Позитивний приклад Львова: як місто відмовилося від радикального кронування і чому цей досвід потрібен Кривому Рогу
Фото: Соцмережі Управління екології ЛМР
Досвідом змін з журналісткою “Першого Криворізького” поділилася заступниця начальника Управління з нагляду за утриманням парків Львівської міської ради Оксана Луцко.
Як Львів відмовився від топінгу
Оксана Луцко розповідає, що до 2019 року у Львові також практикували сильне обрізання дерев.
“У 2019 році настав такий момент, коли дуже багато мешканців і активістів звернули увагу на таку, не побоюсь того слова, реально варварську обрізку, яка дуже шкодить деревам”.
Містяни зареєстрували петицію, аби переглянути подібний підхід у догляді за деревами, і вона швидко набрала необхідну кількість голосів. Петицію винесли на розгляд міськради, яка її підтримала, і доручили управлінню екології та профільним службам переглянути підходи до утримання зелених насаджень.
«Це має бути в першу чергу не просто обрізка, це має бути догляд за кроною».
За словами посадовиці, зміна починається навіть із формулювання.
«Бо якщо це догляд, то він починається уже із обстеження, із моніторингу. Це як у лікаря: коли пацієнт приходить, він не починає відразу щось відрізати. Він спершу оцінює стан, робить аналізи і тільки тоді приймає рішення».
Саме так, за її словами, має відбуватися і догляд за деревами: спочатку оцінюється їхній стан, після чого визначається, чи потрібна санітарна, формувальна або інша обрізка.
Водночас Оксана Луцко зазначає, що раніше існувала інша практика.
«У нас звикли обрізати, щоб було видно, що обрізали. І оцей підхід — дуже шкідливий».
Якими документами керується Львів
Сьогодні догляд за деревами у Львові регламентують кілька документів.
За словами Оксани Луцко, комунальні служби працюють відповідно до Правил благоустрою Львівської міської громади, затверджених у грудні 2024 року, та наказу Мінбуду №105 від 10 квітня 2006 року.
”І там, власне, прописано різні види обрізок, які вони бувають, - формувальні, санітарні і тому подібне”.
Аби швидше навести лад з обрізанням дерев, у Львові прийняли Порядок утримання об'єктів озеленення.
«Там дуже чітко прописано по правилах обрізки, покроково: яким чином, яка обрізка має відбуватися, як часто, як для молодих дерев, як для старших дерев, як для вікових дерев».
Окремо у Львові ведуть реєстр цінних вікових дерев. До нього вносять дерева віком понад 100 років або рідкісні для міста види. Це дозволяє враховувати їх під час будівництва чи прокладання інженерних мереж і надавати пріоритет їх збереженню.
Вікові дерева, які мають пошкодження чи дупла, не обов'язково видаляють. За словами Оксани Луцко, якщо дерево не становить небезпеки для людей, за ним можуть просто наглядати і моніторити його стан. Вона навела приклад старого дуба у Львові, який після втрати верхівки сформував нову крону з нижніх гілок і продовжує жити.
«Такі дерева щопівроку моніторяться. Садівники до них підходять і дивляться, наскільки там швидкий стан гниття».
Якщо ж дерево становить небезпеку, тоді вже вирішують, яким способом його можна максимально зберегти, водночас убезпечивши людей.
Хто доглядає за деревами
Доглядом за зеленими насадженнями у Львові займаються Львівське комунальне підприємство (ЛКП) «Зелений Львів», його дочірні підприємства та приватні підрядники, які виграють тендери.
За моніторинг стану дерев відповідає окрема інституція — Садівники Львова (сектор у складі комунального підприємства, роботу якого координує Управління екології).
Кожен садівник закріплений за окремим районом міста і щодня обстежує вулиці та парки, визначаючи дерева, які потребують обрізки чи видалення.
Також вони ведуть реєстр місць для нових посадок і працюють із програмою «Подаруй місту дерево».
Як львів'яни дарують місту дерева
У 2021 році у Львові започаткували ініціативу “Подаруй місту дерево”. Мешканці та благодійники купують сформовані дерева із розсадників (вартістю від 5–6 тисяч гривень) і висаджують по місту.
Фахівці попередньо перевіряють усі лунки на наявність підземних комунікацій (газ, вода, кабелі).
Вид дерева визначає виключно фахівець з урахуванням видової відповідності вулиці (наприклад, каштанові алеї), ґрунту, освітлення та наявності дротів. Благодійник може обрати конкретну локацію або бажану породу із вказаного списку.
Усі подаровані дерева обов'язково беруть на баланс районні адміністрації або ЛКП для подальшого поливу та формувального догляду.
У 2025 році за кошти благодійників місто отримало дерев на суму 3,5 млн гривень.
“Так, це досить велика сума, і ми самі навіть не сподівалися. Але навіть у часі війни, при тому, що пріоритет в нас один, все ж люди виділяють ще частинку коштів для того, щоб покращити стан озеленення міста. Люди бачать, наскільки зараз температурний режим міняється. От і розуміють, наскільки це важливо. І це прекрасно, насправді”.
У пресслужбі Львівської міськради нам надали статистику озеленення міста за минулий рік. Так, на вулицях і у парках Львова у 2025 році загалом висадили 5 472 зелених насаджень. Серед них 1165 дерев та 4 307 кущів. З них за бюджетні кошти висадили на території парків 45 дерев та 1098 кущів, а на території районів — 139 дерев та 1846 кущів. Значну частину рослин придбали за кошти меценатів та спонсорів у рамках акції «Подаруй місту дерево»: 981 дерево та 1363 кущі.
Також для покращення стану озеленення закладів освіти та дитячих садків міста у співпраці із департаментом освіти спільно із садівниками висадили 67 дерев та 305 кущів у 17 закладах освіти міста.
Чому "обрізання під стовп" шкодить деревам
Оксана Луцко наголошує, що топінг завдає деревам значної шкоди.
«По-перше, це великий відсоток зняття зеленої маси. Це є величезним стресом для дерева».
Вона пояснює, що після такого обрізання дерево втрачає свої основні функції.
«Ми фактично забираємо його функцію. Воно має нам давати кисень, робити тінь, вбирати вуглекислий газ, стримувати на собі пил. Для чого нам цей стовп? По-третє, зрізи більше 5 см у діаметрі практично не загоюються, розпочинається гниття. Нові відростки погано тримаються, це не скелетні гілки. Через кілька років під власною вагою вони починають ламатися, а стовбур усередині продовжує вигнивати. Вік дерева скорочується в рази», — пояснює Оксана Луцко.
За словами Оксани Луцко, радикальна обрізка допускається лише у виняткових випадках.
Наприклад, якщо дерево сильно постраждало під час буревію або якщо йдеться про дуже цінне дерево, яке має пошкодження, але його ще можна зберегти, зменшивши ризик для людей.
«Фактично більше жодних виправдань».
Як часто дерева потребують догляду
Періодичність обрізки залежить від віку дерева та його виду.
Молоді дерева, за словами Оксани Луцко, зазвичай оглядають через один-два роки після висадки. Тоді їм виконують незначну санітарну або формувальну обрізку, якщо це необхідно.
Старші дерева, якщо вони правильно сформовані ще змолоду, потребують значно менше втручань.
«Якщо вони правильно сформовані змолоду, то менше уваги».
Перший огляд проводять «Садівники Львова». Якщо виникає питання аварійності дерева, проводиться комісійне обстеження відповідно до наказу Мінбуду. До комісії входять представники Державної екологічної інспекції, управління екології та балансоутримувача, а також залучають садівників. Саме комісія визначає, чи дерево потрібно видалити, чи його ще можна зберегти.
Правильний догляд економить кошти
За словами Оксани Луцко, регулярний догляд за деревами обходиться місту дешевше ніж видалення аварійних дерев і висадка нових.
«Краще доглянути, ніж рубати, корчувати, садити нове».
Вона пояснює, що молоді дерева потребують регулярного поливу, формування крони та догляду, тоді як правильно сформовані дорослі дерева значно менш вибагливі.
Великі дерева — важливі для міста
Оксана Луцко наголошує, що особливо в умовах зміни клімату великі дерева мають особливу цінність.У боротьбі зі спекою (коли асфальт нагрівається до 70°C) дорослі дерева з великими кронами є незамінними: вони знижують температуру, утримують вологу під час злив та створюють мікроклімат. Молоде дерево починає повноцінно виконувати ці функції лише через 15–20 років.
«Тому великі дерева потрібно максимально цінувати і правильно доглядати, щоб вони чимдовше нам служили».
З чого починати зміни
На думку посадовиці, містам, які хочуть відмовитися від радикального кронування, насамперед потрібно змінити підхід до догляду за деревами.
Першими кроками вона називає навчання працівників, постійний моніторинг дерев та обов'язкове обстеження перед будь-якою обрізкою.
«Потрібно в першу чергу навчити працівників. Вони повинні розуміти, для чого вони обрізають».
Тому щовесни перед вегетативним сезоном у Львові проводять безкоштовні практичні навчання для комунальників, підрядників та активістів. Навчають оцінювати кожне дерево індивідуально за принципом «сім разів відмір, один раз відріж». Всі охочі можуть дізнатися на конкретних деревах, як правильно виконувати догляд за кроною.
Оксана Луцко додала, що, покращуючи стан зелених насаджень у містах, там мають враховувати під час висадки нових молодих насаджень кліматичні зміни. Наприклад, для Кривого Рогу це дуже актуально, тому краще висаджувати посухостійкі види.
“І однозначно не якийсь один.Тому що якщо заводиться якийсь шкідник, то він уражає 70% дерев міста. Тобто все ж таки різноманітне має бути. Тобто, якщо це була історично липова алея, нехай це буде липова алея, але якщо загалом - треба думати про витривалі, посухостійкі види і, як то кажуть, без фанатизму, тобто рівномірно, стараючись все ж таки зберігати і видове різноманіття”.
Оксана Луцко висловила сподівання, що сучасний підхід до догляду за деревами поширюватиметься й в інших містах Укра«Дуже щиро бажаю, щоб у Кривому Розі змінився підхід на краще і щоб дерева виглядали повноцінними, із скелетними гілками, з гарними кронами, давали максимально багато тіні, зелені та тішили своєю естетикою».