В Кривом Роге появится цех по переработке удобрений

В Кривом Роге появится цех по переработке удобрений

Фото: Первый Криворожский

В Кривом Роге появится цех по переработке минеральных удобрений.

Депутаты Криворожского горсовета на заседании сессии обсуждали петицию горожанина Олега Питько, который категорически против строительства химзавода посреди города.

Электронное обращение подписала 1000 жителей Кривого Рога.

Автор петиции Олег Питько на заседание не явился. В тексте петиции мужчина потребовал запретить строительство химзавода в Кривом Роге.

Алексей Афанасьев, гендиректор компании «Украинские минеральные удобрения», пояснил, что химзавод в нашем городе строить не будут.

«На территории цеха каменного литья КЦРЗ мы откроем комплекс по переработке кристаллического сульфата аммония. В петиции идет речь о химическом производстве, у нас не будет никакого химического производства. Сульфат амония - соль, которая безвредна для человека.

Перегудов, директор предприятия«Кривбасспроект», сказал, что документация по строительству цеха проходит государственную экспертизу.

Читайте также: В Кривом Роге неизвестный сообщил о минировании на АрселорМиттал Кривой Рог




Депутат горсовета Антон Петрухин пояснил, что в сообщении о плановой деятельности Афанасьев написал, что хранение минеральных удобрений относится к химическому производству.

Людмила Бурман, депутат горсовета, заявила, что жители города должны решать, размещать на территории Кривого Рога производства, предприятие или нет:

«Письмо на имя Министра экологии Остапа Семерака подписали уже 7 тысяч криворожан, люди против строительства».

Большинство депутатов городского совета не поддержали петицию. "За" проголосовали только депутаты от демсил.








Комментарии (49)

Пауков

17:48, 20 июля 2018

Vansa А завтра кухонну сіль гранулювати, чи ще якусь речовину того ж класу. Досить гнучкий комплекс виходить.

Пауков

16:07, 20 июля 2018

Vansa А смисл тоді закуповувати обладнання, щоб воно на половину потужності працювало? Я думаю манагєри у ахмєта не дурні на рахунок вигоди власника. Власне тому і фільтра і промпилососи збираються використовувати, щоб та мілка пилюка не розліталась, бо то продукт яким торгують , а отже і грошики.

Пауков

16:31, 20 июля 2018

Vansa Ринок. Є ніша, її треба зайняти. Коксохіми виробляють кристалічний сульфат амонію, з мілким кристалом. Споживачу треба фракція 2-5 мм, отже треба робити гранулювання. Поставити при кожному коксохімі такий цех? Це значить утримувати 3-4 комплекти обладнання, 3-4 штати робітників ( що на 50 000 т що на 150 000 все одно ті ж самі 74 робочих місця), а потім в кінці кінців все одно везти до споживача в ці райони. А поставити один комплекс біля споживача, значно вигідніше. Уяви, у тебе 3 города. В Лозуватці, в Широкому, в Радушном. Ти вирощуєш помідори і давиш їх на сік. А сік продаєш в Кривому Розі. Що тобі вигідніше: купити 3 соковижималки і найняти 3 робітника в кожному селі, чи найняти одного в місті, купити йому потужніший апарат і тут же продавати?

Викушка

17:16, 20 июля 2018

Ну так смысл производства заключается в том,чтобы фасовать продукцию. А где брать продукцию -это уже не важно.

Шаленый_лобстэр

14:59, 20 июля 2018

Да пусть себе строят лишь бы там в трубочки не фасовали...

Прювэт

16:44, 20 июля 2018

Изучая по сылке от Пауков про ТОВ «Українські мінеральні добрива», появились вопросы, они пишут что:
Українські виробники мінеральних добрив на сьогодні не є
конкурентоспроможними, оскільки виробляють свою продукцію з імпортної
сировини, переважно російського походження, що постачається по вкрай високим
цінам. Високий рівень цін на сировину для мінеральних добрив вже призвів до
зупинки декількох великих виробництв, що викликало дефіцит відповідного ринку.
Ситуація, що склалася є катастрофічною, оскільки дефіцит мінеральних добрив
на внутрішньому ринку призведе до зниження врожаю і зменшенню експорту
пшениці, кукурудзи, цукру і сої, в результаті чого Україна недоотримає значну суму
доларової експортної виручки.
Таким чином, в даний час українське виробництво мінеральних добрив, а
значить і сільське господарство в цілому, практично повністю залежать від поставок
імпортної сировини. Одним з методів вирішення даної проблеми є введення в
експлуатацію підприємств, які працюють на сировині виключно українського
походження.
Виходячи з усього цього, було прийнято рішення про перепрофілювання ЦКЛ
ПРАТ «КЦРЗ» у Кривому Розі Дніпропетровської області в комплекс по переробці і
зберіганню мінеральних добрив, що працює на вітчизняній сировині.

Значит где то они уже производят эти удобрения. Почему они не могут расширить своё нынешнее производство, или его попросту нету и это тупой шантаж для того чтоб открыть его у нас?

Изучаю интернет, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА"
Вид діяльності: Оптова торгівля хімічними продуктами
Власники на 19.07.2018 ЮМДЖИ ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД);
КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) - АХМЕТОВ РІНАТ ЛЕОНІДОВИЧ

Где тут о том что они производят минеральные удобрения?

Нахожу ТОП-15 найбільших українських виробників мінеральних добрив, и опять нету УМД или ЮХЛ, значит до этого они не производили удобрения.

Дальше работаем по ссылке от Паукова, находим:
№: 2018327428/726
Повідомлення про плановану діяльність

9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності
та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на
довкілля
Згідно ст. 3 (частина 3, п.7) Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», планова
діяльність комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив відноситься до 2
категорії (хімічна промисловість: зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади,
сховища, бази) і може мати значний вплив на довкілля, тому підлягає оцінці впливу на
навколишнє середовище (ОВД).

Что мы видим, може мати значний вплив на довкілля, читаю: Звіт з оцінки впливу на довкіля

Джерела забруднення атмосферного повітря:
- технологічні процеси з кристалічним і гранульованим сульфатом амонію
(вивантаження з напіввагонів, навантаження, пересипання з конвеєрів, дроблення і ін.
процеси пиління), що викидають в атмосферу пил сульфату амонію;
- газовий пальник млина-сушарки, викидає в атмосферу вуглецю діоксид
(вуглекислий газ), азоту діоксид, вуглецю оксид, метан, ртуть металеву, оксид діазота;
- фронтальний навантажувач, при роботі ДВС якого в атмосферу викидаються
вуглецю діоксид (вуглекислий газ), діоксид азоту, сажа, сірчистий ангідрид, оксид
вуглецю, метан, бенз/а/пірен, вуглеводні граничні, оксид діазота;
- тепловози, що викидають в ході маневрів по території підприємства вуглецю
діоксид (вуглекислий газ), діоксид азоту, сажу, аміак, сірчистий ангідрид, оксид
вуглецю, метан, бенз/а/пірен, вуглеводні граничні, оксид діазота;
- автосамоскиди, що викидає в атмосферу при роботі ДВС вуглецю діоксид
(вуглекислий газ), діоксид азоту, сажу, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, метан,
бенз/а/пірен, вуглеводні граничні, оксид диазота.

Всего по чуть чуть и болеем.

Про воду:
стічні води запроектовані в існуючу зовнішню мережу господарсько-побутової каналізації, по якій стоки направляються на очисні споруди КП «Кривбасводоканал».

О да попейте ещё и целебной водички.


Спасибо Пауков, почитал его ссылку.

Пауков

17:04, 20 июля 2018

Прювэт 1) Сульфат амонію продукт коксохімів. Вони його фігачать кристалічний на коксохімах Метінвесту.
2) Підпадають, бо "зберігання хімічних продуктів". На харчовому виробництві теж часто зберігають хімічні продукти. В котельнях також. Там в списку є звіти ОВД і що до реконструкції котелень.
3) Всі ці продукти кожен мешканець, кожне підприємство з котельною та автотранспортом викидає.
4) Сульфат амонію використовують при підготовці питної води. Так що потрапляння до стічних вод нічим не загрожує.

Бла-бла-бла

15:33, 21 июля 2018

Пауков, то есть ты предлагаешь не уменьшить выбросы, а наоборот увеличить?

Викушка

16:58, 20 июля 2018

Переработка и фасовка - две разные вещи. Почему журналисты вечно врут???

Пауков

17:55, 20 июля 2018

Викушка Якщо коротко то: приходить кристалічний сульфат амонію, його пресують, дроблять, пересівають та фасують. При необхідності сушать та додають антизлежувач. Це називається переробка і фасовка.

Викушка

16:47, 22 июля 2018

Это фасовка. Переработка это по сути утилизация. Переработка бумаги,отходов и тд. Это разные вещи.

Пауков

06:15, 23 июля 2018

Викушка Укрупняється розмір частинок. Це - переробка.

Викушка

16:15, 23 июля 2018

Наоборот измельчается :)

Пауков

16:40, 23 июля 2018

Викушка Укрупняється)))) Кристалічний сульфат амонію має дуже мілкий розмір кристалу, в якості добрива зручніший в гранулах по 2-5 мм. Тому його гранулюють. Спочатку роблять плитку, потім ту плитку дроблять. Фракцію 2-5 мм відбирають. Все інше по новому пресують, дроблять і так далі.

Барсук555

17:31, 20 июля 2018

а что вы хотели , вилкулоиду чемодан занесли , вот и всё !

Ссылка скопирована в буфер обмена