Криворожанин заплатит 17 тысяч гривен штрафа за прогулку без паспорта

yurass

15:50, 23 мая 2021

Ты не врубаешься,что карантин ,тот что по конституции не кто не вводил, это типа противоковидные меры,отсебячена, Так же как и войны у нас нет,противотерорестичиская операция ,без военого положения

Александр

20:48, 23 мая 2021

Я всё врубаюсь--ЛОХОВ РАЗВОДЯТ

papa..

16:51, 23 мая 2021

Тут уже была информация ,что пьяного водителя оштрафовал суд на 17 тыс. гривен т.е потенциального убийцу, и теперь мужыка без паспорта также , что забыл паспорт взять с собой. Но он предоставлял для общества опасность ? -Нет! Его можно было предупредить? - Да! Закон и нормы закона это позволяют сделать ? - Да!
Вывод : делайте сами, является ли это реальным правосудием .

Шаленый_лобстэр

19:55, 23 мая 2021

Наверное плохо себя вёл... а на самом деле ребята приймите заявление о краже паспорта и все норм

Шаленый_лобстэр

22:31, 25 мая 2021

кража не утеря

Vlad 81

07:05, 26 мая 2021

Носити маску для особистого захисту чи не носити кожен вирішує для себе сам, однак нав’язування є недопустимим. Тому, пропоную звернути увагу на постанову районного суду .

23.10.2020 р. у м. ОСОБА_1 о 14 год. 20 хв. ОСОБА_1 в період карантину перебував у громадському транспорті без засобів індивідуального захисту, чим порушив вимоги п.1, п.10 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 р. вчинивши адміністративне порушення, що передбачене ст. 44-3 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката ............. до суду надійшли письмові заперечення, відповідно до яких, під час розгляду справи, адвокатом було заявлено клопотання про виклик НПУ, з метою їх допиту, які в свою чергу не з’явилися до суду, тому суд детально вивчивши матеріали справи, вважає, що протокол відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, взагалі не має будь-якої юридичної сили, оскільки, згідно пп. 1, п. 10 постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641 обмежує конституційні права та свободи громадян, що суперечить ст.1,3,6,8,19,64 Конституції України, а тому нормативно-правового акту у частині відповідних обмежень, не підлягає застосуванню судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, адвокат просить закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення.

Ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність фізичних осіб та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Отже, диспозиція ст. 44-3 КУпАП є банкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини боротьби з інфекційними хворобами, зокрема до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641.

В постанові суд зазначає, що згідно зі ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, тобто в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, а також не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Суд наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України.

Враховуючи викладене, таке обмеження може встановлюватися виключно законом актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні, а встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України, (п. 3.2 Рішення КСУ від 28 серпня 2020 року Конституційний суд України №1-14/2020(230/20) у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів).

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституції України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суд при розгляді справи має оцінювати зміст нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй (п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»).

Суд вважає, що п. 1, п.10 постанови КМУ від 22 липня 2020 року №641 обмежено конституційні права і свободи громадянина, що суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України, а тому такий нормативно правовий акт у частині відповідних обмежень не підлягає застосуванню судом при вирішенні справи про адміністративне правопорушення. Тому, на думку суду, порушення особою правил карантину, які встановлені не у конституційний спосіб, не є підставою адміністративною відповідальності.

Виходячи з вищевикладених обставин справи, суд вирішив, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного порушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.