9 міфів про вакцинацію в Україні
Фото: Первый Криворожский
Разом із Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні у МОЗ спростували найпоширеніші міфи про вакцинацію.
1. «Не треба робити щеплення від захворювань, яких в Україні вже давно немає»
Правда: Деякі захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, і справді стали дуже рідкісними саме завдяки вакцинам. Проте, на жаль, усе ж трапляються давно забуті інфікування, як-от: правець, кашлюк, кір та краснуха.
З минулого року в Україні триває спалах кору, з 2015 року — спалах кашлюку, а 2015 року також був спалах поліомієліту.
Якщо ваша дитина не пропустила жодного планового щеплення, це дасть їй найкращий захист від захворювань.
2. «Краще перехворіти природним шляхом, ніж зробити щеплення»
Правда: Якщо ваша дитина перехворіє природним шляхом, у неї сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця після дифтерії, пневмонію та ураження мозку після кору.
Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, ніж ризик побічних реакцій після вакцинації.
3. «Побічні реакції від вакцини багато шкідливіші, ніж самі хвороби»
Правда: Як і всі інші медичні препарати, вакцини можуть викликати деякі реакції. Як правило, вони є незначними і їхня поява є нормальною реакцією організму на препарат: болісні відчуття, припухлість або почервоніння в місці ін’єкції чи невелике підвищення температури. Ризик тяжких ускладнень після захворювання є набагато вищим, ніж ризик серйозних побічних реакцій після щеплення.
Порівняйте: невакциновані люди у 90% випадків заражаються при контакті з хворим на кір, 5% із тих, хто захворів, отримують порушення здоров’я на все життя, а ймовірність серйозних алергічних реакцій при вакцинації становить 1 на 1 000 000.
4. «Дітям із хронічними захворюваннями вакцинацію проводити не можна»
Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення.
Такі діти більш вразливі до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладення серйозніші. Якщо у вашої дитини астма, діабет чи інше хронічне захворювання, то їй потрібно зробити щеплення в першу чергу, оскільки в неї вищий ризик захворіти на кір і мати серйозні ускладнення після хвороби.
5. «Вакцина може ослабити або перевантажити імунну систему»
Правда: Природне інфікування певними вірусами може ослабити імунну систему, опірність організму. Проте вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Перевантажити імунну систему вакцинація також не здатна.
При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи.
6. «Цільноклітинна вакцина проти дифтерії, кашлюку, правцю гірша та небезпечніша ніж ацелюлярна»
Правда: Обидві вакцини проти дифтерії, кашлюку, правцю є безпечними й ефективними. Цільноклітинна вакцина дає триваліший та стійкіший імунітет. Справді, вона частіше викликає підвищення температури та місцеві реакції (біль і припухлість у місці ін’єкції).
Однак ці реакції є цілком природними, свідчать про те, що вакцина діє, і зникають без наслідків для здоров’я. Протягом останніх років в Україні спостерігаються спалахи кашлюку. 2015 року від нього померло 2 дітей, у 2016 — 5, а у 2017 — 1 дитина.
У такій ситуації рекомендується використовувати саме цільноклітинну вакцину (wP), що забезпечує дітям надійний і тривалий захист.
7. «Дитина, о перебуває на грудному вигодовуванні, захищена тож і вакцинацію проводити не потрібно»
Правда: Грудне вигодовування дуже важливе для здоров’я дитини. Однак воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація.
Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.
8. «Не можна вакцинуватися під час спалаху»
Правда: Оскільки під час спалахів небезпечних для життя хвороб значно посилюється ризик зараження, то необхідно отримати захист від інфекції. Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а потрібно! Це єдиний надійний спосіб здобути імунітет від інфекційного захворювання.
Більше того, у випадку з кором саме вакцинація є способом екстреного реагування на контакт нещепленої дитини із хворим. Такій дитині одну дозу вакцини необхідно ввести в перші 3 доби після контакту. Навіть якщо пройшло понад 72 години від контакту, то все одно варто провести вакцинацію КПК якомога раніше.
Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше, ніж через один місяць від попередньої дози КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.
9. «Вакцини викликають аутизм»
Правда: Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так, 1998 року у відомому британському медичному журналі було опубліковано статтю про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті — лікар Ендрю Вейкфілд — сфальшував усі факти.
Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім виключили з медичного реєстру Великобританії.
Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії та британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму.
До того ж, проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.
Комментарии (18)
ТАРАНТУЛ
19:24, 06 февраля 2018
Если бы за каждую прививку нес бы УГОЛОВНУЮ И МАТЕРИАЛЬНУЮ ответственность врачь,то тема бы была совсем другая.
Lia
21:53, 06 февраля 2018
И производитель, и ответственный за закупку, и глав врач, и медсестра, отвечающая за их хранение, и доктор, дающий добро на прививку.. а то с родителей бумажку взяли - все, родитель несёт ответственность. Все остальные отчитались..
Эйяфьядлайекюдль
12:18, 07 февраля 2018
Угу, сразу после введения УГОЛОВНОЙ и МАТЕРИАЛЬНОЙ ответственности родителей, чьи непривитые дети стали источником распространения опасных заболеваний. И тогда я ЗА.
ТАРАНТУЛ
19:25, 06 февраля 2018
А так все на свой страх и риск.Удачно все прошло это хорошо все родители довольны.
Не удачно,ходят потом сами себя прокленают что повели на прививку...
И это есть живые примеры по городу и не только...
Эйяфьядлайекюдль
19:51, 06 февраля 2018
Ооооо, эту тему нельзя трогать! Это может стать месиловом.
Насчет четвертого пункта большое сомнение. К прививкам есть противопоказания не только острого порядка вроде простуд, но и хронических болезней. Не всех, но среди них и неврология, и кардиология, не говоря об аутоиммунных. Не разбираюсь в отличиях ацеллюлярных и цельноклеточных. С остальным согласна.
Yamal
22:11, 06 февраля 2018
долгинцевский,
Только вот проблема, в стране закупили дешёвую индийскую прививку, которая плохо приживается и с осложнениями, а качественную французскую или бельгийскую, врачи рекомендуют самим родителям покупать, а эту индийскую оставить тем кто не в состоянии купить. Вот возможно от сюда и мифы об осложнениях и побочных эффектов от прививок.
ТАРАНТУЛ
22:50, 06 февраля 2018
Уамаl, пусть эту индийскую врачи своим детям ставят...
Demon4ik
09:26, 07 февраля 2018
А ты почитай о уровне фармакологии в Индии и будешь очень удивлен. Вся ЮВА индийскими препаратами лечится. Те же бельгийцы размещают свои заказы на предприятиях в Индии. Причем там вакцинация являтся обязательной ибо с такой плотностью населения и особенностями климата инфекции выкашивали народ тысячами.
Бла-бла-бла
10:30, 07 февраля 2018
Yamal,кстати насчёт приживается - тут вы не правы, как раз наоборот вызывает стойкую реакцию на болезнь.
Дело в том что есть различия адсорбации у тех же французов или индийской фармакоглогии.
Одни (Индия) лишают активности и размножение клеток вируса - клетка ещё не жива но и не сдохла, потому и более ярко выраженная реакция организма на прививку, зато более стойкий иммунитет.
Второй вариант европейской - убивают клетки напрочь - более легче переносится.
Кстати отступление - в Харькове так же делали вакцины и по той же схеме что и Индия (Россия тоже) и нам в детстве кололи эти прививки и вроде живы, здоровы, даже на майдан некоторые ходят прыгать.
И к ним как раз вопрос - почему в Харькове перестали (закрыли) производство вакцин.
omua78
23:16, 06 февраля 2018
Возили сегодня мелкого вакцинировать. Предупредили в больничке по честному - вакцины закупили самые дешевые , со множеством побочек .
АЕ
10:14, 07 февраля 2018
И чё сделали?
Александр Поль
09:44, 07 февраля 2018
"В январе 1925 года в городе Ном (Аляска) началась эпидемия дифтерии. Необходимо было лекарство — дифтерийная сыворотка. Она была в городе Анкоридж, который лежал за полторы тысячи километров от поселения.
Ужасные погодные условия не позволяли взлетать самолётам. Было решено перевезти сыворотку поездом, в город Ненана. От Нома до Ненаны было расстояние, в тысячу километров ледяной пустыни. Жители Нома предложили выход: снарядить собачьи упряжки.
20 погонщиков и около 150 собак выехали из Нома за сывороткой. Многие сдались и это неудивительно, ведь было почти невозможно найти дорогу в снежном буране.
Самая тяжелая часть пути выпала двум экипажам.
Первым был самый опытный экипаж. Погонщик Леонард Сеппала и вожак лаек Того должны были пересечь Залив Нортон. Проблема состояла в том, что буря разбила лед и залив был усеян огромными льдинами. Сеппала не имел достаточно времени, чтобы объехать залив, поэтому он направил экипаж напрямую. В какой-то момент льдина, на которой они находились, откололась. Сеппала и Того перепрыгнули на другую льдину, которая была в полутора метрах от них. В момент прыжка Сеппала выронил постромки, с помощью которых они могли притянуть льдину с оставшимися собаками. Тогда Того прыгнул в воду, схватил постромки, и поплыл с ними к хозяину.
Переехав через залив, они передали эстафету второму экипажу - Гунару Кассену, чью упряжку лаек вёл Балто. Однако, из-за еще сильнее испортившейся погоды, Гунар был парализован обморожением и не мог продолжать руководить командой.
И вот, когда Гунар Кассен потерял всякую надежду спасти детей Нома, Балто, который помнил дорогу, начал сам вести упряжку, он повел команду обратно в город, не сбавляя скорость.
2 февраля 1925 года экипаж Гунара Кассена и Балто благополучного прибыл в Ном. Собаки были так измотаны, что у них не осталось сил даже на лай, но зато лекарство было доставлено больным."
Прошло менее 100 лет...
Эйяфьядлайекюдль
09:55, 07 февраля 2018
Помню, ребенку мультик "Балто" очень нравился в детстве.
Nutik
10:17, 07 февраля 2018
Да сделайте уже прививки. Я делаю себе и детям и все хорошо! О чём тут говорить!
Nutik
10:20, 07 февраля 2018
Омuа78,о чем Вы говорите? Не один врач такого не скажет о прививках. Неделю назад сделали АКДС нигде, ничего ,без побочек