Війна показала свій екологічний слід: наслідки ударів по енергетичній інфраструктурі Дніпропетровщини

Онкологічні захворювання, вщент згорілі ліси, забруднені ріки та зниклі види тварин й рослин. Це — лише декілька наслідків повномасштабного вторгнення російської армії в Україну та її атак на нашу екосистему.

Російська армія цілеспрямовано завдає якомога більших руйнувань, аби перетворити Україну на країну, яка не буде нікому цікавою, принаймні так вважають окупанти й так говорять російські пропагандисти.

Зараз країна працює на дипломатичному фронті як над можливістю отримати допомогу: військову та гуманітарну, так і стати повноцінним учасником європейської спільноти, зокрема й у питаннях екологічної, енергетичної безпеки.

У першому випадку ми взяли на себе зобов’язання, затвердивши «Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року». У другому — інтегрувались до європейської енергетичної мережі ENTSO-E та почали продавати електроенергію країнам ЄС.

Уражена енергія

За даними моніторингу, який веде громадська організація «Екодія», за час повномасштабного вторгнення зафіксовано 322 випадки потенційної шкоди довкіллю. З них 55 випадків — ворожі удари по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Цей моніторинг базується на повідомленнях з офіційних джерел та медіа, а відтак насправді кількість завданих збитків може бути значно вищою.



Водночас на офіційному ресурсі Міндовкілля «ЕкоЗагроза» зазначено, що усього отримано 817 звернень про факти завданої шкоди навколишньому середовищу. Загалом, сума фактичних збитків зараз визначається у розмірі 204 мільярдів гривень.



«Повноцінно порахувати усі збитки наразі дуже важко. Потрібен час, щоб побачити, як змінилося довкілля. Тому фактично зафіксовані збитки, з якими погоджується більшість експертів, зараз становлять понад 200 мільярдів гривень. При цьому варто розуміти, що це мінімальна оцінка», — сказав у коментарі для «Першого Криворізького» експерт з екологічної безпеки, координатор мережі «Довкола» Максим Сорока.

Також Сорока додає, що якщо дивитись на те, скільки грошей буде потрібно для відновлення усього, що зруйнувала і знищила російська армія, то сума збитків зростає в рази та вже може досягати трильйонів гривень. Й реально оцінити шкоду наразі ніхто повністю не може, а з наслідками українці, можливо, розбиратимуться ще декілька поколінь.

У питанні обрахування збитків, Україна надалі співпрацюватиме з міжнародними організаціями та партнерами. Бажання допомогти Україні у захисті довкілля задекларував Міністр з питань екологічного переходу Італії Роберто Чінголані. Оскільки, за європейськими методиками шкода довкіллю оцінюється вище, тому сума збитків зросте в рази.

Руйнування

Загалом, за даними Міндовкілля, у Дніпропетровській області росіяни вчинили 22 злочини проти довкілля. Станом на середину травня область входила до трійки лідерів за обсягом завданих збитків, поступаючись лише Луганській і Донецькій областям. Це — найсвіжіші дані на момент підготовки цього матеріалу.

Частина ударів завдана по енергетичній інфраструктурі області. Зокрема, у квітні росіяни обстріляли Криворізьку ТЕС на території Зеленодольської громади, у травні влучили в сонячну електростанцію на території Мар’янського.

А вже у червні російські військові завдали артилерійського удару по Апостолівській громаді, де пошкодили сонячні панелі на території приватного домоволодіння. Того дня, за даними міського голови Апостолового Андрія Оси, пошкоджень зазнали 26 житлових будинків, а 70 мешканців заявили про завдані збитки. Ще армія РФ завдала ракетного удару по нафтобазі у Новомосковському районі.



Також в березні внаслідок обстрілу було пошкоджено газопровід у Високопіллі Херсонської області, що межує з Криворізьким районом.

28 червня, росіяни знову цілеспрямовано завдали удару по Криворізькій ТЕС. Про це повідомив голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук. Попередньо окупанти «анонсувавши» його, розповсюджуючи фейки через своїх пропагандистів.

Читайте також: Навіщо ворогу анонсувати свої обстріли

Росія свідомо завдає ударів по об’єктах енергосистеми України, аби знеструмити країну. Цей план не дуже ефективний, оскільки з самого початку війни ми під’єднані до європейської енергетичної мережі ENTSO-E. А вже з початку червня Україна отримала можливість продавати електроенергію до ЄС. Про це повідомила заступниця міністра енергетики Лана Зеркаль в інтерв’ю «Суспільному».

Наслідки

Подібні атаки російської армії більше шкодять навколишньому середовищу, ніж енергетичній безпеці. Так сталося, скажімо, у випадку із Криворізькою ТЕС — після обстрілу там витекло мастило та виникла масштабна пожежа.



Пожежу, що виникла унаслідок ракетного удару по нафтобазі у Новомосковську, рятувальники гасили понад 108 годин. Внаслідок атаки постраждало 14 людей і троє загинули.

«Парадокс полягає у тому, що продукти горіння нафтобаз також забруднюють ґрунти по всій території навколо них, оскільки, осідають на них. Екологи готуються до того, що ми отримаємо забруднені ґрунти, речовини з яких рано чи пізно потраплять до продуктів. Й небезпека у тому, що вони викликають онкологічні захворювання. Війна вже показала свій екологічний слід й розбиратися з ним доведеться найближчі десять років», - говорить Максим Сорока.

Експерт також додає, що зараз фахівці проводять забори ґрунтів, консервують їх, та шукають лабораторії, які зможуть провести повноцінний аналіз, оскільки, в Україні подібних лабораторій немає. Схожими дослідженнями на виявлення канцерогенів займались представники громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг», проте у 2019 році з лабораторними дослідженнями їм допомагали чеські екологи.

Важливо пам’ятати, що під час горіння нафтобаз відбувається вибух та розлив нафтопродукту, який не завжди горить. Він утворює нафтові озера, які також потрапляють у ґрунт, ґрунтові води, а з ними до річок. Фахівець говорить, що подібний випадок трапився під час горіння нафтобази у Василькові на Київщині. На щастя, у випадку з Новомосковськом, такого не трапилось.



Максим Сорока вважає, що такі удари по нафтобазах є свідомим злочином окупаційних військ проти екосистеми України, оскільки, вони цілеспрямовано намагаються знищити саме їх.

Значних збитків довкіллю також завдають удари російської армії по трансформаторних об’єктах, коли розливалася трансформаторна олива.

«Коли горить нафтобаза, з точки зору безпеки навколишнього середовища, мене це непокоїть менше, ніж коли вибухають трансформатори та розливаються шкідливі речовини, які містяться в їх оливі, бо їх відносять до супертоксинів», — говорить Сорока.

Удари по об’єктах енергетичної інфраструктури — це перевитрата та перевиснаження довкілля. Природний ресурс на видобуток нафтопродуктів, витрачений дарма, оскільки вони згоріли, не виконавши жодної роботи. Екологічні витрати на їх видобуток, накопичення і транспортування необхідно знову повторювати. Хто і коли їх компенсує Україні — поки невідомо.

Що далі

Максим Сорока розповідає, що у випадку зі збитками важливо не просто їх обрахувати, а й визначити злочини проти довкілля, за які Україна реально зможе отримати компенсацію та які реально можна представити у суді.

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова в етері національного марафону «Єдині новини UAРазом» (в інтерв’ю телеканалу ICTV) розповіла, що зараз відкрито 12 справ за фактом вчинення російською армією в Україні екоциду. Важливо, що зараз Україна чекає фахівців Міжнародного кримінального суду, які спеціалізуються на виявленні злочинів проти довкілля та їх класифікації.

Та насправді таких злочинів може бути в рази більше й важливо зараз усіх їх зафіксувати, щоб надалі отримати компенсацію на відновлення стану довкілля з репарацій, або ж арештованих російських активів.

---

Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.