Чому екологи радять відродити Великий Луг на місці Каховського водосховища

Після руйнації Каховської гідроелектростанції та зневоднення водосховища деякі експерти почали стверджувати, що півдню України може загрожувати опустелювання.

Журналісти «Першого Криворізького» поспілкувалися з виконувачем обов’язків завідувача кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету Едуардом Євтушенком.

Зазначимо, що науковці Української природоохоронної групи впевнені, що руйнація Каховської ГЕС — екоцид. Але природа має свої правила, і через певний час затоплений раніше Великий Луг відновиться самостійно. Біологи вважають його одним із найбільш важливих природних і історичних ландшафтів України.

Чи загрожує півдню України опустелювання

«Катастрофічна, на перший погляд, ситуація, яку не лише ЗМІ, але й топперсони екологічної сфери в Україні поквапилися назвати «опустелюванням», насправді лише в короткостроковій перспективі має очевидний негативний ефект для природи. По-перше, водосховище було джерелом випаровування, а отже, втрат води в регіоні. По-друге, майже позбавлене життя безкрайнє мілководдя аж ніяк не є природною екосистемою і протягом 70 років залишалось штучною технологічною спорудою, створеною шляхом затоплення екосистем долини Дніпра», — пишуть науковці Української природоохоронної групи.

Едуард Євтушенко також упевнений, що вже найближчим часом «пустельний» пейзаж переважної частини дна колишнього водосховища заросте природною рослинністю і перетвориться на найбільшу територію дикої природи в усій степовій зоні України.

«До водосховища на його місці були дуже великі території заплавних лук зі своїм особливим різноманіттям, яке відновиться. Так, на це знадобиться не менше 15 років, але користь від цього біорізноманіття буде більшою, ніж водосховища.

Якщо ми згадаємо догреблевий період, то в річці Дніпро водилися і представники осетрових риб, які могли заходити з моря у верхів'я річки на нерест», — говорить Едуард Євтушенко.

Зазначимо, що в липні 2023 року Європарламент ухвалив закон «Про відновлення природи», який передбачає повернення до 2030 року 20% площі європейських держав із ландшафтів, що вже не є природними, у природні. Таким чином, половина територій країн Європи за сім років мають стати заповідними (30%) і переведеними в природний стан (20%).

«Пустелі на півдні України не буде, це однозначно. А якщо влада, долучивши спеціалістів, зможе розробити проєкти будівництва магістральних водогонів на Херсонщину, то ми точно зможемо ще побачити славнозвісні кавуни. Але для цього 100% доведеться змінювати підходи до вирощування сільськогосподарських культур», — говорить завідувач кафедри ботаніки та екології КДПУ Едуард Євтушенко.

Нагадаємо, що після обстрілів Карачунівської греблі, які завдали окупанти, після підриву Каховської гідроелектростанції міські та обласні чиновники оголосили кілька тендерів на послуги, які б сприяли забезпеченню громад водою.

Чому відновлення догреблевої фауни та флори в інтересах довкілля

Експерти Української природоохоронної групи впевнені, що відновлення Великого Лугу — в інтересах довкілля. Це посприяє реалізації в Україні державних планів щодо збільшення лісистості та можливості виконати ці завдання природним шляхом, без шкоди іншим екосистемам.

Відновлення лугу на такій величезній площі має багато позитивних наслідків:

• суттєво зросте різноманіття природних екосистем — замість майже однотипного біотопу штучних водойм, що займав понад 90% площі, з’являться десятки інших біотопів, зокрема болотних, лучних, степових, чагарникових, лісових, галофітних;

• суттєво зросте поглинання основного парникового газу — нагадаємо, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо декарбонізації;

• збільшаться популяції багатьох рідкісних видів;

• збільшаться площі пасовищ, сіножатей;

• збільшаться доступні запаси цінних дикорослих рослин і тварин — лікарських, технічних, мисливських тощо;

• відновиться нерест, що суттєво збагатить рибне населення пониззя Дніпра і зробить непотрібними витрати на утримання декількох рибоводних заводів, які забезпечували штучне поновлення рибних ресурсів;

• зменшаться втрати прісної води через зменшення відкритого водного дзеркала;

• покращиться якість води, відповідно покращиться стан водних екосистем;

• суттєво зросте різноманіття водойм;

• поліпшиться функціональність пан’європейського Дніпровського меридіонального екологічного коридору.

Для мешканців Херсонщини відсутність водосховища в майбутньому також може мати реальні плюси. Наприклад, тепер водний транспорт зможе пересуватись у всі пори року, не очікуватиме в чергах перед шлюзами; будуть збудовані мости й пороми, тому тривалість переїзду на інший берег скоротиться вдесятеро; розвиток сонячної енергетики на звільненій від штучної водойми території дасть можливість перетворити донедавна депресивний регіон на логістичний центр, який більше не оминатимуть магістралі і який стане найзручнішим із погляду транспортної логістики.

«Оцінюючи проблему виключно в економічному контексті, необхідно розуміти вагомий потенціал вивільнених 200 тисяч гектарів земель для отримання сільськогосподарської продукції (принаймні частини цих земель). Звісно, небачено широкий обрій відкривається після завершення війни для розвитку рекреації і туризму», — підкреслює еколог Едуард Євтушенко.

Також експерт Едуард Євтушенко говорить, що водосховища мають більше екологічно негативного, ніж екологічно позитивного впливу, тому що замулюються береги, зменшується глибина водосховищ, а водосховища, розташовані вище по Дніпру, поступово перетворюються на заболочені місця.

«Природа відновлюється, і ми вже спостерігаємо відновлення рослинності. Територія колишнього водосховища вже має зелений покрив, тобто про пилові бурі можемо не говорити.

А прийняття поспішних рішень, за якими не стоять ані вивчення міжнародного досвіду, ані неупереджена розробка різноманітних сценаріїв, ані стратегічна екологічна оцінка, може завдати лише шкоди, нових збитків і втрат», — говорить Едуард Євтушенко, підкріплюючи свою думку дослідженням Української природоохоронної групи.

Зазначимо, що 18 липня Кабінет Міністрів України вже схвалив постанову про реалізацію експериментального проєкту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови».



На думку експертів Української природоохоронної групи, постанова КМУ ухвалена без належних екологічних експертиз та оцінок і необхідних детальних економічних розрахунків. При цьому лобісти відновлення Каховського водосховища позиціонують його як безальтернативний і єдино можливий варіант вирішення ряду проблем: зрошення, логістики, енергетики та іншого.

Але це абсолютно не відповідає дійсності, а окремі аргументи відверто маніпулюють громадською думкою.

«Хочеться вірити, що несподіване відновлення Великого Лугу, пам’ять про існування якого так довго прагнули стерти радянські ідеологи, зможе стати символом відновлення України після війни. Унікальний досвід каховського теракту має шанс закарбувати в історії російсько-українську війну як таку, після якої Україна змогла відновитись кращою, ніж була раніше, а саме відновлення Великого Лугу стане наймасштабнішим екологічним проєктом, коли-небудь реалізованим на теренах Європи», — пишуть експерти Української природоохоронної групи.