Зміни у правилах рубок лісу: крок до прозорості чи загроза природі?

18 червня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка суттєво змінює порядок спеціального використання лісових ресурсів. Ці зміни викликали неоднозначну реакцію серед екологічних організацій. Експерти Української природоохоронної групи проаналізували документ та поділились своїм баченням у статті на своєму офіційному сайті: що нового, що корисного, а що – викликає обурення.

Комісійні обстеження: більше прозорості, але не більше впливу

Одне з найпомітніших нововведень – обов’язкове завчасне (за 10 днів) повідомлення про комісійні обстеження, що проводяться перед санітарними рубками. Це має забезпечити більшу відкритість процесу: інформація публікуватиметься на сайтах постійних лісокористувачів.

До складу комісій обов’язково включають представників установ природно-заповідного фонду, а за бажанням – і громадськість. Але, як підкреслюють екоексперти, рішення все одно ухвалюється простою більшістю. Тобто навіть якщо екологи чи активісти будуть проти, лісівники можуть «переголосувати» їх.

«Це створює ризики, особливо у чутливих регіонах, таких як Карпати чи Полісся, де навіть одне хибне рішення може мати незворотні наслідки для унікальних екосистем», – наголошують в Українській природоохоронній групі.

Науково-дослідні рубки: шанс на експеримент чи ширма для вирубки?

Постанова дозволяє проводити рубки для наукових досліджень з відступом від норм закону. Формально — лише під контролем наукових установ і в межах спеціально затверджених програм, публічно доступних на сайті Держлісагентства.

Проте експерти застерігають: на практиці такі «наукові» рубки вже використовувались як спосіб легалізувати вирубки в природних лісах.

«Під виглядом досліджень можуть продовжуватись масові рубки, як це було в Карпатах на основі висновків Львівського лісотехнічного університету», — застерігають екологи.

Підготовчі роботи: законодавче врегулювання із ризиками

Визначено нові терміни, як-от «лісосіка» та «трелювальний волок», і врегульовано порядок підготовчих робіт перед основною рубкою. Такі дії, як прорубування доріг чи видалення потенційно небезпечних дерев, дозволені лише поза межами заповідників.

Це мало б знизити самоуправство, яке раніше існувало через правову прогалину. Однак залишається небезпека, що ці «підготовчі» дії перетворяться на реальні вирубки в найбільш цінних екосистемах.

Перевірки перед видачею лісорубних квитків: довгоочікуване нововведення

Держлісагентство тепер має право перевіряти ділянки перед видачею дозволів на рубку. Якщо виявиться, що документи не відповідають реальності — у дозволі можуть відмовити.

Це — одне з найбільш позитивних змін, на думку експертів. Адже раніше рішення ухвалювались «наосліп», лише на основі паперів. Тепер у чиновників є можливість — і юридичне підґрунтя — перевіряти факти на місці.

Ще кілька змін: від дозволу на видобуток до скасування заборон

Постанова також:

Висновок: баланс користі і загроз

Експерти Української природоохоронної групи визнають, що остаточна версія постанови — компромісна. Вона враховує частину критичних зауважень екологів, зокрема щодо участі громадськості та інформування.

«Це не перемога, але й не катастрофа. Ми вдячні Міндовкіллю за врахування наших зауважень. Але надалі уважно стежитимемо за тим, як ці норми реалізовуватимуться на практиці», — резюмують екоексперти.

Українські ліси потребують не лише правил — а реального захисту. І тепер головне завдання громадськості та природоохоронців — зробити так, аби нові норми стали інструментом збереження, а не знищення.

---

Ця стаття стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.