Традиції на Святвечір і Різдво
Фото: Перший Криворізький
Святвечір: підготовка і символіка
Святвечір, за новим календарем, припадає на 24 грудня. Цього дня закінчується Різдвяний піст, і родина готується до урочистої вечері. Традиційно на стіл подають 12 пісних страв. Головна страва — кутя, приготовлена з вареної пшениці, меду, маку та горіхів. Вона є символом єдності, достатку та духовного життя.
Святкову трапезу починають з появою першої зірки в небі, яка символізує народження Ісуса Христа. Інші традиційні страви включають узвар, пісний борщ, вареники з капустою, голубці з рисом, гриби, млинці, пироги та рибні страви. Після вечері частину їжі залишають на столі для померлих родичів, які, за віруваннями, приходять у цю ніч, щоб відзначити свято разом з родиною.
Бажано, щоб вечеря починалася з внесення в будинок снопа пшениці або жита — дідуха, який уособлює добробут сім’ї. Сніп ставлять в кутку столу зі стравами.
Поки вечеря не підійде до кінця, заборонено виходити з-за столу і особливо з дому, щоб не впустити нечисту силу в дім.
Важливою частиною Святвечора є запалення свічки, яка символізує світло Вифлеємської зірки, що привела пастухів і волхвів до місця народження Ісуса. Під час вечері читають молитви, співають колядки й діляться шматочком хліба з медом. За традицією, господар обходить усіх членів сім'ї, висловлюючи побажання. Також йому необхідно обійти своїх домашніх та свійських тварин, висловити їм подяку та пригостити їх.
Різдво: святкування і традиції
Різдво Христове у цьому році святкують 25 грудня. Це день радості, духовного очищення та прославлення народження Спасителя. У храмах відбуваються урочисті богослужіння, де звучать колядки та святкові молитовні гімни. Люди вітають одне одного словами: “Христос народився!” — “Славімо Його!”
На Різдво завершується піст, і родина збирається на святкову вечерю, де подають м'ясні страви, ковбаси, пироги та інші делікатеси. Однією з важливих традицій є обхід домівок із колядками. Колядники — це групи дітей чи дорослих, які співають різдвяні пісні, прославляючи народження Христа. У відповідь господарі обдаровують їх солодощами, грошима чи іншими гостинцями.
Українці також прикрашають ялинку, що стала символом цього свята. Ялинкові прикраси уособлюють дари волхвів, а зірка на верхівці — Вифлеємську зірку. Окремо варто згадати вертеп — театралізоване дійство, що зображає сцену народження Христа. У деяких регіонах збереглися традиції “водіння Кози” — обряд із перевдяганням, співами й жартами, що символізує родючість і добробут.
На Святвечір та Різдво українці приділяють велику увагу прикметам, які пов’язані з погодою та іншими природними явищами. Зокрема, зоряне небо у Святвечір обіцяє гарний врожай, а сніг — достаток у новому році. Також існує багато обрядів для передбачення майбутнього, які вважаються особливо точними в цей період.