Ендокринні захворювання супроводжуються великою кількістю міфів. Пацієнти часто пов’язують із порушенням роботи щитовидної залози всі проблеми зі здоров’ям, особливо зміни у вазі тіла. Чи справді це так, а також які сучасні підходи до лікування діабету є дієвими, розбиралась редакція «Першого Криворізького» разом із лікаркою-ендокринологинею вищої категорії, генеральною директоркою Центральної міської клінічної лікарні Чернівецької міської ради Світланою Сердюковою.

Міф: усі проблеми з вагою — через щитовидку

За словами лікарки, дійсно при зниженні функції щитовидної залози людина може набирати вагу. Але це ніколи не призводить до вираженого ожиріння.
«У більшості випадків варто шукати інші причини зайвої ваги. У світі заведено виключити патологію щитовидної залози та перевірити гормональний фон. Якщо він у нормі — головне місце в боротьбі із зайвою вагою відіграє зміна способу життя», — пояснює Світлана.

Міф: гормональні препарати призводять до ожиріння

Правда: гормони щитовидної залози активують обмін речовин, і при їх надлишку маса тіла зменшується.

Щитовидна залоза виробляє гормони, що активують обмін речовин. При їх нестачі лікар може призначати замісну терапію.

«Ми ніколи не даємо надмірних доз. Завдання — відновити природний рівень гормонів. Вони не викликають ожиріння, а навпаки — нормалізують обмінні процеси», — наголошує ендокринологиня.

Вона також нагадує, що гормони щитовидної залози мають життєво важливе значення: навіть розвиток плода на ранніх термінах вагітності залежить від їх наявності в матері.

Міф: йодна сітка лікує щитовидну залозу

Правда: йодна сітка може лише приблизно показати наявність йододефіциту, але лікувальним методом не є.

«Щитовидна залоза не використовує йод, нанесений на шкіру. Це може викликати лише опіки чи алергію. Для профілактики краще вживати продукти з йодом: морську капусту, морську рибу, йодовану сіль», — пояснює Світлана Сердюкова.

Вона зазначає, що сучасна йодована сіль містить йодат калію, який зберігається навіть при термічній обробці страв.

«Бажано, щоб прийом таблетованого препарату йоду все ж таки призначав лікар, бо є певні покази, коли це необхідно. В усіх інших випадках, як правило, достатньо продуктів харчування», — наголошує лікарка.

Коли зростає потреба в йоді?

У здорової людини йод насамперед потрібен для роботи щитовидної залози. Інші органи його майже не використовують. Але під час хвороб ситуація змінюється.

Коли організм бореться із захворюванням, імунна система активно використовує не лише хлор, а і йод. Через це щитовидна залоза може збільшуватись — такою є компенсаторна реакція на зростання потреби в цих елементах. Саме тому лікарі не радять робити УЗД щитовидки одразу після перенесених гострих респіраторних захворювань чи інших хвороб: показники можуть бути спотворені.

У період хвороби організму потрібно більше хлору. Основне його джерело — звичайна кухонна сіль. Тому, на відміну від здорового стану, коли сіль часто радять обмежувати, під час хвороби її споживання можна трохи збільшити.

Також у цей час варто додати продукти, багаті на йод: морську капусту, рибу, інші морепродукти.

Вони допомагають імунній системі швидше впоратися зі збудником і підтримують організм у період відновлення.

Міф: вузли в щитовидній залоз необхідно оперувати

Ще кілька років тому лікарі рекомендували видаляти будь-які вузли. Проте нові дослідження доводять: навіть вузли зі злоякісними новоутвореннями ростуть повільно, а смертність від такої патології низька.

«Сьогодні тактика значно м’якша. Ми спостерігаємо за вузлами і рекомендуємо операцію лише у випадках швидкого росту або підозри на злоякісність. У більшості пацієнтів вузли доброякісні та не потребують втручання», — каже ендокринологиня.

Міф: проблеми зі щитовидною залозою виникають лише в жінок

Правда: жінки справді частіше мають захворювання щитовидки (є сімейна схильність), проте чоловіки теж можуть мати проблеми, хвороба не є виключно «жіночою».

Міф: дитячий діабет можна «перерости» в дорослому віці

Правда: у дітей із діабетом 1-го типу може бути тимчасова часткова ремісія після початку інсулінотерапії, але це не означає повного одужання.

«Діабет у дітей, на жаль, не можна перерости. Є короткочасні періоди полегшення — так званий “медовий місяць”, але з часом імунна система знищує клітини, що виробляють інсулін», — пояснює Світлана Сердюкова.

Вона додає, що вакцинація може захистити від інфекцій, здатних запускати аутоімунні процеси, які провокують діабет у дітей.

Читайте також: Важливі факти про цукровий діабет


Ендокринологиня пояснює: цукровий діабет розвивається тоді, коли загинуло понад 50% клітин підшлункової залози, що виробляють інсулін.
Діабет 1-го типу зазвичай виникає в дітей і молоді, є наслідком аутоімунних процесів, і його вилікувати неможливо.

Діабет 2-го типу найчастіше з’являється після 40 років і пов’язаний зі зниженням чутливості тканин до інсуліну.

«Найкращий спосіб знизити ризик розвитку діабету — активний спосіб життя і контроль ваги. Фізичні навантаження стимулюють появу нових рецепторів до інсуліну в м’язах і печінці, що допомагає організму ефективніше використовувати власний гормон», — зазначає лікарка.

Вона наголошує: діабет — захворювання, яке прогресує. Щороку втрачається близько 4% клітин підшлункової, тому навіть при гарних показниках цукру важливо не припиняти лікування та дотримання рекомендацій.

Міф: біопсія щитовидної залози викликає рак

Правда: біопсія не може спричинити онкологічну патологію.

«Біопсія — це діагностична процедура, яка допомагає виявити пухлинні клітини. Труднощі можуть бути лише в тому, що голка не потрапила в потрібну ділянку вузла і проблему не виявили одразу, а знайшли під час наступної процедури. Але сама біопсія не спричиняє рак», — підкреслює фахівчиня.

Про розвінчання популярних міфів щодо інших захворювань читайте в нашому спецпроєкті «Медицина».

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.