Референдум в Україні - що він дасть і чим ми ризикуємо, - ОПОРА

Фото: Первый Криворожский

27 січня громадянська мережа «ОПОРА» розповіла про позитивні та негативні аспекти, наслідки Закону України «Про всеукраїнський референдум».

Нагадаємо, що 26 січня Верховна Рада України 255 голосами народних депутатів України ухвалила проєкт Закону України «Про всеукраїнський референдум» у другому читанні та в цілому.

Проєкт Закону було розроблено Робочою групою парламенту, до складу якої входили народні депутати України, представники громадських та наукових організацій. На офіційний запит керівництва Верховної Ради України проєкт Закону України отримав спільний висновок Венеціанської комісії та БДІПЛ ОБСЄ, яким із низкою зауважень було відзначено досягнення проєктом балансу між прямою і представницькою демократією.

«ОПОРА вітає прийняття Закону України «Про всеукраїнський референдум», який забезпечує реалізацію громадянами свого права ініціювати і брати участь у всеукраїнському референдумі. Важливість законодавчого регулювання всеукраїнського референдуму визначається Конституцією України, якою гарантується така форма безпосередньої демократії», - пише громадянська мережа «ОПОРА» на офіційному сайті.

Позитивні та негативні аспекти, наслідки Закону України «Про всеукраїнський референдум»

До позитивних положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» ОПОРА відносить:

Відсутність критичних викликів для виконання Верховною Радою України своїх законодавчих повноважень, оскільки парламент відкинув попередні ідеї щодо можливості ухвалення законів на всеукраїнському референдумі.

Можливість винести на всеукраїнський референдум лише одне питання, що відповідає демократичним стандартам попередження маніпуляцій волевиявленням громадян та забезпечення належної поінформованості громадян. Пропозиції окремих народних депутатів України щодо можливості подавати на референдум декілька питань, які стосуються однієї проблеми, не попереджують спотворення свідомого і поінформованого волевиявлення громадян. У разі внесення більше одного питання, навіть у разі їх належності до однієї теми, виникає виклик щодо інтерпретації з боку державних органів та виборців, політизації остаточного рішення щодо їх одночасного винесення на всеукраїнський референдум. Натомість винесення на голосування декількох питань з різних сфер регулювання порушує цілісність процесу референдуму. Це, насамперед, стосується неможливості забезпечення рівного представництва у процесі референдуму прихильників та опонентів конкретних питань, зокрема під час формування виборчих комісій.

Впровадження системи прозорості та підзвітності фінансування агітації на всеукраїнському референдумі, яка відповідає встановленим на виборах мінімальним стандартам. Зокрема, врегульовано процес проведення агітації під час збору підписів на підтримку ініціативи всеукраїнського референдуму ще до його проголошення, фінансування якої буде підзвітним і підлягати вимогам прозорості. Такі вимоги сприятимуть рівності можливостей сторін референдуму і попереджуватимуть незаконне фінансування процесу референдуму. При цьому ОПОРА звертає увагу на важливість подальшого посилення механізмів прозорості політичних та виборчих фінансів в Україні, які досі не є оптимальними.

Достатньо якісна синхронізація положень Закону «Про всеукраїнський референдум» та Виборчого кодексу, що сприятиме належній роботі членів виборчих комісій та судів під час розгляду спорів та інших залучених до процесу референдуму суб’єктів.

Врахування парламентом факту відсутності політичного та експертного консенсусу щодо запровадження процедури збору підписів на підтримку ініціативи всеукраїнського референдуму електронним способом у мережі Інтернет. Запровадження нових технологій у виборчому процесі чи референдумі має не тільки враховувати питання безпеки і верифікації, але і отримати належний рівень легітимності серед громадян та політичних гравців. Дискусія в парламенті засвідчила необхідність відсутності такого консенсусу, що і призвело до виключення із Закону положень щодо збору підписів за допомогою інформаційної системи ЦВК.

До недоліків проєкту Закону України «Про всеукраїнський референдум» належить:

Відсутність обов’язкового конституційного контролю за всіма без винятку питаннями всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, хоча дана проблема може бути вирішена виключно через внесення змін до Конституції України, адже пов’язана із особливим порядком роботи КСУ та конституційно обумовленими суб’єктами звернення до нього.

Можливе незабезпечення пропорційного представництва прихильників і противників питань всеукраїнського референдуму в складі окружних та дільничних комісій у зв’язку із наданням першочергової переваги партіям, які утворили депутатські фракції у парламенті та зареєстровані як прихильник або опонент питання всеукраїнського референдуму, та представникам ініціативної групи всеукраїнського референдуму.

Включення до Закону України положень щодо електронного голосування, які хоча і набудуть чинності після прийняття окремого Закону, але не відображають політичного та експертного консенсусу щодо нових способів голосування.

Проголосована редакція Закону України «Про всеукраїнський референдум» передбачає, що ЦВК у разі виявлення ознак невідповідності питань референдуму Конституції України звертається до Президента України із клопотанням внести до КСУ звернення щодо конституційності питань всеукраїнського референдуму. Відповідно до процедури Президент України протягом 40 днів може вирішувати питання про звернення до КСУ, але не зобов’язаний цього робити. Протягом часу, відведеного для Глави держави, процедура реєстрації ініціативної групи припиняється. Окремо від Президента, питання про конституційність питань всеукраїнського референдуму можуть порушити не менше 45 народних депутатів України, які наділені правом звернутися до КСУ. Така модель конституційного контролю щодо всеукраїнського референдуму допускає потенційну ситуацію, коли Президент України та народні депутати України не звернулися до КСУ і питання референдуму за народною ініціативою не будуть перевірені. Натомість питання інших ініціативних груп підлягатимуть повній перевірці, що не відповідає завданням конституційного контролю у сфері референдуму і принципу однакового застосування законодавства щодо різних суб’єктів.

«ОПОРА закликає Верховну Раду України шляхом змін до Конституції у найближчому майбутньому запровадити повноцінний конституційний контроль у сфері всеукраїнського референдуму та суттєво скоротити його строки (зокрема, щодо звернення Президента України до КСУ)», - пише громадянська мережа «ОПОРА».

Обрана модель формування виборчих комісій має практичне обґрунтування, оскільки надання обов’язкової квоти ініціативній групі та партіям, які утворили депутатські фракції у парламенті та зареєстровані як прихильники або опоненти питання всеукраїнського референдуму, вирішує потенційну проблему неспроможності прихильників та опонентів питань референдуму подати своїх представників до складу ОВК та ДВК. Але з точки зору міжнародних стандартів у сфері референдумів прихильники та противники референдуму повинні бути рівною мірою представлені у виборчих комісіях, що забезпечує належний неупереджений контроль за адмініструванням процесу волевиявлення, тоді як редакція законопроєкту має на меті лише мінімізувати різницю у представництві.

Закон України «Про всеукраїнський референдум» включає положення про електронне голосування, які набудуть чинності лише після ухвалення окремого закону щодо застосування інноваційних технологій з електронного (машинного) голосування. І хоча зараз немає загрози непродуманого і неверифікованого впровадження нових способів голосування до ухвалення спеціального закону, варто було уникнути включення відповідних процедур до законодавства про всеукраїнський референдум. Як засвідчує розгляд Закону України «Про всеукраїнський референдум», значна частина народних депутатів України висловила обґрунтовані заперечення проти нових способів голосування і перспектива їх впровадження не підкріплена політичним консенсусом.