Ні мові ворожнечі! Криворізьких медійників навчали долати дискримінацію
Фото: Первый Криворожский
Нажаль, тенденція закріплення стереотипів у суспільстві наявна у засобах масової інормаціх.
Факти використання мови ворожнечі журналістами наявні. Якщо дискримінаційна стигма зароджується у громадян, то обов'язок мас-медіа не в підкріплені чи укоріненні, а навпаки.
Журналісти Кривого Рогу зібралися, аби у спільному колі поговорити про нагальні проблеми і вирішити їх, поки вони не просочилися до криворізьких інфо-джерел.
Тренером виступив Максим Буткевич, який працював журналістом більшість свого часу та який з однодумцями надавав всебічну допомогу переселенцям:
«Працювали з гарячою лінією, юридичним апаратом, гуманітарною допомогою. З психологічною допомогою була велика потреба».
Зараз же Максим Буткевич підтримує місцеві ініціативи які працюють з переселенцями.
Більшість свого часу, протягом 10 років тренер, який приїхав до кривого Рогу, пропрацював журналістом.
Зроблена колосальна інформаційна робота, передовсім медіа:
«Мене також турбує ця тема – мова ворожнечі у засобах масової інформації. Це дуже потужна зброя, яку легко використати».
За словами Максима Буткевича, не завжди мова ворожнечі використовується свідомо. Іноді людина може просто недодивитися, не зрозуміти, невідфільтрувати інформацію, що призводить до сумних наслідків.
Головними питаннями денного тренінгу у нашому місті стали дискримінація, в тому числі внутрішньо-переміщених осіб та використання мови ворожнечі.
Учасники тренінгу говорили про що треба пам’ятати, коли готується матеріал про внутрішньо-переміщених осіб.
За допомогою інтерактивних ігор розбиралися у негативних дискримінаційних стереотипах. Були приклади статей ЗМІ, які ведуть до дискримінації, та навіть геноциду.
Не так багато часу на зустрічі було присвячено винятково специфічній темі ВПО. Учасники говорили про неї окремо.
Але впершу було з’ясувано як працює механізм мови ворожнечі:
«Механізм, або ж дискримінаційна матриця одна й та сама. З’являються і зникають ті чи інші групи, які стають мішенями дискримінаційними» , зазначив Максим Буткевич.
Читайте також: Боротися з дискримінацією внутрішньо переміщеним особам допомогає Кривий Ріг
Усі діалоги на зустрічі підкріплювалися інтерактивними вправами, які цей гострий дискримінаційний механізм розкрили.
Що таке дискримінація, які висловлювання фігурувати у спілкуванні, а тим паче у мові ЗМІ, стосовно мови ненависті розказав тренер Максим Буткевич:
«Некоректні висловлювання на адресу груп, як спільнот і конкретних представників цих спільнот – це є мова ворожнечі.
Некоректні вислови в бік індивідуальної особи – це не стан ворожості».
Тренер розказав трагічні історії, які відбулися на ґрунті ненависті. І про перші судові дії в Україні на ґрунті расової ненависті.
Подібні історії лячно чути, але вони як ніколи розкривають механізм не просто дискримінації, а людиноненависництва, людиновбивства.
«Негативна оцінка цілої групи людей, які притримуються певних політичних поглядів може розпалювати ненависть і ворожість, а може відображати реальний стан речей.
Мова ворожнечі подібна до злочинних ґрунтів мови ненависті» , - зазначив журналіст Максим Буткевич.
Автор іноді не вкладає у слова чогось негативного, але у результаті виходить некоректна стаття.
«Нехай навіть і м’яка мова ворожнечі присутня на сторінках медійних видань, але саме з неї починаються заклики дискримінаційні, звинувачення у негативному впливі» , - зазначив журналіст Максим Буткевич.
Мова ворожнечі зазвичай найпоширеніша. Це створення негативного іміджу, згадування у принизливому контексті.
М’яка мова ворожнечі є найнебезпечнішою:
«Насправді про м’яку зазвичай думають як про більш безпечну, тому що це якісь обмовки, недбалість, недолугість… Сказали-написали. Але це піраміда: без м’якої мови ворожнечі немає середньої, а тим більше жорсткої» , - прокоментував тренер.
Учасники зустрічі поговорили і про причини, які призводять до використання мови ворожнечі: «Найчастіше це недбалість. Вона може бути не дуже свідомою», - сказав Максим Буткевич.
Мовні штампи, назви і самоназви мають свою біографію. Поняття, які були актуальні століття тому, зараз можуть використовуватися лише у принизливому контексті: «Цитування ксенофобних висловлювань – без коментарів… Треба перевіряти інформацію» .
Після денного тренінгу відчуття були різні і змішані. Але криворізькі журналісти зрозуміли як робити зважений, добре проінформований матеріал, «спокійний виклад без мови ворожнечі».
Комментарии (40)
Сергей
06:16, 03 августа 2017
да речь идёт не о языке а о высказывании направленном на группу общества. например сепаратисты или сепары. само по себе уже напитаны злостью и автоматически определяет группу людей как неприятную . сми постоянно кричат сепары террористы и общество уже их ненавидит . хоть это обыкновенные украинцы и русские которые имеют иные политические взгляды. если кому то часто повторять ты *** то рано или поздно он сам в это поверит. так формируется общественное мнение с помощью сми.
cloud
06:34, 03 августа 2017
"Працювали з гарячою лiнiєю, юридичним апаратом,гуманiтарною допомогою, з психологiчною допомогою була велика потреба..." Продовжуемо вже знайоме: " Я разговаривал со многими милиционерами, которые погибли... не только лишь все..." и т. д. Журналисты-неуки , идите снова в 1-й класс!
Чучундра
07:46, 03 августа 2017
Ахахаха весело
kok
08:24, 03 августа 2017
Было бы нормально воспринято если бы в статье просто говорили русский язык ....без эпитетов. А так все воспринимается как попытка разжечь вражду. Явно происки ФСБ ..... - кому не лень стуканите в СБУ.
Злой КР
08:28, 03 августа 2017
Боже Ксения (автор), за такую подачу материала, на том же Адвего, был бы вечный "черный список". ))) Вам что-то говорит термин "для людей"???? Статья настолько косноязычна с 25% "воды" и подана с таким количеством псевдо-терминологии, что неудивительно видеть комментарии - "это бред".
Иван Сусанин
08:55, 03 августа 2017
Теперь мычите на тэлячьей мови как овцы..
дон Саламанка
12:36, 07 сентября 2017
думаю, люди и без заморского *** разберутся где и какой язык им использовать
Бородач
09:18, 03 августа 2017
Походу у многих комментаторов низкий IQ , так как не могут понять что в статье под "мовою ворожнечі" не подразумевается русский язык. В статьчте речь идет о раздутии из мухи слона, более тактичном высказывании о том или ином событии, о подаче информации без намеренных провокаций и перекручиваний.
LM
09:32, 03 августа 2017
Они не читали просто..., статья же на украинском ;)
Да и щемят у нас русский язык...так что они не так уж и мимо)))
Эйяфьядлайекюдль
11:39, 03 августа 2017
Как только встречаю "фепелявого", сразу понимаю - прищемили язык. Русский. Дверью там. Или еще чем. Основоположник страшной сказки Шарль Перро даже и не знал, что за тысячу лье от его родины найдутся продолжатели.
Злой КР
12:28, 03 августа 2017
Дело не в том, что там написано, а "КАК". У автора просто ОЧЕНЬ плохой стиль. Это одинаково во всех её статьях: "Ранковий записник." Кто читает книжки, знает такую ситуацию "автора тяжело читать". Это именно тот случай. Так что дело не в языке, а в стиле.
Злой КР
12:39, 03 августа 2017
Далеко ходить не нужно автор: "Проте аритмофобам важко приходиться щодня." Гораздо лучше звучит "Кожен день для людини-аритмофоба – це досягнення." И так везде. )))) Автор наверное или в школе или на первом курсе института. ))) Так что желательно, чтобы он потренировался на любой текстовой бирже, а потом уже писал статьи для новостного сайта. Ну или украинский язык конкретно не его конек. ))))
Злой КР
12:42, 03 августа 2017
Если лучше пишешь на русском - не нужно портить украинский. Помню когда то на ICTV, были феноменальные переводчики. Тот же Альф на русском не куда не годился. Так что дело не в языке, а в авторе.
Эйяфьядлайекюдль
12:40, 03 августа 2017
Лучший пример Герман Гессе со своими предложениями на полстраницы.
LM
09:21, 03 августа 2017
Пчелы против меда! Не люблю две вещи: националистов и негров....
Так борются против "ворожнечі", что аж приплели переселенцев...в городе где этот вопрос - не актуален (я о враждебном отношении).
И статья -ни о чем, и лекция (судя по "заинтересованным" позам слушающих на фото)