутатка з Кривого Рогу Олена Криворучкіна.

Законопроєкт «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» передбачає:

• впровадження інтегрованого дозволу для підприємств-забруднювачі;
• визначення видів діяльності, для здійснення яких необхідно буде отримувати такий дозвіл;
• встановлення вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління;
• запровадження моніторингу викидів та контроль суб’єктів господарювання.

«Тобто після прийняття законопроєкту замість існуючих різних дозволів на користування надрами, на викиди в атмосферне повітря, поводження з відходами, спеціальне водокористування тощо, буде один інтегрований дозвіл. Його даватиме лише Міністерство захисту довкілля України. Він оцінюватиме комплексний вплив діяльності підприємства на довкілля — це стосується і викидів, і скидів, і забруднення ґрунтів, води і повітря», — говорить начальник Управління державного екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення Державної екологічної інспекції Віталій Постоленко.

Він також говорить, що є застереження, які можуть негативно змінити сьогоднішню ситуацію. Тому що дозвільні документи зараз видають різні органи.

«Планується, що після прийняття цього законопроєкту буде півроку на введення його в дію. А для підприємств різних галузей неоднакові терміни, коли їх почне стосуватися цей закон. Тобто це не значить, що після того як приймуть законопроєкт №4167 всім потрібно буде відразу отримувати інтегрований дозвіл. Буде певний період переходу у систему інтегрованого дозволу», — говорить Віталій Постоленко.

У атмосферному повітрі Кривого Рогу щомісяця фіксують перевищення гранично допустимих одномоментних концентрацій пилу, оксиду вуглецю, фенолу та формальдегіду. Наприклад, найбільш високий рівень забруднення атмосферного повітря у Кривому Розі протягом квітня зафіксовано в районі поста автоматичного стеження №7, який знаходиться на території Офісу Центрального апарату Держекоінспекції на вулиці Героїв АТО, 92.

Законопроєктом №4167 передбачено моніторинг викидів та контроль суб’єктів господарювання. Тобто після отримання інтегрованого дозволу промислові підприємства будуть перевіряти не менше ніж один раз на п’ять років для підземних вод та не менше ніж один раз на десять років для ґрунту.

«Не треба думати, якщо ти живеш у віддалених від промислових підприємств районах, ця проблема не стосується тебе. Оскільки, забруднення атмосферного повітря ми можемо відчути не тільки неприємними та нехарактерними запахами», — говорить активістка Катерина Таран.

Читайте також: Як звичайні городяни, школярі та освітяни намагаються покращити якість повітря у Кривому Розі

Екологиня коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» Анна Амбросова впевнена, що ситуація з промисловими підприємствами в Україні не зміниться без передбаченої у законопроекті реформи екологічного контролю.

«Якщо від бізнеса не вимагатимуть модернізації обладнання, то й далі будуть застарілі батареї, домни, аглофабрики», — говорить екологиня.

Зазначимо, що у 2020 році через негативний вплив на довкілля криворізький Південний гірничо-збагачувальний комбінат ліквідував агломераційний цех. Пресова служба промислового підприємства повідомила журналістці «Першого Криворізького», що після закриття цеху комбінат на 96% скоротив викиди забруднюючих речовин (пил, оксид вуглецю, діоксид азоту і сірки) в атмосферне повітря. Також відомо, що у 2020 році промислові підприємства модернізували установки та замінили фільтри.

Тому говорити про те, що підприємства ничого не модернізують не можна, але все одно є над чим працювати. Екологиня Юлія Ореханова вважає: те, про що звітують підприємства не суттєво покращує екологічну ситуацію у Кривому Розі.

«Дуже хороші цифри бачимо, а по факту, коли ми починаємо дивитися на небо, дихаємо, то... продовжуємо хворіти. Розуміємо, що покращення немає. Треба з цим щось робити. Не просто сидіти звертати на увагу, а з активною позицією ставитися до цього», — говорить екологиня Ореханова.

Також читайте алгоритм дій у разі виникнення у повітрі неприродного запаху хімічного походження.