«Європа сьогодні – це Україна», - говорить проректор криворізького вишу-переселенця

Нагадуємо, що сьогодні у Кривому Розі у приміщенні Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського пройшла Всеукраїнська науково-практична конференція.

Темою зустрічі стала міграційна проблема.

Читайте також: У Кривому Розі за підтримки ООН відкрився центр послуг для студентів-переселенців

Учасники заходу поговорили про фактори міграційних процесів в Україні. Належна увага була приділена питанням оформлення документів внутрішньо переміщених осіб.

«Сьогодні нам випала честь взяти участь у конференції, поспілкуватися один з одним і поділитися своїми думками… Ми дуже близько до європейських реалій.

Коли кажуть, що «Україна – це Європа» я наголошую, що ні: Європа сьогодні – це Україна. Проблеми міграційні нас стосуються, якщо не в першу чергу, то ми в них також беремо участь і приймаємо на себе весь тягар цих проблем», - говорить проректор Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Лариса Самосьонок.

Студентсво ділилося своїми думками, своїми дослідженнями стосовно теми конференції.

Молодь активно брала участь у дискусіях, адже, за словами Лариси Самосьонок, університет підтримує дискусійний характер наукових досліджень, а студенти вишу «переймають дух пошуку, дух нестримної наукової думки».


Голова оргкомітету Ігор Шульженко також висловився з приводу міграційних проблем в Україні та нашому місті:

«Важливість обговорення викликів загроз міжнародної міграції посилюється геополітичним становищем України та втягненням нашої держави у збройні конфлікти.

«У нас, як у вишу, переміщеного з зони антитерористичної операції, є певні проблеми, але ми вже обжилися на новому місці. Нам сподобався Кривий Ріг...

Чинне законодавство України передбачає певні пільги та переваги для внутрішньо переміщених осіб. Студенти із цього числа мають право на отримання соціальної стипендії… Виш надає всім внутрішньо переміщеним особам гуртожиток. Також нам надають гуртожитки інших вищих навчальних закладів».

За словами Наталі Литвин, головного спеціаліста Саксаганського районного відділу у місті Кривий Ріг головного управління ДМС України у Дніпропетровській області, найбільша кількість криворіжців виїжджає до Ізраїлю, тому що там для людей є спеціальні програми, створені умови для проживання.

На другому місці серед країн, до яких їдуть мешканці нашого міста – Російська Федерація. Зокрема, люди похилого віку через стан здоров’я вертаються до своїх дітей та рідних.

Що стосується громадян-іноземців, то це, знову ж таки, Росія. Оскільки Постановою Кабміну запроваджено, що іноземець на території України має право знаходитись не більше 90 днів:

«Люди, які раніше протягом трьох місяців пробули в Україні, виїжджають до іншої країни, а потім вертаються назад. Законом зараз це заборонено. Така категорія людей звертається за оформленням посвідки про постійне місце проживання; звертаються за оформленням документа, який би посвідчував особу і законність їх перебування на території України», - прокоментувала Наталя Литвин.

Також є тенденція поповнення населення нашої країни іммігрантами з Туреччини та Індії. Але ці емігранти - здебільшого за рахунок приватних, особистих ситуацій, таких, як, наприклад, укладання шлюбів.


Читайте також: У Кривому Розі відбувся патріотичний флешмоб

Наталя Литвин також підкреслила:

«Людина переїхала в Кривий Ріг, однак вона не встигла отримати довідку і втратила паспорт. Вона звертається до міграційної служби, однак міграційна служба району не може прийняти документи, тому що людина не отримала підтвердження – факту регістрації, що вона є внутрішньо переміщеною особою. Але ж людині потрібен документ, що підтверджує її особу та громадянство…

Як не прикро, але людина має поїхати в управління Донецької чи Луганської областей відповідно, і там подавати документи. Все це говорить про те, що ми, як територіальний підрозділ не можемо здійснити відповідні перевірки стосовно встановлення та ідентифікації особи... »

ДонНУЕТ доволі часто проводить науково-практичні заходи. Природа учасників різноманітна – це громадські та волонтерські організації, це і державні органи. Проводяться зустрічі з ветеранами антитерористичної операції.