Хто використовує протестний потенціал металургів та шахтарів Кривого Рогу, - Лист в редакцію

Редакція сайту отримала лист від одного із читачів, який висловив свою точку зору щодо мітингів у Кривому Розі, які відбудуться днями.

Про них ми писали раніше тут.

Текст листа редакція, зважаючи на суспільний резонанс, публікує повністю без правок.

Автор висловлює персональну думку, яка може не збігатись із думкою редакції.

«Розкриваючи основні аспекти взаємодії сучасних профспілок та груп інтересів, як одного з провідних компонентів політичної системи, актуальним постає питання використання профспілкового рухи у політичній боротьбі.

Згадаємо, що основною функцією профспілок є представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів найманих працівників.

Водночас законодавство України, як і багатьох держав світу, забороняє політичну діяльність профспілок, вони не можуть ставити перед собою політичні цілі, висувати політичні вимоги, проводити мітинги, демонстрації, збори та інші заходи на підтримку чи проти політичних партій та кандидатів на виборах, тощо. Відповідно до ч. 3 ст. 36 Конституції України, політичні мотиви об’єднання громадян у професійні спілки повністю виключається.

Попри це, політизація профспілкового руху в Україні прослідковується у більшій чи меншій мірі протягом усіх років незалежності. Досить яскравим прикладом сьогодення в процесах політизації профспілкового руху є використання протестних настроїв, які виникли в середовищі гірників та металургів Кривого Рогу.

Так, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець протягом багатьох років використовує «Незалежну первинну профспілкову організацію ПАТ «АМКР» (голова Іванченко С.В.) та «Незалежну профспілку працівників науки, виробництва та фінансів» (голова Гапон С.Г.), за рахунок яких збільшує свою електоральну базу.

Зазначені незалежні профспілки фактично являються суб’єктами господарювання, першочерговою метою яких є отримання прибутку їх власниками, в особі Гапона С.Г. та Іванченка С.В., а ніяк не відстоювання та захист прав працівників гірничо-металургійних підприємств міста.

Так, розпалюючи трудові конфлікти, висуваючи до керівників підприємств ГМК нереальні до виконання в сучасних економічних умовах вимоги, підбурюючи робітників підприємств до протестних заходів, Гапон С.Г. та Іванченко С.В. може забезпечують собі існування за рахунок внесків введених в оману робітників та відрахувань на їх оздоровлення?

Вони розуміють, що чим більше вони будуть спекулювати на соціально-економічних проблемах трудових колективів, тим більше зростатимуть їх статки.

Подивимось на прикладі активу «Незалежно профспілки працівників науки, виробництва та фінансів», керівником якого є Гапон С.Г. З метою забезпечення повного та всебічного контролю над діяльністю профспілки, Гапон С.Г. обрав собі заступником рідного сина Гапона М.С., а бухгалтером призначив його дружину Гапон О.

Чи може Гапон С.Г., який володіє нерухомістю в Болгарії та декількома квартирами на території міста дійсно розуміти та відстоювати проблеми та інтереси робітників?

Чи має моральне право Іванченко С.В., який під час ведення власного бізнесу з розведення сільськогосподарської худоби не оформлює найманих працівників та не сплачує за них податки вимагати від керівництва підприємств дотримання трудового законодавства та збільшення заробітної плати?

Замислимось Громадо! Не дамо ввести себе в оману та використати Нас та Наші проблеми для збагачення»

Як відбувались протестні мітинги навесні - читайте тут.