Вплив відходів руйнувань і сміттєзвалищ на довкілля Кривого Рогу

Від початку повномасштабного вторгнення в Кривому Розі збільшилась кількість будівельного сміття, яке виникає через руйнування житлових будинків, готелів, комунальних будівель та інфраструктури. Це сміття вивозять на полігон твердих побутових відходів, який з 2021 року викликає занепокоєння екологів, адже ще тоді він вийшов за межі земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «Екоспецтранс». Окрім того, Кривий Ріг, одне з найбільших промислових міст України, стикається з проблемою стихійних сміттєзвалищ.

Типи місць зберігання відходів у Кривому Розі

За словами еколога Антона Петрухіна, у Кривому Розі існує два основних типи місць для зберігання твердих побутових відходів: полігони та сміттєзвалища. Полігони є більш контрольованими і відповідають державним будівельним нормам. Вони обладнані спеціальними екранами для захисту ґрунтових вод, системами збору біогазів та інфільтрату (скупчення твердих побутових відходів), а також дають можливість утилізувати відходи екологічно безпечним способом. Проте в Кривому Розі лише один із полігонів біля шахти «Криворізька» (колишня «Батьківщина») функціонує офіційно, хоча його також важко назвати зразковим, — вважає фахівець.

Поводження з відходами руйнувань

Начальник Управління екології Олександр Скакальський на запит редакції «Першого Криворізького» відповів, що, окрім побутових відходів, на полігон біля шахти «Криворізька» підприємство «Екоспецтранс» вивозить і відходи, утворені внаслідок руйнувань від обстрілів Російською Федерацією. Станом на 25 вересня вивезено 2 678 тонн таких відходів.


Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що ще 22 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №1073 «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Цей документ визначає порядок, терміни та відповідальних за розбирання, сортування й подальшу утилізацію, використання чи складування відходів. Але, за словами екоактивістів, постанова не вирішить законодавчих прогалин у поводженні з відходами: класифікацію, правила облаштування майданчиків складування, стимулювання повторного використання й інше.

У жовтні під час 4-го Міжнародного форуму сталого розвитку Сергій Скоков, керівник проєкту ЄС із розвитку циркулярної економіки в Україні, говорив про потребу впровадження ефективної стратегії поводження з відходами. Він наголосив, що особливу увагу треба приділити сектору відходів будівництва та знесення, який може принести до 300 мільйонів доларів до ВВП України.

У своєму телеграм-каналі експерт у поводженні з відходами Геннадій Дубов написав, що перш ніж переробляти відходи руйнувань їх необхідно роздільно зібрати: будівельні окремо, великогабаритні окремо і так далі, після чого кожен вид слід переробляти нарізно.

Але робота з утилізації відходів руйнувань уже почалася, до цього долучилися іноземні партнери.

Устаткування для управління відходами руйнувань уряд Японії передав громадам Київщини, Чернігівщини, Миколаївщини та Херсонщини, — йдеться на Урядовому порталі.

Проблема несанкціонованих сміттєзвалищ

Багато побутового та габаритного сміття криворіжці викидають на несанкціоновані сміттєзвалища, які є суттєвою екологічною проблемою. Вони утворюються як у віддалених зонах, так і в межах міста, часто біля приватних секторів, де мешканці викидають відходи хаотично.

Наслідки для довкілля:

• забруднення ґрунтових вод: несанкціоновані сміттєзвалища не мають захисних екранів, тому продукти гниття, небезпечні хімічні речовини, важкі метали легко проникають у ґрунт і ґрунтові води. Це становить загрозу не лише для природи, але й для систем водопостачання. У місті, де 80% водопровідних мереж зношені, забруднені ґрунтові води можуть потрапляти до трубопроводів;
• забруднення повітря: процеси гниття на сміттєзвалищах супроводжуються виділенням токсичних газів, таких як метан, що не тільки шкодить атмосфері, але й може спричиняти пожежі;
• розповсюдження інфекцій: сміттєзвалища є осередками розмноження щурів та інших переносників хвороб. Особливо небезпечно, коли вони розташовані близько до житлових районів;
• вплив на сільське господарство: як зазначив Антон Петрухін, зони поблизу деяких звалищ використовуються для вирощування сільгосппродукції. Це загрожує тим, що шкідливі речовини потрапляють у харчовий ланцюг;
• засмічення річок: забруднені ґрунтові води, мігруючи, досягають річок і ставків, включаючи популярні місця відпочинку, такі як заказник «Візірка». Це завдає шкоди водним екосистемам і створює ризик для здоров’я людей.

Причини проблеми

Значна частина мешканців приватних будинків не має договорів на вивезення сміття, через що криворіжці свідомо порушують правила, викидаючи його в недозволених місцях.
Також, на думку екоексперта Антона Петрухіна, у місті бракує майданчиків із контейнерами для негабаритного сміття, наприклад будівельних відходів чи листя та гілля.

Що можна зробити, аби поліпшити ситуацію

Органи місцевого самоврядування мають облаштувати спеціальні майданчики для негабаритного сміття, забезпечити зручність вивезення відходів, укласти договори на вивезення сміття в приватному секторі.
Проблема утилізації відходів у Кривому Розі є надзвичайно гострою і потребує комплексного підходу до її вирішення. Чому проблема стає критичною та що потрібно зробити для її вирішення, дізнайтеся більше у відео.