У 2025 році в Україні досі не існує закону, який би регулював порядок облаштування кладовищ для домашніх тварин. Міські правила — зокрема й у Кривому Розі — також не передбачають офіційних місць для таких поховань. Тому люди, які втратили свого улюбленця, часто залишаються сам на сам із болем і питанням: що робити далі і як гідно провести тварину в останній шлях?

Стихійні кладовища, посадки та поруч з будинком — де криворіжці зазвичай ховають домашніх тварин

Журналістка «Першого Криворізького» запитала містян у соціальних мережах про їхній досвід поховання чи, можливо, кремації своїх улюбленців.

З відповідей стало зрозуміло, що більшість ховають улюбленців у лісосмугах або на стихійних кладовищах. Проте більшість з них незадоволені їхнім станом.


Деякі з тих, хто проживає у приватному будинку, хоронять померлих тварин на власній ділянці, у саду чи біля річки. Проте неодноразово містяни розповідали, що могили розривали безпритульні собаки, — і деяким приходилось перепоховувати тварину.

Дехто зізнався, що з тих чи інших причин їм довелось викинути тіло тварини у смітник.



На питання, чи обрали б містяни кремацію, думки розділились. Частина людей відповіли, що обрали б кремацію без вагань. Іншим важливо мати «місце пам'яті», куди можна прийти, посадити квіти або дерево, під яким похована тварина. Для декого рішення залежить від вартості та доступності кремації.

«Жахливо» — вигляд стихійного кладовища біля автовокзалу

Редакція «Першого Криворізького» побувала на одному зі стихійних кладовищ міста — у районі автовокзалу. У той момент там були двоє містян.

Тетяна щойно поховала свою кішку, якій було 14 років.

«Виховувала її, гуляли та бісилися разом, кормила її, шкодила вона, але я не могла її замотати у якусь тряпку й викинути. Якщо люди думають, що тварини — просто тварини, то ні, вони помиляються. Це такі ж душі», — поділилась криворожанка.

Про це кладовище Тетяна дізналася давно випадково, коли проїжджає повз.

«Стан кладовища жахливий. Я розумію, що це стихійне кладовище, але воно має бути якось облаштоване та більш-менш доглянуте», — каже жінка.

На кладовищі також був й Костянтин. Він поховав собаку Річі, якого збила машина. Йому було два роки та два місяці.

«Ми любили свого собаку. Він був як наш член сім'ї і ми хотіли, щоб все було по-людськи», — поділився чоловік.

Криворіжець також говорить про кладовище, що на ньому хаос.

«Одне на другому, друге на третьому, і вже немає землі, і нічого не прибрано, дуже багато насаджень, дерев. Дуже важко знайти місце», — каже Костянтин.

За словами журналіста «Першого Криворізького», територія виглядає небезпечною.

Прямо за могилами починається прірва, унизу якої проходять залізничні колії, де постійно курсують поїзди. Поруч територію перетинає і високовольтна мережа: на вежу можуть підніматися електрики, коли потрібно провести ремонт, але просто під металевою конструкцією розташовані поховання.



Водночас деякі з могил мають акуратні огорожі та навіть повноцінні пам'ятники. Видно, що господарі загиблих тварин продовжують доглядати за місцем поховання: носять квіти, підчищають територію та намагаються зберегти пам'ять про своїх улюбленців, попри хаотичний стан кладовища.

У Кривому Розі немає ні легального кладовища, ні крематорію

Яна, засновниця громадської організації «BestFriend», підтверджує: у Кривому Розі немає ні легального кладовища, ні послуги кремації.

Єдине, що може бути доступно офіційно, за її словами, — передати тіло на утилізацію до комунального підприємства «Центр поводження з тваринами». Там тварин приймають і далі передають на кремацію в інші міста, які мають крематорій.

Волонтерка пояснює, що у місті існують «стихійні кладовища», зокрема в районі автовокзала. Але вони незаконні, так як закопувати тварин у межах міста заборонено.

«Але засуджувати людей, які знаходять безлюдні місця і хоронять своїх улюбленців там, я вважаю неправильно, бо в них немає іншої можливості зробити це офіційно і законно», — додає зоозахисниця.

За словами Яни, волонтери також діють залежно від ситуації і можливостей. Адже кремація — це не дешевий варіант.

«Звісно, коли є можливість, то, як на мене, краще кремувати. Але коли ти знаходиш мертву безпритульну тварину, і яка може тобі обійтися в тисячі гривень, тільки щоб її забрати і утилізувати законним методом, то, я розумію ту людину, яка поїде десь за місто і закопає в посадці», — пояснює волонтерка.

Також Яна зауважила, що тварини, які хворіли, зокрема на сказ, мають бути кремовані, щоб вірус не розповсюджувався.

«Ми завжди намагаємося робити це з повагою», — благодійний фонд «Рукавичка»

Засновниця благодійного фонду «Рукавичка» Олена, розповіла, що у притулку, за можливості, ховають на окремій ділянці, кладовищі для тварин, «де завжди чисто й охайно».

«Інколи люди обирають кремацію, але, на жаль, у нашому регіоні це мало доступно. Є кілька крематоріїв — у Києві, Харкові й Одесі — але вони далеко, і користуватися їхніми послугами може не кожен», — додала волонтерка.

Олена пояснює, що міські служби зазвичай не займаються похованням домашніх тварин, а ветеринарні клініки можуть лише підказати, що робити, але не завжди мають відповідні можливості.

«Це дуже болюче питання. Люди люблять своїх тварин як членів сім'ї, але закон не дає можливості поховати їх офіційно й гідно», — каже Олена.

«Я вважаю, що Україна потребує змін у цій сфері, бо гідне прощання — це частина поваги до життя», — доповнила волонтерка.

Поради криворіжцям, які втратили улюбленця:

• головне — не панікуйте. Дайте собі трохи часу, щоб прийти до тями;

• якщо є змога — зверніться до вашої ветеринарної клініки. Вони часто знають варіанти, як правильно поводитися з тілом;

• не ховайте улюбленця у місцях, де це може бути небезпечно або незаконно;

• якщо є можливість — оберіть кремацію. Це найчистіший і найгуманніший спосіб;

• створіть для себе маленький ритуал прощання. Фото, записка, свічка — будь-що, що допоможе вам прожити втрату.

Олена бачить цей біль дуже часто, і завжди каже людям одне:

«Ви зробили для свого улюбленця найголовніше — дали любов. А любов не закінчується разом із життям. Вона живе в нас, у пам'яті, в тому, що ми зробили для цієї маленької душі».

Що відповіли у Центрі поводження з тваринами

Журналістка «Першого Криворізького» зателефонувала до комунального підприємства «Центр поводження з тваринами». Від імені місцевої мешканки, вона запитала, як у місті правильно поховати тварину. На що операторка відповіла: «у нас кладовищ для тварин немає, я Вам нічого не підкажу».

А на питання, як люди зазвичай ховають тварин, вона відповіла: «хто де, у нас немає такого, щоб було кладовище».

Після чого, 31 жовтня, редакція «Першого Криворізького» направила інформаційний запит до комунального підприємства, щоб дізнатись:

• що відбувається з тваринами, які помирають у Центрі? Де їх утилізують або ховають?

• чи має Центр офіційні угоди з підприємствами, що займаються кремацією або утилізацією тварин?

• чи планує Центр створити крематорій для тварин? Якщо так, то коли і де він розташовуватиметься?

• як і де в Кривому Розі можна правильно поховати домашнього улюбленця?

• чи є законні або безпечні місця для поховання?

Проте станом на момент виходу новини відповіді ми досі не отримали.

Чи надають ритуальні компанії міста послугу з кремації тварин

У міському комунальному підприємстві «Ритуал Сервіс Плюс» відповіли, що поховання тварин не входить до їхніх повноважень. Приватні ритуальні служби теж таких послуг не надають.

Проте одна з них — «Чорна Роза» — співпрацює з КП «Центр поводження з тваринами» та компанією «Spogad», яка надає послугу кремації тварин по Україні. Компанія співпрацює з крематорієм у Миколаєві.

Як відбувається процес:

• приїжджає кур'єр за 3 години після виклику;

• тіло відвозять до крематорія у Миколаєві;

• кремація — лише індивідуальна;

• власник тварини отримує документи про кремацію і може отримати відеопідтвердження початку процесу;

• прах повертають через 3-4 дні.

Для собаки вагою 20 кілограм це коштуватиме 6 000 гривень. Ціна залежить від ваги тварини: до 10 кілограм — менша ціна, від 10 до 30 — близько 6 тисяч гривень, і від 30 і більше — інша.

У компанії також за додаткову плату можуть виготовити камінь спогаду із праху.

Хто зі служб не надав коментарі

Крім КП «Центр поводження з тваринами», не надали відповідь на інформаційні запити й у Департаменті розвитку інфраструктури міста чи КП «Сансервіс». Відмовились надати коментар й у Державній службі з надзвичайних ситуацій.

Відтак, наразі залишається невідомим, як комунальники, які знаходять померлих безпритульних тварин на вулиці, та рятувальники, які знаходять загиблих тварин внаслідок російських атак, поводяться з тілами.

Одного разу, журналістка «Першого Криворізького» стала свідкою того, як чи то комунальники, чи то містяни викидали тіло загиблого безпритульного собаки у смітник.

«Відповідальність покладено на місцеву владу та санітарні органи», — нардепка

Народна депутатка від партії «Слуга Народу» з Кривого Рогу та заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна пояснює, що в Україні немає єдиних правил та спеціально відведених офіційних могильників для поховання домашніх тварин. Відповідальність покладена на місцеву владу.

Закони «Про благоустрій населених пунктів» та «Про місцеве самоврядування в Україні» визначають, що збір та утилізацію тваринних решток мають здійснювати органи місцевої влади — спеціалізовані комунальні підприємства, наприклад, «Центр поводження з тваринами» чи аналогічні або приватні компанії.

«Ветеринарні клініки зобов'язані видавати власнику "Свідоцтво про смерть" тварини для офіційної утилізації, і без нього кремування/поховання заборонено», — розповідає Олена.

Місцеві Правила поводження з тваринами забороняють самовільно закопувати тварин у парках, скверах, дворах чи викидати тіла у сміттєві контейнери.

«У всіх містах заборонено самовільно викидати тваринні рештки, це карається штрафом відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення правил благоустрою», — пояснює депутатка.

Відтак, згідно з КУпАП, сума штрафу варіюються від 340 до 1360 гривень для громадян, і від 850 до 1 700 гривень для посадовців та підприємців.

Також діють санітарно-ветеринарні правила, які регулюють, як має бути облаштований та як має виглядати худобомогильник і біотермічні ями для захоронення тварин. Але ці вимоги адресовані переважно сільськогосподарським угіддям.

«З 2009 року створювати нові звичайні могильники заборонено, після цього – обов'язкова спалення особливо небезпечних туш», — підкреслює нардепка.

«Будування крематорію у Кривому Розі наразі недоцільне», — Катриченко

21 грудня 2011 року на 16-й сесії Криворізької міської ради затвердили новий Генеральний план Кривого Рогу. Згідно з ним, до 2030 року у місті мали збудувати низку об'єктів, зокрема й крематорій.

Проте протягом десяти років цю тему не обговорювали. Поки у лютому 2021 року криворіжець зареєстрував петицію щодо створення у місті крематорію. Після того як вона набрала необхідну 1 000 голосів, її розглянули депутати на сесії міської ради.

За повідомленням муніципальної телерадіокомпанії, заступник міського голови Олександр Катриченко висловився, що «цей проєкт на сьогодні є недоцільним». За його словами, в Україні не будують крематорії, бо це дорого. На той момент сума складала більше 200 мільйонів гривень. Також будівництво передбачене у містах з населенням понад 1 мільйон людей.

Він наголосив і на тому, що крематорій — це збиткова сфера. Доходи від кремації не покривають витрат на утримання. Щороку на роботу такого закладу потрібно близько 19 мільйонів гривень, більшість з яких — зарплати та енергоносії.

«Хтось розуміє, якою буде ціна на газ та електроенергію у найближчі роки? Для того, щоб не дотувати крематорій із міського бюджету, при тих цінах на енергоносії та витрати на утримання, кількість замовлень на кремацію повинна складати не менше 60% від загальної кількості померлих на рік. Тож, враховуючи всі чинники, вважаю, що цей проєкт на сьогодні є недоцільним», — пояснював Катриченко.

Тому петицію більшість депутатів не підтримали. «За» проголосували 7 чиновників, «проти» — 10, утрималися від голосування — 29.

Чим загрожують кладовища для тварин у невідведених місцях

Через те, що у місті немає офіційних кладовищ, мешканці ховають померлих тварин на стихійних кладовищах, у парках, вільних дворах чи «глушині».

Екологи і громадські діячі попереджають про небезпеку таких практик: під час розкладання тваринні туші виділяють токсичні речовини, — аміак, патогенні бактерії, — які можуть потрапляти у грунти і воду.

Наприклад, під впливом великої концентрації трупного матеріалу у Дніпрі в зону питного водозабору потрапляють забруднення.

В Одесі фіксують, що навіть поховання «безпечних» домашніх тварин без дотримання глибини (1-2 метри) і відстаней до водойм несе ризик «псування» природи.

«Урядове впровадження системи чіпування і обліку тварин у Кривому Розі має посилити контроль – невідповідні поховання стануть офіційно неможливі, і всі випадки захоронення доведеться декларувати і оплачувати», — сказала народна депутатка Олена Криворучкіна.

«Кремація — найпоширеніший "цивілізований" спосіб утилізації домашніх тварин в Україні»

За словами народної депутатки, у великих містах працюють міські крематорії або приватні служби.

Київ

Тварин спалюють у Київському крематорії на вулиці Байкова, 16. Ціна – від близько 450 гривень за індивідуальну кремацію залежно від ваги. КМЦ «Ветеринарна лікарня» надає послуги з кремації тварин.

Офіційного кладовища для домашніх тварин у столиці немає. Мешканці мають кілька нелегальних місць поховань.

У 2023 році анонсовано проект офіційного «місця прощання» з тваринами (в Деснянському районі на вулиці Пухівській) – на базі нього планують крематоріум з меморіальними дошками.

Львів

Поховання тіл тварин категорично заборонене – дозволена лише кремація, яку здійснює комунальне підприємство «Лев» в партнерстві з Жовківським філіалом «Укрветсанзаводу».

За словами зоозахисників, поховати домашню тварину у місті нині можливо лише після кремації та лише в спеціально облаштованому місці

Дніпро

У місті є кілька місць несанкціонованих захоронень.

Офіційно дозволено лише кремацію, за яку відповідає комунальне підприємство «Зооконтроль»: безпритульних спалюють безкоштовно, власники ж оплачують послугу — 100 гривень за кілограм + 440 гривень за подачу авто, прах зазвичай клієнту не повертають.

Одеса

Немає офіційного кладовища для домашніх тварин. Мешканці часто ховають тварин у недозволених парках.

Офіційно місто також віддає перевагу кремації. Ветеринарні клініки через партнерство з крематоріями пропонують індивідуальні та групові спалення, вартістю близько 500-5 000 гривень в залежності від розміру тварини.

Харків

У місті діє єдине в Україні ліцензоване кладовище для домашніх тварин у селищі міського типу Бабаї, вулиця Зоологічна, 1. Його відкрили у 2003 році і воно отримало дозвіл на поховання домашніх тварин.

На території є ділянки для індивідуальних могил з табличками, охороною, благоустроєм і загальні ями з біотермічною утилізацією.

«У багатьох містах комунальні служби відлову тварин (зооконтроль) також беруть на себе утилізацію трупів – це передбачено місцевими правилами», — додає нардепка Олена Криворучкіна.

Також в Україні є заводи з утилізації ветеринарних відходів. Це регулюється вимогами Держкомветмедицини.

«Проте доступ до таких заводів для пересічних власників домашніх тварин обмежений, тому зазвичай вдаються до кремації або захоронення», — пояснила Криворучкіна.

Тож куди криворіжці можуть звертатися?

Олена Криворучкіна зазначила, у грудні 2020 року Криворізька міська рада ухвалила «Правила утримання домашніх тварин» (№ 48 від 23.12.2020) – вони передбачають, що власник померлої тварини має звернутися до комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» і оплатити утилізацію померлої тварини.

У проєкті цих правил встановлено, що поховання (кремація) здійснюється лише з ветеринарним свідоцтвом про смерть, у спеціально відведених місцях та за рахунок власника.

За словами криворізької депутатки Наталі Шишки від політичної партії «Сила людей», вартість утилізації собаки вагою приблизно 25 кілограм становить близько 850 гривень (34 гривні за кілограм за розцінками підприємства) плюс 1 000 гривень за транспортування.

«Але чимало людей скептично ставляться до нововведень: через вартість послуг і незвичність процедури деякі господарі продовжують приховувати смерть тварини і ховати її "як раніше"», — каже Криворучкіна.

Контакти Центру поводження з тваринами

• (068)-855-60-30

• centreanimal1.kr@gmail.com

• графік роботи: з понеділка до п'ятниці з 07:45 до 16:15

• адреса: вулиця Привітна, 56

Редакція «Першого Криворізького» готова висвітлити й позиції комунальників та рятувальників і доповнити та/або виправити матеріал.

Матеріал створено у межах участі в конкурсі «Співпростір», за підтримки ГО «Ю-Хартс Україна» та Kormotech.