Кривой Рог сегодня: День трудяги

Главное фото новости
Фото: Первый Криворожский
Сегодня, 22 июля в Кривом Роге пасмурная погода без осадков. В средине дня столбик термометра покажет 23 градуса.

Поздравляем трудоголиков с праздником – Днем трудяги! Всем, кто не боится много и тяжело работать, кто искренне верит в то, что труд облагораживает человека, кто не сидит на месте и не числится в рядах «диванной армии» – троекратное «Ура». Установка этим людям на сегодняшний день – хорошенько отдохнуть, а лучше –оторваться.

22 июля 1944 года была основана одна из главных «кормушек» нашей страны – Международный валютный фонд. Все украинцы искренне надеются на то, что когда-нибудь все же удастся погасить внешний долг перед этой организацией.

В этот день родились многие выдающиеся личности, например: Дэни Гловер – американский актер, сыгравший в «Хищник 2»; Уиллем Дефо – актер, известный зрителям ролью Норманна Озборна из фильмов про Человека-Паука; Селена Гомес – популярная певица; Владимир Селиванов – актер, шоу-мен (Вован из сериала «Реальные пацаны»).

Наконец-то дождались! Уже с сегодняшнего вечера многие криворожане окунутся в очаровательный мир выходных.

А чтобы не проскучать все свободные деньки дома у телевизора, рекомендуем ознакомиться с развлекательной программой в Кривом Роге, посетив афишу нашего сайта.

Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Комментарии

Tyga
  • 2
  • 0
  • Ответить

С праздником нас хD

ir--n-ka
  • 0
  • 0
  • Ответить

fа сами то Вы кто?

Александр H
  • 7
  • 0
  • Ответить

С нашим нынешним правительством страна никогда не отдаст долги МВФ. Т.к. большая часть взятых в долг денег оседают в карманах чиновников.

Бла-бла-бла
  • 6
  • 0
  • Ответить

Вы видели какие условия займа у мвф? Даже когда вся знмля перестанет существовать и люди улетят на небеса, наша страна останнтся отрабатывать долг

_гость_
  • 4
  • 1
  • Ответить

С днем раба

_гость_
  • 5
  • 0
  • Ответить

Якби ви знали, паничі, Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. За що, не знаю, називають Хатину в гаї тихим раєм. Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози. Я не знаю, Чи єсть у бога люте зло, Що б у тій хаті не жило? А хату раєм називають Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину... В тім гаю, У тій хатині, у раю, Я бачив пекло... Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають. Там матір добрую мою Ще молодую — у могилу Нужда та праця положила. Там батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і голі), Не витерпів лихої долі, Умер на панщині!.. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята. Я до школи — Носити воду школярам. Брати на панщину ходили, Поки лоби їм поголили! А сестри! Сестри! Горе вам, Мої голубки молодії, Для кого в світі живете? Ви в наймах виросли чужії, У наймах коси побіліють, У наймах, сестри, й умрете! Мені аж страшно, як згадаю Оту хатину край села! Такії, боже наш, діла Ми творимо у нашім раї На праведній твоїй землі! Ми в раї пекло розвели, А в тебе другого благаєм, З братами тихо живемо, Лани братами оремо І їх сльозами поливаєм. А може, й те ще... ні, не знаю, А так здається... сам єси... (Бо без твоєї, боже, волі Ми б не нудились в раї голі). А може, й сам на небеси Смієшся, батечку, над нами Та, може, радишся з панами, Як править миром! Бо дивись: Он гай зелений похиливсь, А он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно, А верби геть понад ставом Тихесенько собі купають Зелені віти... Правда, рай? А подивися та спитай! Що там твориться у тім раї! Звичайне, радость та хвала! Тобі єдиному святому За дивнії твої діла! Отим-бо й ба! Хвали нікому, А кров, та сльози, та хула, Хула всьому! Ні, ні, нічого Нема святого на землі... Мені здається, що й самого Тебе вже люди прокляли!

Віктор
  • 0
  • 3
  • Ответить

Ну й до чого тут Шевченкові слова? Працювати треба завжди , добровільно і з охотою, а не з примусу.

МиВа
  • 3
  • 0
  • Ответить

Здається, слова Т.Г. Шевченка стають. з кождним днем. все актуальнішими та близькими.вже й до сучасного існування громадян України.. вірші від болю та зневіри .такі зрозумілі тепер кожному.хто ледь зводить кінці з кінцями....вражають останні строки : " Ні, ні, нічого Нема святого на землі... Мені здається, що й самого Тебе вже люди прокляли!..." Дякую.нагадали шкільну програму про життя та творчість ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ..моторошно та сумно.його вірші дістають до самого серця та примушують міркувати.....)))

Мы в социальных сетях

Город