Відходи від руйнувань: Україна розвиває стратегії управління азбестовмісними відходами

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом з міжнародними та національними експертами почала розробку правил управління відходами, що містять азбест. Це включає розробку карт розташування таких відходів, планів їх обробки, правила верифікації, транспортування та захоронення, а також механізми контролю та моніторингу з боку державних органів.

Про це під час круглого столу «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань» розповіла директорка Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля Євгенія Попович, пишуть на офіційному сайті відомства.

Раніше редакція «Першого Криворізького» розповідала, що сьогодні в Україні поводження з відходами руйнувань регламентує Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1073 «Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків».

Нагадаємо, що станом на літо 2023 року в Україні вже утворилося приблизно 10-12 мільйонів тонн небезпечного сміття, але остаточна цифра стане відома лише після деокупації всіх територій.


Відходи від руйнувань є серйозною екологічною проблемою, оскільки містять багато небезпечних речовин. Особливо небезпечним є азбест, який є дуже канцерогенним матеріалом. Дуже дрібні частинки пилу, утворені при пошкодженні азбесту, можуть спричинити онкологію та захворювання дихальної системи.

Євгенія Попович розповіла, що понад 70% дахів житлових та громадських будівель в Україні покриті азбестоцементними плитами, які частково містять хризотиловий азбест. Також азбестовмісні матеріали використовувалися для протипожежного захисту, теплоізоляції та звукоізоляції. І такі відходи потребують особливих підходів як при демонтажі, так і при захороненні, аби мінімізувати їхній вплив на здоров’я людей та довкілля.

Зазначимо, що ще до повномасштабної війни будівельні відходи становили основну частку відходів на сміттєвих полігонах, адже вони мають великий об’єм, а під час реконструкції чи будівництва їх залишається дуже багато. Мирний досвід поводження з відходами, який існував до 24 лютого 2022 року, сьогодні вже не актуальний.

«Коли йдеться про плановий демонтаж чи знесення існуючої будівлі, то, наприклад, у ЄС існують правила, згідно з якими, спочатку визначається, чи є там азбестовмісні матеріали й вироби, скільки їх, а потім їх піддають особливій процедурі демонтажу, транспортування та видалення. Згідно із європейськими практиками, для них має існувати окрема процедура захоронення, в ідеалі – окремі полігони, або спеціально відведені ділянки на полігонах, а самі азбестовмісні відходи мають транспортуватися лише у запакованому вигляді.

Європа до цих практик йшла десятиліттями, Україна сьогодні вирішує це питання в дуже стислі терміни і в умовах воєнних дій», — пишуть на сайті Міндовкілля.

Нижче можете переглянути торішній сюжет «Першого Криворізького» про шкоду для довкілля від відходів війни.