Пресс-релиз
У Дніпрі відбулося засідання круглого столу «Стань на варті свого серця»
Фото: ГО «Життя»
Мета заходу — активізувати у Дніпропетровській області роботу з попередження й зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань (далі — ССЗ) завдяки об’єднанню зусиль фахівців закладів охорони здоров’я всіх рівнів та інших зацікавлених сторін. Адже запобігати серцево-судинним хворобам легше та дешевше, ніж лікувати.
Неінфекційні захворювання (далі — НІЗ) є причиною 91%*1 загальної смертності в Україні та впливають на рівень середньої тривалості життя у нашій державі, який становить 72 роки — у середньому 66,3 року в чоловіків та 76,3 року в жінок.*
Найбільш поширеними серед НІЗ є серцево-судинні захворювання — саме вони є причиною 65-67%* усіх смертей в Україні. Серед ССЗ, що спричиняють смерті, зокрема й передчасні, найпоширенішою є ішемічна хвороба серця — близько 7 із 10 смертей від причин цього класу і майже 2/3 смертей від ССЗ в інтервалі віку від 30 до 70 років. Кожен 5-ий випадок смерті спричинений цереброваскулярними хворобами (ЦВХ).
Поведінковими факторами ризику ССЗ є тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорове харчування та недостатня фізична активність. Комплексне дослідження STEPS, проведене у 2019 році, виявило досить високу поширеність цих факторів ризику серед українців.
Так, у 2019 році третина населення у віці 18–69 років в Україні були курцями тютюну, близько 55,6% населення України — активними споживачами алкоголю, а кожна 5-та особа з опитаних вживала шість і більше доз алкоголю за один раз. Також українці вживали втричі менше від рекомендованої кількості овочів та фруктів (рекомендація ВООЗ — 400 г на добу), а середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більш ніж вдвічі перевищувало рекомендовану норму (5 г), тоді як лише 13% опитаних споживали сіль у межах норми.
За результатами дослідження «Стан медичної сфери у Дніпропетровській області», що було проведено групою Рейтинг у березні 2019 року, 58 % опитаних вказали, що ведуть здоровий спосіб життя: не мають шкідливих залежностей, правильно харчуються і є фізично активними. Щодо харчування та фізичної активності, згідно Держстату 85% респондентів вказали, що вживають свіжі овочі та фрукти щодня або кілька разів на тиждень; Натомість фізичними вправами кілька разів на тиждень займаються 40%. Третина – взагалі ніколи не займається спортом.
«Дніпропетровська область має Центр знань, який допомагає підвищувати компетенції медичних фахівців, зокрема для попередження поведінкових факторів ризику серцево-судинних хвороб. Разом з цим надважливо інформувати населення про здорові моделі поведінки, які допоможуть суттєво знизити поширеність поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань, які завдають руйнівної шкоди для здоров'я людей», — підкреслив Юрій Корягін, регіональний координатор україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров'я» у Дніпропетровській області.
Дослідження обізнаності, ставлення та поведінки щодо неінфекційних захворювань в Україні (KAPB)2, проведене у 2022 році, вказало на недостатню обізнаність населення про фактори ризику ССЗ. Так, найбільш згадуваною причиною розвитку ССЗ є стрес — цю причину назвали 48% опитаних. Далі за частотою згадування йдуть нездорове харчування (40%), тютюнопаління (31%), малорухливий спосіб життя (28%) і вживання алкоголю (24%). Разом з цим, респонденти повідомили, що головними чинниками мотивації пройти обстеження щодо ССЗ є рекомендації й підтримка родини, проведення оглядів на робочому місці, нагадування від сімейного лікаря, а не самостійне рішення.
«Серцево-судинні захворювання є першою причиною смертності в Україні. Найбільший тягар цих хвороб падає саме на чоловіче населення. Тому надважливо створити сприятливі умови аби люди від 30 років з особливою увагою ставилися до свого здоров?я. Відмова від тютюну, нікотину та алкоголю, здоровий раціон та фізична активність суттєво знижують ризик розвитку хвороб серцево-судинної системи та подарувати людям додаткові роки життя у здоров'ї», — наголосила Алла Гуленко, експерт департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОВА за напрямком «Кардіологія».
Як свідчить дослідження KAPB-20223, лікарі первинної медичної допомоги відіграють все більш важливу роль щодо запобігання НІЗ, а очікування до них як до чинника, який спонукатиме до підтримки здорового способу життя, невпинно зростають. Так, протягом 2022 року сімейного лікаря відвідали 67% опитаних, тоді як у 2021 році цей показник сягав 55%. Зважаючи на зростання авторитетності сімейних лікарів, виникає необхідність надання лікарями фахових консультацій стосовно факторів ризику ССЗ, а також використання шкали SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation), що дозволяє дієво провести стратифікацію пацієнтів за рівнем ризику розвитку ССЗ.
«Важливо, щоб лікарі первинної ланки в обов’язковому порядку використовували форму SCORE, а також консультували пацієнтів щодо профілактики ССЗ. Це означає, що існує необхідність підвищення компетенцій сімейних лікарів у питаннях консультування щодо попередження поведінкових факторів ризику ССЗ. Усі розуміють, що попередити ССЗ значно простіше і дешевше, на відміну від їх лікування», — підсумував Олексій Григорук, заступник директора департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОВА
У 2023 р. зусиллями громадськості, Громадської організації «Життя» у партнерстві з Центром громадського здоров’я МОЗ України та за підтримки Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров'я» розробляється інформаційна кампанія «Стань на варті свого серця», спрямована на підвищення обізнаності населення, зокрема чоловіків середнього віку (як найвразливішої групи), щодо факторів ризику ССЗ та поширення здорових моделей поведінки. Задля якнайвищої ефективності кампанії важливо досягнути плідної співпраці між державними органами, закладами первинної медичної допомоги та громадськістю.
За підсумками обговорення підходів до попередження поведінкових факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань учасники круглого столу підтримали резолюцію, де визнають, що роль центру контролю та профілактики хвороб у співпраці із первинною медичною допомогою є визначальною у запобіганні ризиковим факторам. А здорове харчування, фізична активність, відмова від шкідливих залежностей суттєво знижують ризик виникнення, розвитку та наслідків прогресування ССЗ.
1 Комплексне дослідження STEPS 2 КАРВ-2022, дослідження в межах проєкту «Діємо для здоров’я» 3 КАРВ-2022, дослідження в межах проєкту «Діємо для здоров’я»