Виробництво ГЗК Кривого Рогу може скоротитись на 30%, — нардеп
Фото: Перший Криворізький;Вантажні самоскиди працюють у кар'єрі Кривого Рогу
Про це заявив народний депутат, член парламентського підкомітету з питань промислової політики Муса Магомедов.
За оцінкою нардепа, без термінових рішень уряду до весни 2027 року Україна може залишитися без металургії.
Що відбувається з ГЗК Кривого Рогу
Однією з головних проблем для криворізьких підприємств Магомедов називає фактичне блокування портів Великої Одеси. За його словами, через це Південний ГЗК зупинив видобуток, а обсяги виробництва інших гірничо-збагачувальних комбінатів міста за підсумками серпня можуть скоротитися приблизно на 30% порівняно із середньорічним показником 2025 року.
Для ГМК морські порти важливі насамперед для експорту великих обсягів залізорудної та металургійної продукції. Перенаправити весь цей вантаж через Дунай або сухопутні переходи неможливо через обмежену пропускну спроможність та значно вищу вартість перевезень. Раніше Федерація металургів України також заявляла, що альтернативна логістика обходиться підприємствам у два-три рази дорожче.
Залізничні перевезення також подорожчали
Ще одним фактором тиску на підприємства Магомедов називає підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30%. За його словами, частка залізничних перевезень у собівартості металургійної продукції вже зросла у два-три рази.
Цю ж проблему раніше порушувала Федерація металургів України. Там пояснювали: для виробництва однієї тонни металопродукції необхідно перевезти приблизно три тонни сировини, тому подорожчання залізничної логістики відчутно впливає на кінцеву собівартість.
Що ще загрожує українській металургії
До логістичних проблем додаються російські удари по промислових підприємствах.
У ніч проти 27 серпня російська армія знову атакувала «Запоріжсталь». За словами Магомедова, п'ять ракет поцілили в ту саму частину підприємства, яка вже постраждала під час попереднього обстрілу. Після атаки 11 серпня, внаслідок якої загинули працівники, комбінат призупинив роботу.
Окрім війни та логістики, депутат називає ще дві загрози для експорту металу — європейський механізм вуглецевого коригування CBAM та нові квоти ЄС.
За його оцінкою, CBAM може додати українським виробникам 50-100 євро витрат на тонну сталі. Запропонований обсяг європейських квот — близько 1,05 мільйона тонн на рік, що приблизно на 60% менше фактичного українського експорту сталі до ЄС у 2025 році.
Лише за перший квартал цього року «АрселорМіттал Кривий Ріг» втратив близько 300 тисяч тонн замовлень із ЄС. У травні через перебої з перевезеннями та нестачу сировини підприємство вимушено зупиняло одну з доменних печей, дві агломераційні машини та рудозбагачувальну фабрику.
«За наявними оцінками, лише через обмеження квот ми ризикуємо недоотримати близько $1 млрд експорту та понад 17 млрд грн бюджетних надходжень», — каже Магомедов.
Криворізькі підприємства вже працюють у складних умовах
Раніше «Перший Криворізький» писав, що Інгулецький ГЗК перебуває у простої з літа 2024 року. На «Кривбасзалізрудкомі» станом на 1 серпня 2026 року заборгованість із зарплати сягала 352,6 мільйона гривень.
Проблеми відчувають і працівники підприємств. Хоча номінальні зарплати в ГМК зросли, їхня купівельна спроможність через інфляцію знизилася. Наприклад, на «АрселорМіттал Кривий Ріг» співвідношення середньої зарплати до фактичного прожиткового мінімуму скоротилося з чотирьох разів на початку 2022 року до 2,42 раза у 2026 році. Профспілка металургів і гірників також повідомляє про відтік працівників із галузі.
Наприклад, станом на липень 2026 року на АМКР разом із дочірніми підприємствами працювали близько 17 тисяч людей, тоді як на початку 2022 року — близько 23 тисяч. Тобто за цей час чисельність працівників зменшилася приблизно на 6 тисяч, або більш ніж на чверть.
У серпні Федерація металургів України попереджала, що без зміни умов для промисловості країна ризикує отримати зупинку підприємств. Серед запропонованих кроків — відновлення повноцінної роботи морських портів, перегляд залізничних тарифів та тимчасове зменшення податкового навантаження на підприємства.