План з покращення якості води у річках України: які річки увійшли в перелік та що планують робити

Уряд України затвердив перші плани управління річковими басейнами до 2030 року для восьми басейнів, а саме басейни Дніпра, Дону, Дністра, Вісли, Південного Бугу, річок Приазов'я, Причорномор'я та Криму. Ці плани включають заходи для поліпшення якості води й досягнення показників відповідно до Водної рамкової директиви ЄС, що є частиною інтеграційних зобов'язань України перед ЄС.

Про це редакції «Першого Криворізького» стало відомо з публікації Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

«Це «дорожні карти» про те, як на практиці покращити якість поверхневих та підземних вод. Вони допоможуть оцінити стан українських водних ресурсів, зокрема внаслідок впливу військових дій, а також визначити шляхи досягнення «доброго» стану вод», – сказала Міністерка Світлана Гринчук, пишуть на офіційному сайті Міндовкілля.

Редакція «Першого Криворізького» вже неодноразово писала, що станом на 2023-2024 роки у багатьох річкових басейнах України спостерігається зниження рівнів води внаслідок природних коливань, впливу кліматичних змін та дій російської армії в Україні. Наприклад, у басейні Дніпра на деяких ділянках рівні води в Київському водосховищі досягли критично низьких позначок, а в південних районах води Дніпра є ризик надмірного зниження через інтенсивне використання води у сільському господарстві та для промислових потреб.

Також раніше ми писали, що у Тернівському, Покровському та Саксаганському районах міста у річці виявили підвищений вміст хлоридів, сульфатів і сухого залишку.

Реалізація планів управління річковими басейнами спрямована на вирішення наступних головних водно-екологічних проблем:

• забруднення поверхневих вод органічними, біогенними та небезпечними речовинами;
• гідроморфологічні зміни;
• забруднення та виснаження підземних вод;
• зміна клімату;
• зменшення впливу інфраструктурних об’єктів на стан вод;
• засмічення водних об’єктів побутовими відходами;
• біологічне забруднення (поширення інвазійних видів);
• вплив воєнних дій.

У перших планах прописані досвіди очищення річкових басеїнів Австрії, Словаччини, Румунії, Польщі, Угорщини, Франції та Естонії. А над розробкою працювали та продовжують Міндовкілля та Держводагентство, спільно з ДСНС, Держгеонадрами, Мінінфраструктури; наукові установи – Інститут гідробіології НАН України, Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України; національні експерти Blue Rivers Екологічний консалтинг; європейські експерти – Міжнародний водний офіс (Франція) та Агенція навколишнього середовища Австрії.