Хто відповідає за будинок: у Кривому Розі говорили про ОСББ і керуючі компанії

Що робити, якщо роками тече дах? Чому керуюча компанія не реагує на звернення? Хто має прибирати прибудинкову територію і кому насправді належить підвал, дах чи ліфт у багатоповерхівці? Саме про це говорили учасники Першої Дворової Здибанки від команди «Першого Криворізького», яка відбулася у парку Щастя на Східному-3. Голови ОСББ, активні мешканці та представники будинків, які обслуговують керуючі компанії, ділилися власним досвідом, говорили про відповідальність за спільне майно та шукали відповіді на питання, з якими щодня стикаються тисячі криворіжців. Модерувала розмову Наталя Шишка.

Три кити, на яких тримається система

Наталя Шишка зазначила, що наразі у Кривому Розі налічується понад 5 тисяч багатоквартирних будинків, із яких близько 1200 уже працюють у форматі ОСББ. За її словами, сучасна житлова реформа фактично спирається на три ключові законодавчі основи:

• Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає, що таке управління багатоквартирним будинком і які послуги мають надаватися мешканцям;

• Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», більш відомий серед фахівців як закон №417. Саме він закріпив важливий принцип: дах, підвали, ліфти, сходові клітини, комунікації та інше спільне майно належать співвласникам будинку;

• Закон «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», який регулює створення та роботу ОСББ.

«Будинок з усім, що в ньому є — з покрівлею, ліфтом, підвалом, комунікаціями — належить його співвласникам», — наголосила під час зустрічі Наталя Шишка.

Чому криворіжці продовжують воювати з керуючими компаніями

Однією з найемоційніших частин дискусії стали історії мешканців про взаємодію з управителями.

Один із учасників розповів, що для вирішення проблеми із каналізацією в підвалі довелося неодноразово звертатися до керуючої компанії та шукати додаткові шляхи комунікації, адже реакції на заявку мешканці не отримували місяцями.

Інші учасники наголошували, що головна проблема часто полягає не лише в роботі управителя, а й у тому, що співвласники не знають усіх своїх прав.

«Ви повинні бути головною грозою для управителя, тому що саме ви його обираєте. Якщо він не виконує свої обов'язки, співвласники мають право відмовитися від його послуг», — зазначила модераторка зустрічі.

Найболючіше питання — прибудинкові території

Окремий блок дискусії присвятили прибудинковим територіям, неодноразово порушували питання про те, хто має відповідати за догляд за зеленими зонами, обрізку дерев та благоустрій навколо будинків.

За словами учасників, багато будинків роками вкладають власні кошти у території, які формально їм не належать. Водночас саме до мешканців часто звертаються з вимогами підтримувати порядок навколо будинків.

Учасники наголошували, що відсутність чітко оформлених земельних ділянок залишається однією з найбільш неврегульованих проблем у житловій сфері міста.

ОСББ чи управитель?

Представники ОСББ говорили про можливість самостійно ухвалювати рішення та контролювати витрати. Водночас мешканці будинків, які працюють із керуючими компаніями, наголошували, що далеко не всі готові брати на себе відповідальність за управління будинком.

Під час обговорення учасники окремо акцентували на проблемах у роботі керуючих компаній — передусім на швидкості реагування на заявки, якості їх виконання та неврегульованості питань прибудинкових територій. Також лунала думка, що на обслуговування будинків через керуючі компанії спрямовуються значно більші кошти, ніж у випадку ОСББ, однак ефективність використання цих коштів часто оцінюють як нижчу.

Як приклад учасники наводили вартість окремих робіт: один з відвідувачів зазначив, що спил одного дерева через підрядні структури може коштувати близько 70 тисяч гривень, тоді як у будинках з ОСББ подібні роботи обходяться суттєво дешевше — близько 3 тисяч гривень.

Водночас представники ОСББ звернули увагу і на власні труднощі — передусім відсутність системної підтримки та міських програм співфінансування ремонтів і модернізації будинків.

Попри різні моделі управління, учасники зустрічі зійшлися в одному: ефективність будь-якої системи залежить від активності співвласників і їхньої готовності брати участь в управлінні спільним майном.

Голоси учасників

Засновниця громадської організації «Рада голів ОСББ та ЖБК Кривого Рогу» Марта Ковалевська також є головою правління ОСББ, вона понад 10 років працює в цій сфері. За її словами, сьогодні однією з головних проблем для ОСББ залишається недостатня підтримка з боку міста:

«На жаль, усі ОСББ у нашому місті працюють виключно на власних коштах, тобто на внесках співвласників».

Криворожанка вважає, що місту потрібні нові програми, які допомогли б об'єднанням співвласників реалізовувати необхідні ремонти та модернізацію будинків.

Серед найбільших викликів для ОСББ вона також назвала відсутність якісної комунікації між співвласниками та органами місцевого самоврядування. На її думку, мешканцям часто бракує зрозумілої інформації про свої права та можливості. Саме тому важливо створювати майданчики для обміну досвідом і діалогу.

«Треба брати відповідальність за свою нерухомість, треба розуміти, що вона має бути комфортна, безпечна і ми маємо це робити і добиватися, щоб нам у співпраці з владою була допомога для наших будинків. Об'єднуйтеся, підтримуйте один одного, ми живемо у важкий час і маємо бути підтримкою один для одного, а не такими, які вигоряють і знищують один одного. Тому що без підтримки, об'єднання у нас нічого не вийде», — підсумувала Марта.

Іван Плигун, який є уповноваженою особою співвласників будинку на вулиці Едуарда Фукса, 28, переконаний, що однією з найбільших проблем для активних мешканців залишається недостатня обізнаність у юридичних питаннях:

«Треба трошки юридично піднатаскатися. У цій справі дуже багато моментів, де потрібно знати закон, щоб довести свою правоту і підтвердити, що ми дійсно маємо на щось право».

Особливо актуальним він назвав питання прибудинкових територій, адже мешканці не завжди розуміють, за що відповідають вони самі, а за що — місто чи інші організації.

Також чоловік звернув увагу, що жителі багатьох будинків власними силами підтримують порядок і доглядають територію навколо. На його думку, така ініціативність має не лише полегшувати життя громади, а й отримувати належне визнання.

«Хотілося б зворотного зв'язку», — додав Іван.