Пошуковці Кривого Рогу допомогли ексгумувати в районі Техбази останки близько 20 солдатів вермахту

Главное фото новости
Фото: Первый Криворожский
Шталаг 338 і кладовище в районі Техбази, пошукові роботи біля міської лікарні №1 на колишній Дзержинці та біля селища Ілліча. У всіх цих роботах задіювали «Пошук-Дніпро» - найвідомішу в Кривому Розі фахову історико-пошукову громадську організацію.

У рамках спеціального проєкту «Історична правда Кривбасу» Ольга Хвостова поспілкувалась із директором цієї організації Анатолієм Золотарьовим. Пошуковець відповів на запитання про поховання системи ГУЛАГ, німецькі кладовища і дав поради тим, хто хоче ініціювати проведення пошукових робіт на території Кривого Рогу.

- «Пошук-Дніпро» був залучений до пошуків на місці, де розташовувався німецький концтабір Шталаг 338, тоді було знайдено останки 173 людей. Де ще по Кривому Рогу вас залучали до пошукових робіт? Чи були у вашій практиці розкопки на місцях, де поховані жертви системи ГУЛАГ?

- По системі ГУЛАГ ми не працюємо, ніколи не стикалися. Ми займаємося політичними репресіями і таким іншим, але на території Кривого Рогу випадків знаходження останків нам не траплялося. У 2008 році, здається, Фольксбунд (Народна Спілка Німеччини по догляду за військовими похованнями) нас залучав і ми допомогли ексгумувати в районі Техбази останки близько 20 солдатів вермахту, військовополонених.




Там було цивільне кладовище, а на його краю два ряди німецьких могил. Померлі лежали в трунах, припускаю, що це були люди, привезені сюди в 1946-1947 роках на відбудову народного господарства після війни. Ми знайшли там половинку одного жетона, у когось був католицький хрестик… Кладовище пішло під відвали.

Фоторепортаж дивіться тут



У 2012 році ми виїжджали в район міської лікарні №1, що на так званій колишній Дзержинці. Була інформація, що там колись було кладовище.





Ми мали всі дозвільні документи, робили рекогносцировку на місцевості. Але нам не дозволили працювати, бо там прокладено багато комунікацій. Зараз на тій території лікарняні будівлі.


Із місцин неподалік Кривого Рогу ми працювали на Литвиновому Хуторі в Широківському районі, де були розстріляні євреї. Виїжджаємо на різні місця, де знаходять останки, наприклад, ось телефонували з П’ятихаток, запрошують. Недавно були в Апостолівському районі, там прокладали велику водогінну трубу і натрапили на останки німецьких військових часів Другої світової, ми допомагали ексгумувати і перепоховувати.

- До кого треба звертатися, якщо люди хочуть ініціювати пошукові роботи на тій чи іншій території? Чи можуть мешканці в приватному порядку залучити до пошуків тих, хто просто має металошукач?

- Виходити в місті з металошукачем не можна – відразу приїжджає поліція і притягує до відповідальності. Якщо захоронення на місці шталагу або ГУЛАГу, то це не бойове захоронення, там взагалі марно щось шукати з металошукачем.

Перш за все треба офіційно звернутися до Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, зокрема до директорки Лідії Голубчик. Потім має бути дозвіл від Міністерства культури України. З усіма цими паперами, поставивши до відома міськ- та райвиконком, спеціалізована організація може починати земляні роботи. Це дуже довгий ланцюжок, якщо всі надані відомості будуть визнані достовірними. А можуть просто відмовити.

У нас улітку був випадок у Полтаві. Там у центрі міста був шталаг, це територія колишньої військової частини. За інформацією громадськості, там були розстріляні євреї та червоноармійці. Зараз ця територія йде під забудову, тому громадськість здійняла хвилю. Ми мали дозвіл міськвиконкому, на місці постійно перебували правоохоронці, комунальники тощо. Ми відшурфилися, проводили пошуки, але, на жаль, нічого не знайшли.


- Чи приходила вам коли-небудь інформація про німецьке поховання в районі селища Залізничне?

- Ні, не приходила. Колись ми виїжджали на пошуки поховання біля селища Ілліча, але нічого не знайшли. По Залізничному – ні, не чув нічого ніколи.

- Як ви дієте, коли не маєте документальних доказів того, що десь є поховання?

- Ми маємо дозволи, скажімо, по Софіївському, Широківському, Апостолівському, Інгулецькому районах, не повністю в районі, а на певних ділянках. Це не в межах міста, а має бути за населеним пунктом. Якщо територія, щодо якої приходить інформація, входить до меж, на які в нас є дозволи, то ми приїжджаємо в громаду, показуємо свої документи як пошуковців і дозволи. Показуємо і розповідаємо, звідки у нас інформація про те, що там поховані або прихоронені останки, наприклад, на полі трактором розорали. Тоді питань нема, громада дає добро, ми займаємося ексгумацією. Якщо місцина навіть у цих районах, але на територіях, на які ми не маємо дозволів, тоді я телефоную Лідії Голубчик, повідомляю про наявну інформацію, і ми проводимо це як рятівні роботи. Бо, наприклад, поле треба засіювати, а там лежать останки, розумієте? Щоправда, таке робиться дуже рідко.

Але, повторюю, це не в центрі міста чи іншого великого населеного пункту. У центрі селища міського типу Широке дитячий майданчик стоїть практично на кістках. Ми теж знаємо це. Але ж ніхто не дасть зносити дитячий майданчик і проводити там якісь пошукові роботи. У районі Ганнівки працював Фольксбунд наприкінці 1990 – на початку 2000-х років, сказали, що ще там є могили.

В Андріївці Широківського району поряд розташована братська могила і церква. Почали ставити огорожу – натрапили на останки солдат. Ми їх ексгумували, це були радянські солдати, але десь там і німці є. Ми прошурфилися, нікого більше не знайшли, хоча старожили говорять: тут спочатку був німецький шпиталь, потім став радянський, ховали і тих, і тих.

За багатьма свідченнями, зокрема і від Фольксбунду, у центрі Апостолового, практично біля міськвиконкому, є кладовище. Але воно зараз під асфальтом, ніхто не дасть там копати. І таких місць на Криворіжжі дуже багато.

Спілкувалася Ольга Гончар (Хвостова)

Якщо ви знаєте більше про німецькі кладовища або місця, де в Кривому Розі утримували полонених та інтернованих громадян інших держав, а також репресованих громадян СРСР, і де варто було би провести пошукові роботи, пишіть у коментарях або на електронну пошту [email protected]. Також анонімний лист ви можете написати редакції.





Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Комментарии

Тaмeрлан
  • 2
  • 1
  • Ответить

Ну в районі першої лікарні, навряд чи хоронили, як ніяк центр міста

sploshnoe_veselie
  • 12
  • 2
  • Ответить

Подумать тільки - люди живуть на кістках
Бррррр!
Але так багато де, гадаю

Белладонна
  • 8
  • 11
  • Ответить

Везде так, я думаю даже не в один слой, сейчас только сжигать, нас слишком много.

ЗМГ
  • 8
  • 0
  • Ответить

Белладонна, уже изобрели более современную технологию утилизации покойников... Превращение в компост! Если есть желание, в Гугле найдешь.

Белладонна
  • 2
  • 9
  • Ответить

Даже и не подумаю смотреть, ни к чему мне это. Грань все же должна быть.

ЗМГ
  • 8
  • 0
  • Ответить

Ты о какой грани говоришь? О тысячах гектаров под кладбища на незначительной территории?

ЗМГ
  • 6
  • 0
  • Ответить

youtube - Что происходит с телом после смерти

Белладонна
  • 3
  • 8
  • Ответить

Мы сейчас долго разлагается, жрём срань
Ты комменты там читал? Чудик пишет что повезло Ленину)

ЗМГ
  • 10
  • 0
  • Ответить

Двадцать лет назад в среднем три года (в зависимости от химического состава почвы) до полного скилетирования, сейчас не менее пяти лет... (данные судебных медиков).

Белладонна
  • 2
  • 5
  • Ответить

Видео не досмотрела, не хочу. Что за компост?

ЗМГ
  • 6
  • 0
  • Ответить

Досмотри до конца, там немного есть эта тема.

Тaмeрлан
  • 4
  • 0
  • Ответить

Я не дивився, але розумію, що помираючи тіло втрачає імунітет і всілякі бактерії та гельмінти жруть його...Як по мені - крематорій і розвіяли попіл над річкою і нормально. Ніхто тебе не дре і ти місце не займаєшь, ще й родичам додаткових турбот з могилою не додаєшь..

Малефисента
  • 1
  • 0
  • Ответить

И сидишь ты такой в компании на берегу, жаришь шашлык, выпиваешь пивко. Кто-то из компании пошутил, вы все так искренне рассмеялись и тут вам х*як! пепел чей-то в рожу, в рот, в пиво, на шашлык. А на другом берегу, где-то за кустиком, кто-то. глотая слезы, развеял по ветру пепел своей сифилисной бабушки. Романтика!

Загрузка...

Telegram чат Кривого Рога

Мы в социальных сетях
Мы в Facebook

Общество