Допомога та евакуація під обстрілами: у Кривому Розі відкрили виставку гуманітарної місії «Проліска»

20 вересня у Кривому Розі відкрили виставку «Гуманітарна система під ударом» від гуманітарної місії «Проліска». Вона присвячена роботі людей, які евакуюють цивільних, доставляють допомогу та працюють на місцях російських ударів.

Про те, наскільки часто гуманітарні працівники опиняються під ударами, як через це змінюється їхня робота та навіщо документувати кожен такий випадок, журналістці «Першого Криворізького» розповів керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін.

Систематичні обстріли гуманітарних місій

За словами Євгена Капліна, гуманітарні організації стикаються з атаками від початку повномасштабного вторгнення. Із розвитком ударних безпілотників ризик для команд, які працюють поблизу фронту, лише зростає.

«Учора, наприклад, в Краматорську був завданий удар авіабомбою безпосередньо по транзитному центру збірного пункту для евакуйованих, де в цей момент знаходились 8 евакуйованих, евакуаційники, гуманітарний персонал», — розповідає Євген.

Особливо часто з небезпекою стикаються саме евакуаційні екіпажі, адже вони працюють у населених пунктах поблизу лінії фронту.

«Кожен день зараз і на Донеччині, і на Дніпропетровщині атакуються евакуаційні команди. Машини з людьми, машини, які чекають на місцях посадки», — говорить Євген.

За його словами, частина атак відбувається за допомогою FPV-дронів, оператор яких у реальному часі бачить об'єкт, у який спрямовує безпілотник. Каплін стверджує, що приблизно у двох третинах випадків атак безпосередньо на команди «Проліски» організація має підстави вважати удари цілеспрямованими. За його словами, у деяких випадках команда отримувала перехоплені зображення або інші матеріали, які потім передавали для документування.

Удари по гуманітарних складах

1 грудня 2025 року російська ракета влучила у будівлю в Дніпрі, де працювали офіс та склад «Проліски». Після цього, розповідає Каплін, атак зазнавали й об'єкти інших гуманітарних організацій.

«Росія витратила на цей удар 6 млн доларів. Це була ракета Іскандер-М. П'ять разів ще було атакований склад всесвітньої продовольчої програми ООН. У Дніпрі, був атакований склад УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців — ред.), склад Червоного Хреста, склад Національного комітету Червоного Хреста, і був атакований наш склад в Павлограді», — розповідає Євген.

Офіси — під землю, один склад — замінюють кількома

Через постійні ризики гуманітарним організаціям доводиться змінювати навіть базові принципи роботи. За словами Капліна, це відбувається постійно, а правила для різних областей і ділянок фронту відрізняються залежно від ситуації.

Наприклад, офіс «Проліски» у Павлограді планують облаштувати під землею. Великі склади намагаються розподіляти між кількома меншими приміщеннями, щоб у разі удару не втратити одразу значну кількість допомоги.

Гуманітарні та евакуаційні автомобілі маркують, щоб їх можна було розпізнати.

«Вважається, що персонал і транспортні засоби, які задіяні в міжнародній гуманітарній допомозі, вони не мають бути мішенню і це є грубим порушенням всіх міжнародних правил і правил ведення війни. Але, на жаль, як бачимо, вони не завжди спрацьовують», — зазначає Євген.

Тому працівників регулярно навчають, як діяти під час атаки дрона чи обстрілу. Іноді саме кілька секунд визначають, чи встигне команда залишити автомобіль і допомогти евакуйованим відійти у безпечніше місце.

«Те, що не загинули люди при атаках і на автобуси, і на швидку, і в Костянтинівці під час прямого удару по капоту автомобіля — це все результат того, що ми постійно вчимо персонал. Є декілька секунд, коли ти бачиш дрон, вискочити з машини і вивести людей», — пояснює Євген.

Понад тисяча людей і сотні автомобілів

До роботи «Проліски», за словами Євгена Капліна, залучені працівники, волонтери та підрядники — загалом понад тисяча людей. У зонах поблизу фронту щодня працюють сотні транспортних засобів. Це евакуаційні автомобілі, соціальні автобуси та команди, які виїжджають на місця російських ударів.

Одним із головних запитів для місії зараз залишаються засоби індивідуального захисту та броньований транспорт. Каплін розповідає, що «Проліска» мала чотири броньовані автомобілі, однак один із них уразили вже на дев'ятий день роботи. Нині машину ремонтують.

На думку керівника організації, кількох броньованих автомобілів недостатньо для масштабів евакуації. Тому місія звертається до міжнародних партнерів і бізнесу з проханням допомагати із закупівлею такого транспорту.

Також організація виступає за можливість використання гуманітарними місіями засобів радіоелектронної боротьби для захисту від дронів.

З 2022 року травмували 25 працівників «Проліски»

За словами Євгена Капліна, від початку повномасштабної війни внаслідок атак травмувалися 25 працівників організації.

«Один наш колега в Добропіллі був важко поранений 8 березня минулого року, коли відбувся другий удар по службах, які вже надавали допомогу. Він витягав літню жінку з палаючої квартири. У цей момент касетна балістика прилетіла, він втратив 4 літри крові, втратив одну нирку, у нього купа дірок в легенях. Чудом, дякуючи лікарям, він вижив. Але треба, щоб люди бачили, якою ціною дається ця допомога», — розповідає Євген.

Кожну атаку документують

Кожен випадок атаки на команди «Проліски» організація фіксує за визначеним алгоритмом. Інформацію передають Організації Об'єднаних Націй та Моніторинговій місії ООН з прав людини. Її представники можуть окремо спілкуватися з постраждалими та працівниками, які були на місці події.

Мета такої роботи — зберегти свідчення і докази, які надалі можуть використовуватися під час розслідування можливих воєнних злочинів та в міжнародних юридичних процесах.

«Кожен такий випадок має бути задокументований», — наголошує Каплін.

Чому виставку показують у Кривому Розі

«Проліска» працює у Кривому Розі з 2022 року. Її команди допомагають постраждалим після російських ударів по місту, працюють з евакуйованими людьми та здійснюють виїзди у громади Криворізького району.

Тому одна з цілей виставки — показати містянам, в яких умовах доводиться працювати гуманітарним працівникам.

Окремо організатори хочуть звернути увагу тих, хто досі залишається у небезпечних районах. На виставці порушують тему запізнілої евакуації та показують, наскільки складнішою вона стає, коли фронт наближається до міста, а дороги та евакуаційні екіпажі вже перебувають під постійною загрозою дронів і обстрілів.

За словами Капліна, фільм про евакуацію з Костянтинівки, який демонструють у межах проєкту, має показати саме такі умови — момент, коли виїхати з міста ще можливо, але кожна наступна поїздка стає небезпечнішою.

Виставка триватиме до 22 вересня на АртМайдані, що біля театру Шевченка.