Від прогнозу зростання до режиму виживання: як Кривий Ріг проспав свій «план Б»
Фото: Перший КриворізькийІндустріальний парк у Кривому Розі: чому досі не запустили виробництво?
Що зараз відбувається з Кривим Рогом і його бюджетом
У Кривому Розі зараз живе трохи більше пів мільйона людей — на 8% менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Серед них — дев'яносто три тисячі переселенців. На початку 2026 року люди працездатного віку віку становили майже половину населення міста. Усім цим людям потрібні робота, доступні послуги та стабільна міська інфраструктура.
Після зупинки «АрселорМіттал Кривий Ріг» місто зіткнулося зі значним скороченням промислової бази; поки що невідомо, скільки людей із 16 тисяч робітників підприємства втратять роботу. В управлінні економіки при виконкомі прогнозують, що у 2027 році доходи бюджету зменшаться, проте всього за місяць до оголошення про зупинку найбільшого підприємства прогноз був прямо протилежний. Тепер чиновники шукають способи диверсифікувати економіку. Серед пріоритетів — підтримка малого й середнього бізнесу та розвиток індустріального парку.
В управлінні економіки міськвиконкому запевняють, що соціальні та обов'язкові видатки наразі, восени 2026, фінансують повністю. Йдеться, зокрема, про зарплати працівникам бюджетної сфери, оплату комунальних послуг та енергоносіїв і допомогу населенню. Якщо бюджет доведеться скорочувати, у міськвиконкомі планують насамперед переглядати непершочергові видатки, щоб спрямувати кошти на найважливіші потреби громади. Син в.о. міського голови Олександр Вілкул виходив у публічний простір із заявою про «секвестр бюджету» та перехід міста у «режим виживання». Однак останні рішення депутатів криворізької міської ради свідчать про зворотнє — видатки бюджету поки що тільки збільшили.
Попри заяви про необхідність скорочення непершочергових видатків, у міському бюджеті передбачили кошти на інші проєкти. Зокрема, 5 мільйонів гривень — на реставрацію будівлі ДБР у Полтаві та 8,6 мільйона гривень — на реконструкцію скверу в Кривому Розі.
Як прогноз зростання став «режимом виживання»
26 серпня 2026 року виконавчий комітет Криворізької міської ради рішенням № 1063 схвалив прогноз бюджету Криворізької міської територіальної громади на 2027–2029 роки. Документ передбачав «стабілізацію роботи промислових підприємств, зростання обсягів виробництва, відновлення інвестиційної активності та розширення збуту продукції».
— Обсяг реалізації промислової продукції:
- 2026 рік — 186,3 млрд грн;
- 2027 рік — 194,3 млрд грн (+4,3%);
- 2028 рік — 204,4 млрд грн (+5,2%);
- 2029 рік — 215,8 млрд грн (+5,6%).
— Прогнозоване зростання доходів бюджету громади без урахування міжбюджетних трансфертів:
- 2027 рік — +6,1%;
- 2028 рік — +6,3%;
- 2029 рік — +7,2%.
Отже, у серпні міська влада закладала у фінансові прогнози зростання промислового виробництва та бюджетних доходів. Буквально через півтора місяці риторика різко змінилася.
Звісно, передбачити конкретні ракетні удари та їхні наслідки було неможливо. Але ризик подальшого скорочення промислового виробництва існував давно. Причини — не лише російські атаки. Це також дорога електроенергія, логістичні проблеми, обмеження експорту та зниження конкурентоспроможності продукції. . Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат простоює вже понад два роки. Інші великі підприємства працюють із неповним завантаженням.Чи прораховувала криворізька влада сценарій подальшого падіння виробництва та втрати бюджетних надходжень? І найголовніше — що місто підготувало на випадок, якщо його найбільші підприємства не зможуть працювати на попередніх потужностях?
Є ще одна особливість того, як у Кривому Розі повідомляють про економічні проблеми та рішення міської влади.
Із ключовими публічними заявами про ситуацію в місті регулярно виступає Олександр Вілкул, який позиціонує себе головою Ради оборони Кривого Рогу. Його заяви і фотографії регулярно публікуються і на сайті виконкому, і транслюються комунальним телеканалом. Саме Олександр Вілкул тримає нас в курсі й новин по індустріальному парку й оголосив про перехід міста у режим виживання.
Але виконувачем обов'язків міського голови є його батько — Юрій Вілкул. Саме посадові особи місцевого самоврядування та відповідні органи міської ради мають визначені законом повноваження щодо підготовки, виконання й ухвалення міського бюджету.
Який же статус має Рада оборони? За судовим рішенням, що набрало законної сили, Рада оборони Кривого Рогу є консультативно-дорадчим органом міськвиконкому. Тобто її функція — надавати рекомендації з питань протидії збройній агресії. Сам по собі статус голови такого органу не наділяє людину повноваженнями міського голови або правом самостійно ухвалювати бюджетні рішення.
Водночас саме Олександр Вілкул став одним із головних публічних речників міста.
Якщо про бюджетну кризу, економію та майбутнє Кривого Рогу публічно говорить Олександр Вілкул, то хто ухвалює відповідні рішення і несе за них відповідальність? І чому ці питання не пояснюють мешканцям безпосередньо посадовці, відповідальні за міський бюджет?
Що планують робити з економікою Кривого Рогу
Одним зі способів компенсувати втрати від великої промисловості в управлінні економіки називають розвиток малого й середнього бізнесу. За даними міськвиконкому, від 2023 року до 9 жовтня 2026-го грантову підтримку отримав 1 141 місцевий підприємець на загальну суму 343,6 мільйона гривень. Із них 209,9 мільйона гривень надійшли 580 підприємцям за державною програмою «єРобота», ще 133,7 мільйона гривень залучили 561 суб'єкт господарювання через фонди та міжнародні донорські програми.
У міськвиконкомі кажуть, що завдяки цій підтримці вдалося створити 975 нових робочих місць. Це має допомогти місту розширити джерела податкових надходжень і зменшити залежність від великих промислових підприємств. Також, одним із пріорітетних напрямів розвитку громади, кажуть в управлінні економіки, є розвиток індустріального парку «Кривбас».
Індустріальний парк «Кривбас» поки ніяк не запрацює
Ідея створення індустріального парку в Кривому Розі з'явилася ще у 2014 році. Процедури створення парку були лише на папері: спершу довго обирали земельну ділянку, потім довго обирали управителя. Перед кожними місцевими виборами тема оживала, але потім глохла. У 2023 році міська влада повернулася до проєкту. Ділянка розташована у Покровському районі на вулиці Фабричній. За майстер-планом, на його території передбачені виробничі та складські приміщення, адміністративна будівля, залізнична інфраструктура, стоянки для вантажного транспорту й укриття. Перший виробничо-складський комплекс планували розділити між чотирма підприємствами. у 2026 році комунальне підприємство «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» уклало договори на облаштування інженерних мереж і супутні послуги на понад 47 мільйонів гривень. Найбільший підряд — на 45,87 мільйона гривень — отримало ТОВ «ОЛІР».
Так має виглядати індустріальний парк «Кривбас»
За даними управління економіки міськвиконкому, станом на жовтень 2026 року на території площею 26 гектарів прокладають зовнішні інженерні мережі — водопостачання, водовідведення та електропостачання. У перспективі парк можуть розширити до 73 гектарів.
Міськвиконком уже підписав меморандуми про співпрацю з компаніями, які займаються виробництвом меблів і металообробкою. Також тривають переговори з потенційними інвесторами щодо проєктів у сферах відновлюваної енергетики, переробної промисловості, інноваційних технологій і виробництва добрив. Але меморандум — це ще не працююче виробництво, і навіть не договір. І навіть готова інфраструктура не гарантує, що на територію у тих умовах, в яких зараз живе Кривий Ріг, прийдуть інвестори.
Згідно з фінансовим обґрунтуванням проєкту, оприлюдненим у державній системі DREAM, на облаштування інженерної інфраструктури індустріального парку «Кривбас» передбачено 62,35 мільйона гривень. Із них 40,59 мільйона має надійти з місцевого бюджету, ще 21,76 мільйона — з державного. Окремо у 2025 році на підготовку проєкту вже витратили 2,45 мільйона гривень.
На офіційному сайті виконкому Криворізької міської ради повідомили також про плани створити другий індустріальний парк — «Інгулець» в Інгулецькому районі міста. У червні 2026 року міська влада створила тимчасову робочу групу з питань його створення та функціонування. Водночас конкретних закупівель або підтверджень початку будівництва парку поки що немає. Про намір створити другий парк заявив і перший заступник міського голови Євген Удод.
Індустріальні парки в Україні: як менші громади запускають виробництва під час війни
Поки Кривий Ріг лише готує інженерну інфраструктуру індустріального парку «Кривбас», в інших українських громадах на територіях таких парків уже працюють підприємства. Причому частина виробництв з'явилася після початку повномасштабного вторгнення.
Індустріальний парк — це спеціально облаштована територія, де підприємства можуть займатися промисловим виробництвом, господарською та науково-дослідною діяльністю. Станом на І квартал 2026 року в Україні зареєстрували 114 таких парків, із яких 37 були активними.
Індустріальні парки пропонують підприємствам підготовлені виробничі майданчики з необхідними комунікаціями, а за певних умов — податкові пільги та інші преференції. Розташування компаній на одній території також полегшує ділову співпрацю та формування виробничих ланцюжків.
Один із прикладів успішного індустріального парку — американський Quonset Park у штаті Род-Айленд в США, створений на місці колишніх військово-морських баз. Нині там працюють близько 240 компаній, які забезпечують понад 14 тисяч робочих місць і щороку виробляють продукції на 5,9 млрд доларів.
За даними Міністерства економіки, наприкінці 2025 року в українських індустріальних парках було збудовано 22 заводи, ще 15 перебували на стадії будівництва. Діючі підприємства створили 3716 робочих місць.
Індустріальні парки в Білій Церкві
Біла Церква — один із найбільш показових прикладів для порівняння з Кривим Рогом. За даними міської ради, станом на червень 2026 року в громаді було чотири індустріальні парки, а два з них — «Біла Церква 1» і «Біла Церква 2» — функціонують. Три із чотирьох створили вже під час повномасштабної війни.
Індустріальні парки у Білій Церкві розвиваються за участю приватних інвесторів. За інформацією його керуючої компанії, станом на 2025 рік тут було понад 15 резидентів. На території індустріального парку вже працюють Peikko та Pripravka. У квітні 2025 року фінська Peikko відкрила першу чергу заводу з виробництва з'єднань для бетонних конструкцій і композитних матеріалів.
За даними державної програми «Зроблено в Україні», у парку «Біла Церква» прокладені інженерні мережі, облаштовані автомобільна дорога й залізнична колія, а також збудовано 36 тисяч квадратних метрів промислових приміщень. Серед компаній, що працюють на території, — Peikko Ukraine, Intica Systems, Euro Food Company, Gualapack Ukraine та Unilever Ukraine.
Індустріальні парки у Вінниці
Ще один приклад — Вінниця, бюджет якої на початку 2026 року також був меншим за криворізький. Під час затвердження бюджетів доходи Вінницької громади визначили на рівні 7,84 мільярда гривень, тоді як Кривого Рогу — 9,75 мільярда. У травні 2026 року в індустріальному парку «ВінІндастрі» розпочав випуск продукції завод Smart Line. Підприємство виготовляє фарбувальні камери для металообробної промисловості.
Вінницький кластер холодильного машинобудування також показує, як індустріальний парк може стати основою для розвитку конкретної галузі. Одним із перших його резидентів стало підприємство GreenCool холдингу UBC Group, яке виробляє холодильне обладнання. Будівництво заводу розпочали у 2016 році, а виробництво запустили у 2018-му. За даними Вінницької міської ради, у вересні 2023 року на підприємстві працювали понад 800 людей. На території кластера створили понад 1100 робочих місць.
Індустріальні парки в Івано-Франківську
ARKAN — приклад використання вже наявної промислової території замість будівництва парку з нуля. Його створили на території колишнього арматурного заводу в Івано-Франківську. На території парку працюють, зокрема, «Нова пошта», «Будпостач», «Рома» та інші компанії; для них доступні виробничі площі, електропідстанція потужністю 25 МВт і залізнична колія.
Однією з переваг майданчика є наявність комунікацій і транспортної інфраструктури: електропідстанції потужністю 25 МВт, газорозподільної станції, власних джерел води та залізничної колії з козловим краном. Територія також розташована за 2,5 км від автомобільної дороги національного значення та за 1 км від аеропорту. Керуюча компанія пропонує підприємствам виробничі й офісні площі для оренди та адаптації під їхні потреби. Це приклад того, як промислові активи, що вже існують, можна пристосувати для роботи різних бізнесів.
*
Протягом багатьох років економіка Кривого Рогу значною мірою залежала від підприємств гірничо-металургійного комплексу. Водночас міська влада не зробила диверсифікацію економіки та залучення інвестицій у нові виробництва достатнім пріоритетом. Про створення індустріального парку в місті говорять близько 15 років, і лише тепер почали фізично облаштовувати його інфраструктуру. Однак через близькість до фронту та пов'язані з цим безпекові й економічні ризики залучити інвесторів, готових запускати тут нові виробництва, буде непросто.
У стратегії розвитку громади до 2030 року передбачили диверсифікацію економіки. Чи не можна було передбачити важливість урізноманітнення економіки 5, 10, 20 років тому — питання відкрите. Як і питання про те, чи побачить колись Кривий Ріг реальну роботу індустріальних парків «Кривбас» й «Інгулець».
Фото: Дарія Коломоєць
Відео: Дарія Коломоєць