Крим був, є і буде Україною: як «Жовта стрічка» підтримує спротив на півострові
Фото: Перший Криворізький
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році в тимчасово окупованих регіонах, зокрема в Криму, сформувався рух ненасильницького громадянського спротиву «Жовта Стрічка». Його учасники поширюють українську символіку, інформаційні матеріали та інші прояви мирного опору, демонструючи, що проукраїнські настрої на півострові зберігаються попри тиск і репресії.
У День спротиву окупації Автономної Республіки Крим редакція «Першого Криворізького» поспілкувалася з координатором руху й підготувала матеріал про минуле й сьогодення півострова — від подій 2014 року до нинішніх умов життя під окупаційною владою.
Читайте також: Кримінальна справа за поширення української: історія криворожанки, яка 10 років жила в окупованому Криму.
Крим: історія півострова та окупація
Крим має складну й багатовікову історію. У різні періоди тут існували античні грецькі міста, згодом сформувалося Кримське ханство — держава кримських татар.У 1783 році Російська імперія анексувала півострів. У ХХ столітті Крим перебував у складі СРСР, а у 1954 році його передали зі складу РРФСР до Української РСР.
Після проголошення незалежності України у 1991 році Крим отримав статус Автономної Республіки у складі України.
У лютому–березні 2014 року Росія встановила контроль над півостровом. 16 березня відбувся так званий «референдум», який Україна та більшість країн світу не визнали. З того часу Крим залишається тимчасово окупованою територією.
Як з’явилася «Жовта Стрічка»
Рух виник у 2022 році, під час перших днів окупації Херсона.«Ідея створення “Жовтої стрічки” виникла під час перших днів окупації Херсона. Нашою метою було — полегшити життя людям, дати підтримку та надію», — поділився координатор руху.Після мітингів у березні 2022 року стало очевидно, що російські війська планують остаточно встановити репресивний режим. Учасники руху шукали форму спротиву, яка не повторювала б сценаріїв повного знищення української символіки, як це відбувалося раніше на Донеччині та Луганщині.
«Ми хотіли зруйнувати дурний міф щодо того, що українці в окупації змирилися з цим всім, ми прагнули зробити щось таке, що кожному українцю би нагадувало про Україну», — говорить організатор.Символ народився випадково — у домі одного з учасників було багато жовтих стрічок для вишивки, тож жовта стрічка стала видимим проявом громадянської позиції в умовах постійного тиску.
Дуже швидко рух поширився за межі Херсона — на Запорізьку, Донецьку, Луганську області та Крим.
Ненасильницький спротив як принцип
Рух принципово позиціонує себе як ненасильницький:«Люди не мають зброї, не мають легального захисту, живуть під постійним контролем спецслужб та військових. Ненасильницькі дії дозволяють зберегти життя, але водночас показати окупантам, що контроль над територією — не те саме, що контроль над людьми».До такого спротиву може долучитися кожен охочий повнолітній. Саме універсальність і доступність стали ключем до масштабування руху.
Крим — одна з найактивніших точок спротиву
Перші фото з Криму з’явилися у 2022 році — із Сімферополя. Згодом активність зафіксували також у Севастополі, Ялті та інших містах. Активісти розвішували жовті стрічки, поширювали листівки, малювали графіті.«Розуміння того, що навіть після 8 років окупації люди не змирилися, викликало дуже щемливі емоції та розуміння, що ми робимо все вірно», — додав координатор.За словами організаторів, нині саме Крим демонструє одну з найсильніших активностей спротиву:
«Навіть через 12 років окупації в Криму бажання залишатися частиною України нікуди не зникло. Наші дії — це нагадування, що Крим був, є і буде Україною».Особливо активною є молодь — зокрема ті, хто після 2014 року фактично не жив в Україні або пам’ятає її лише з дитинства.
«Саме молоде покоління стає рушієм спротиву. Видно, що Україна для них — це не тільки спогади чи картинки з новин, а реальний вибір і внутрішня ідентичність. Уся наша діяльність спрямована на те, щоб показати, що люди не змирилися з окупацією, як це намагається подати російська пропаганда.
Наші дії — це нагадування, що Крим був, є і буде Україною. Кожна жовта стрічка чи листівка — це спосіб показати, що окупанти не контролюють ситуацію, а жителі не сприймають окупаційну владу», — зазначив координатор.
Чат-бот «Разом» і безпека
Після деокупації Херсона учасники руху побачили у місті десятки стрічок і графіті, про які їм навіть не повідомляли. Саме це стало аргументом для створення інструменту, через який можна поширювати безпечні рекомендації ширшому колу людей. Для координації дій і мінімізації ризиків організатори руху створили чат-бот «Разом». Саме через нього учасники можуть отримати завдання та інструкції.Після початку спілкування бот насамперед надає детальні рекомендації з цифрової безпеки: як встановити складні паролі, користуватися секретними чатами, налаштувати автоматичне видалення повідомлень і фото, змінити параметри конфіденційності, очистити телефон від зайвої інформації та зменшити ризик відстеження. Лише після цього користувач підтверджує, що йому виповнилося 18 років, і вказує область та населений пункт на тимчасово окупованій території. Додатково можуть надаватися інші поради з безпеки з урахуванням ситуації в регіоні.
Далі учасники отримують перелік завдань, які позиціонуються як форми ненасильницького спротиву. Серед них:
- зав'язати жовту стрічку,
- замалювати російську символіку,
- намалювати графіті,
- спалити агітаційну продукцію (плакати, газети, буклети тощо),
- зірвати (зіпсувати) російську агітку,
- написати патріотичний надпис,
- розклеїти патріотичні плакати,
- намалювати український прапор,
- підписати російські банкноти,
- наклеїти "очі",
- маркувати адміністративні будівлі літерою "Ї",
- розкидати оранжеві м'ячики для пінг-понгу,
- наклеїти патріотичні стікери,
- бойкотувати російське телебачення,
- наклеїти оголошення на стовпі,
- залишити книгу із патріотичним посланням в публічному місці,
- покладання квітів,
- створити та поширити саморобні плакати,
- вийти на пікети та акції протесту,
- зафіксувати воєнні злочини,
- повідомити про пересування ворога,
- сфотографувати обкладинку українського паспорту на фоні міста,
- створити український прапор,
- одягнути вишиванку,
- слухати українські пісні в публічних місцях,
- сфотографувати книги українських авторів на фоні міста,
- сфотографувати жовту половинку серця на фоні міста,
- спалити російський паспорт,
- перемалювати нав’язані окупантами російські назви вулиць на честь командира «Вовків Да Вінчі» Дмитра Коцюбайла, який загинув у 2023 році й став символом українського спротиву та звитяги.
За інформацією координатора руху, близько 10 тисяч мешканців Криму надсилали до чат-бота фото виконаних завдань.
Окрім координації дій, через бот можна отримати психологічну підтримку або долучитися до ініціатив допомоги дітям на тимчасово окупованих територі
«У нас все побудовано на анонімності. Це ключ до безпеки. Ми ніколи не питаємо особистих даних: де живеш, ким працюєш і так далі. Активісти можуть бути сусідами чи родичами, але не знати про це», — доповнив організатор.
Видимий і невидимий спротив
З роками контроль окупаційних структур посилився: більше перевірок, камер спостереження, жорсткіші методи тиску. Через це характер діяльності змінюється.«Спротив має дві складові: видиму й невидиму. Видимий — дії, які можна побачити на фото чи відео в соціальних мережах. Невидимий — це значно масштабніша робота: передача важливої інформації Україні, зокрема про колаборантів і зрадників, а також фіксація злочинів окупантів».Саме невидима частина сьогодні становить основу роботи.
Координатор поділився одним із прикладів спротиву з Севастополя:
«Окупанти проводили обшуки, вилучали українські книжки, вважаючи їх екстремістською літературою. Наші активісти сховали частину вдома й потім надіслали фото. Вони написали: “Ми врятували ці книги, бо це теж наша зброя”. Здається дрібниця, а насправді — символ того, як люди цінують українське».
Зв’язок із Україною
Попри спроби витіснити українську мову з публічного простору, вона продовжує звучати в Криму.«Більшість активістів спілкується українською вдома. Вони хочуть більше практикувати — і це стало поштовхом до створення курсів української мови для жителів ТОТ».Для цього запустили сервіс «Ти в Україні», який допомагає не лише проходити курси української мови, а й отримувати українські новини, протидіяти пропаганді та залишатися на зв’язку з Україною.
Тихий, але стійкий спротив
Рух підкреслює: їхня мета — не гучність, а сталість.«Ми довели, що українці не зламалися, навіть під терором. Це дало суспільству віру в те, що ми єдині. Для ЗСУ це сигнал, що людей в окупації варто деокуповувати, за них варто боротися. Для людей на підконтрольних Україні територіях — нагадування, що є ті, хто потребує підтримки. «Жовта Стрічка» змінила розуміння спротиву: він може бути тихим, але від того не менш сильним».У День спротиву окупації Криму ці стрічки стають маркером того, що історія півострова не завершена — і що боротьба за нього триває не лише на фронті, а й у щоденних, часто непомітних діях його жителів.