Історія переселенки з Донеччини, яка змогла повернутися до улюбленої справи в Кривому Розі

Переселенка Оксана Іванова значну частину свого життя мешкала в невеликому місті Дружківка Донецької області. З початком повномасштабного вторгнення жінці разом із родиною довелося виїжджати з-під обстріляного міста до Кривого Рогу і будувати нове життя.

Що стало найголовнішою мотивацією виїзду з Дружківки та як Оксані вдалося за лічені тижні знайти улюблену роботу — про це редакція онлайн-медіа «Перший Криворізький» поспілкувалася з переселенкою.

Прикривала собою дітей, не розуміла, що робити

Зранку 24 лютого 2022 року Оксана і її родина, як і більшість українців у той день, почули гучні вибухи у своєму місті. Згодом дізналися про те, що в Україні розпочалася повномасштабна війна.

«Почули один вибух, потім побачили у вікні заграву, ще вибух, й ще вибух. Я собою дітей прикривала, не розуміла, що робити та як діяти», — згадує Оксана.

До початку війни Оксана працювала в Дружківці майстринею манікюру. У перший день атаки Росії на Україну до неї прийшла клієнтка, у якої було заплановане весілля.

«До війни працювала майстеркою манікюру, була двічі в декреті. У другому декреті я почала в’язати іграшки на замовлення. Потім знову повернулася до нігтів», — розповідає переселенка.

Майже півтора місяця родина Іванових жила в Дружківці, чоловік Оксани не хотів виїжджати з рідного міста, адже там у них були житло та робота. І, за словами жінки, починати життя спочатку було страшно.

Як переселенка наважилася виїхати з рідного міста в більш безпечне

Оксана Іванова з мамою та двома синами виїхала з Дружківки 8 квітня 2022 року, після того, як російські окупанти влучили по вокзалу в Краматорську, що на Донеччині. Ворог ударив ракетою «Точка-У», внаслідок чого загинули та були поранені люди.

«7 квітня брат вивіз дружину, її батьків, бабусю [з Дружківки до Кривого Рогу]. І повертався 8 квітня, а ми повинні були їхати 9 квітня. Але коли він був у дорозі, стався приліт у Краматорську по вокзалу, де було багато жертв. І ось коли він їхав, то йому на блокпосту військові кажуть: “Їдь швидше, бо там таке страшне”. І ми за дві години зібрали речі й поїхали. Взяли найнеобхідніше», — пригадує Оксана.

Оксана з родиною планували евакуюватися до Дніпра, але згодом вирішили зупинитися в Кривому Розі.

За лічені тижні вдалося знайти роботу

У Кривому Розі Оксана швидко змогла знайти роботу. Говорить, що найголовніша її мотивація — діти.

«Я не знала, де буду працювати, інструмент я з собою не брала. Я виклала в телеграм-каналі “Кривий Ріг взаємопоміч”, що шукаю роботу майстром манікюру, і мені зателефонувала Галина Володимирівна, власниця салону краси “Фабрика зірок”», — каже Оксана Іванова.

Власниця салонів краси «Фабрика зірок» Галина Тубченко говорить, що Оксана до них у салон потрапила випадково. Подруга Галини знайшла оголошення і передала її номер. Галина відразу домовилася про зустріч із переселенкою.

Зараз у салонах Галини «Фабрика зірок» і «Фабрика зірок 2» працюють 15 майстрів, із них 3 переселенки — з Костянтинівки, Дружківки та Нової Каховки.

«Знаєте, це можна навіть назвати феноменом — у такий важкий час, коли роботи у всіх обмаль, Оксана набрала клієнтів на повний запис за рік. Вона дуже добре завантажена роботою, і це гарний результат», — каже Галина.

Нині в Оксани повний запис, клієнти її знаходять переважно через соцмережі.

Клієнти говорять, що люблять майстриню за її усмішку, професійність, а також говорять, що з нею дуже комфортно.

«Коли я була в неї перший раз, я не знала, як вона виконує свою роботу — боляче мені буде чи якось некомфортно. Ми почали з нею спілкуватися, якось цей час минув швидко.

Мені сподобалося, тому я всім рекомендую приходити до Ксюші на “Фабрику зірок”. Це дуже чудовий майстер, з нею комфортно, дуже класно», — розповіла постійна клієнтка Катерина.

---