Українські вчені розробляють 3D міношукач, аналогів якого немає в світі

Протидія кіберзагрозам, гуманітарне розмінування та розвиток телемедицини – це пріоритетні напрями спільних наукових проектів України і НАТО.

Про це розповів заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, повідомляє Урядовий портал.

За його словами, у межах програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» (SPS) наразі Україна виконує 39 багаторічних проектів.

Їхня сумарна вартість для українських учасників становить понад 10 мільйонів євро.

«Це вагома підтримка для української науки та не менший внесок для спільної справи – зробити світ безпечнішим.

Нас оточує багато загроз – і відверта агресія на сході України, і прикрий урок з кібератакою…

Тож дуже важливо, що в межах наукових проектів ми шукаємо відповіді на нагальні питання – як рятувати поранених українських бійців, протидіяти кіберзагрозам, виявляти міни тощо», – відзначив Максим Стріха.

Читайте також: Кіберполіція пояснила, що робити з комп'ютером після атаки «Petya.A»

Спільна робоча група проходила під співголовуванням заступника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Соріна Дукару.

Він нагадав, що з 2014 року Україна є найбільшим бенефіціаром програми SPS – як в якісному, так і в кількісному показниках. Три роки тому обсяг коштів, що виділяється Україні в межах програми, було подвоєно.

«Серед ключових причин, чому Україна стала одним з головних бенефіціарів, - якість наукової еліти України, високий рівень підготовки фахівців, які беруть участь у розробках. Але, звісно, не можна відкидати політичну та стратегічну цінність України, яку визнають країни НАТО.

За останні 3 роки ми започаткували 45 багаторічних програм, 4 спеціалізовані програми навчання та 8 передових семінарів. 280 молодих українських науковців взяли участь у проектах з обміну досвідом, ще 120 таких вчених отримали наші стипендії, щоб розпочати власні дослідження», – повідомив Сорін Дукару.

Він наголосив, що всі спільні проекти не є відірваними від реального життя, а мають швидкий практичний результат, який корисний для населення України.

Над одним з таких проектів зараз працюють українські та норвезькі вчені – вони розробляють 3D міношукач, аналогів якого немає в світі.

Прилад дозволить виявляти під землею пристрої, виготовлені не лише з заліза, а й з пластику, виводитиме їх зображення на екран та порівнюватиме з наявними в базі об’єктами.

У межах Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» над розробкою працює міжнародна команда з представників НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Норвезького університету науки і технологій та компанії UARPA.

«Наразі ми презентуємо результат перших 9 місяців роботи – це не остаточний пристрій, а лише робочий прототип – ручний георадар. У подальшому до нього буде писатися софт, який зробить з цього пристрою 3D міношукач», – розповів один з учасників проекту, докторант Норвезького університету Юрій Войтенко.

Базується розробка на мікросхемі розміром 5 на 5 мм, створеній за специфічною технологією. Це дає пристрою перевагу у розмірі та компактності – він буде ручним та легким, а також у способі живлення – він працюватиме навіть від батарейок.

У проекті застосовані абсолютно нові, не використовувані раніше в локації сигнали та спеціальні антени. Завдяки цьому підвищено чутливість приймачів: вони виявлятимуть предмети на глибині до півметра.

Читайте також: Чи будуть в Україну постачати озброєння зі Штатів?

Причому розпізнаватимуть міни та вибухові пристрої не лише з заліза, а й і з пластику – цього зараз не робить жоден з існуючих мінодетекторів.

Програмне забезпечення дасть можливість міношукачу відтворювати тривимірне зображення знайденого предмета та виводити його на екран. Крім того, відповідний софт дозволить приладу порівнювати отриману ним інформацію з тією, яка буде занесена до бази даних.

Усіх цих характеристик наразі не має ні один мінодетектор у світі.

Тож уже на даному етапі розробники досить високо оцінюють перспективи серійного виробництва приладу, відзначаючи, що його ціна буде на одному рівні з іншими подібними міношукачами.