Фейки й тероризм. Як окупанти маніпулюють на темі ракетного обстрілу Кривого Рогу

Російська армія черговий раз вдалась до тероризму та ударів по цивільному населенню – вони намагаються залякати українців та змусити мешканців РФ повірити у фейкові перемоги й здобутки.

Для цього окупанти декілька днів обстрілювали цивільні об’єкти у Кривому Розі. Хоча, можливо, намагались бодай якось завадити контрнаступу ЗСУ на Херсонщині.

Надвечір 14 вересня російські військові завдали сім ракетних ударів по Кривому Рогу. Згодом голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко повідомив, що росіяни стріляли ракетами «Кинджал» та «Іскандер».

Внаслідок обстрілу пошкоджена гідротехнічна споруда на Карачунівському водосховищі. За даними заступника керівника Офісу президента України Кирила Тимошенка, вода витікала зі швидкістю 100 метрів кубічних на секунду. При цьому норма – 10 метрів кубічних на секунду, кажуть вчені. Вже на ранок він повідомив, що було підтоплено 112 приватних будинків, а наслідки атаки ліквідуються.

Про ліквідацію наслідків писав й начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.

Читайте історію криворіжця, у якого під час розливу річки затопило речі та їжу.

Після влучання 14 вересня окупанти продовжили бити по місту. Удари завдали і 15, і 16 вересня. Всі три дні вони били прицільно по гідротехнічним спорудам, здійснювали терористичний акт проти мирних мешканців та мешканок Кривого Рогу.

Редакція «Першого Криворізького» поспілкувалась з екологами та фахівцями з оцінки геоекологічних ризиків для того, аби розібратись, яких збитків зазнало місто та наскільки виправдана радість окупантів.

Псевдоперемога

Одразу, після перших ударів, пропагандисти РФ почали поширювати інформацію, що через це річка вийде з берегів та вода заллє більшу частину Кривого Рогу й піде навіть на інші міста.

У «заставному», одному каналів у Telegram, які підтримують агресію Росії проти України, поширили карту, на якій зобразили, які території після влучання ракет по Карачунівській дамбі нібито затопить.


Крім того, російське видання «Лєнта.ру» з посиланням на псевдожурналіста Олександра Коца повідомило, що переправа ЗСУ в районі Давидового Броду знесена.


Цей так званий «воєнкор» радів, що російська армія б’є не по військових об’єктах, а по цивільних.


Раділи, що воюють із мирним населенням також спеціально підіслані користувачі Telegram, які прийшли у коментарі у чатах редакції Першого Криворізького.


Ще в одному російському telegram-каналі публікували координати точок, які на їх думку обов’язково має вразити армія РФ. Тоді як фактичні наслідки від цих ударів фізично і морально вплинуть на цивільних, а не на військових, які на Херсонщині просуваються вперед.

Також пропагандисти писали, що якась пара ракет може лишити Кривий Ріг та Жовті Води без світла. Але і тут до кінця і незрозуміло як саме це має вдарити по військовим. Такі удари точно завдадуть шкоди цивільній інфраструктурі: лікарням, продуктовим магазинам, банківській системі тощо. І це знову буде черговий терористичний акт, вчинений російською армією проти народу України.


Росіяни черговий раз показали, що воювати вони можуть тільки з цивільними та цивільною інфраструктурою. Їх президент Володимир Путін нещодавно назвав такі дії своєї армії «попередженням», вчергове прикрився словосполученням «військова операція».

Вода і місто

Екологи та географи говорять, що достеменні наслідки обстрілу по дамбі стануть відомі згодом. Наразі ми можемо говорити лише про їх видиму частину, наприклад про 112 пошкоджених будинків та втрачене майно власників, яке вони наживали десятиліттями. Та значна частина збитків ще на етапі підрахунку й назвати точні екологічні та економічні втрати зараз ніхто не зможе.


«Росіяни вчинили черговий акт тероризму щодо цивільного населення — обстріляли гідротехнічну споруду, річка вийшла з берегів, підтопило будинки людей. Це нічим не відрізняється від розташування їх військ на Запорізькій АЕС чи ударів по ТЕС в інших містах країни», – говорить координаторка коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» Олена Шафранова.

Її колега, екологиня Анна Амбросова, погоджується з тим, що наслідки збільшення рівня води в Інгульці ще до кінця не відомі. Треба провести детальну екологічну експертизу, аби побачити – буде якесь забруднення чи ні. Команда ДТКР вже почала забирати проби води з річки, щоб встановити рівень її забруднення.

Варто пам’ятати, підтоплення може призвести до затоплення промислових об’єктів та удару по економіці України.


Водночас доцентка кафедри фізичної географії, краєзнавства і туризму КДПУ Ірина Остапчук говорить у коментарі «Першому Криворізькому», що навіть якщо припустити, що внаслідок ударів по дамбі витече ще більше води, вона піде по Інгульцю і її частина опиниться у затопленому кар’єрі неподалік гідротехнічної споруди, тож ні про яке затоплення позицій ЗСУ на Херсонщині не йдеться.


Якщо ж говорити про ймовірні втрати води з Карачунівського водосховища, то еколог Антон Петрухін каже, що при швидкості втрати води у 100 метрів кубічних на секунду за добу б витікало понад 8,64 мільйона метрів кубічних води. Тоді як об’єм всього водосховища сягає 290 мільйонів метрів кубічних води.

Щодо російських фейків та маніпуляцій експерт говорить, що то лише їх фантазії.

Ймовірність того, що буде затоплена якась суттєва частина міста дуже незначна. Будуть підтоплені окремі будинки та окремі вулиці. Але точно не можна говорити про затоплення міста.

За словами нашого співрозмовника зачепило будинки, які знаходяться у небезпечній зоні й підтоплення цих територій можливе навіть при регламентних роботах, наприклад скиданні шахтних вод.

Наслідки удару можуть вплинути на системи водопостачання та водовідведення у зонах підтоплення та на якість води у майбутньому.

Заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко у національному телемарафоні сказала, що наразі немає підстав говорити про те, що розлив річки призвів до її забруднення промисловими відходами.

Вона ж зазначила в етері, що дамбу водосховища вже відремонтовано на 95%, а після остаточного відновлення споруд надмірне потрапляння води до Інгульця припиниться. Також за даними Міндовкілля рівень води у водосховищі за останню добу не змінився. Наразі він становить майже 58 метрів, при нормі 59. А коли після удару сталося часткове затоплення, рівень води був 1 метр 90 сантиметрів.

Також 17 вересня фахівці лабораторії Державного агентства водних ресурсів України взяли проби з Інгульця. Про їх результати ми повідомимо окремо у спецпроєкті «Еко-місто».

Страх і місто

Одразу після того, як почалось підтоплення, людей з наближених будинків почали евакуювати. За словами начальника військової адміністрації Кривого Рогу Олександра Вілкула, тієї ночі евакуювали мешканців близько 30 вулиць.


«Для ліквідації наслідків удару проведено два контрольованих підриви дамб у районі Чорногорки та здійснено комплекс інженерних ремонтних заходів. Там працювали як гірничорятувальники, так і фахівці водопостачальних підприємств», – говорить про ліквідацію першого удару Вілкул.

Начальник об’єднаного координаційного пресцентру сил оборони півдня України Наталя Гуменюк під час брифінгу у Media Center Ukraine сказала, що вражаючи критичну інфраструктуру вороги намагаються психологічно тиснути на українське суспільство, створюючи додаткове напруження напередодні зими.

Ірина Остапчук зазначає, що якщо говорити про ймовірність затоплення міста, чи позицій ЗСУ на Херсонщині, треба зважати на рівнинний рельєф річки Інгулець. Вона знаходиться поруч із водосховищем, по якому гатили окупанти. Удари по гідроспорудах Карачунівського водосховища навряд зможуть завадити військовим чи затопити місто. Зашкодити вода може хіба мешканцям прилеглих до річки вулиць, що теж надзвичайно прикро, адже кожна людська праця важлива – чи то це банка огірків чи тушонки, заготовлений на зиму, чи то придбана техніка, на яку вся родина збирала кошти.

Та Росія продовжує стріляти по цивільних об’єктах. Перемогти військових вони не можуть, тож намагаються залякати мирне населення.

Антон Петрухін говорить, що першого дня, коли Інгулець почав розливатись до парку імені Федора Мершавцева у Центрально-Міському районі міста приїхало дуже багато людей – всі вони хотіли побачити те, що відбувається, на власні очі, На його думку, залякати людей окупантам не вдалось.

---

Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю ІА «Перший Криворізький» та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.