Геноцид як спосіб придушення спротиву: у педагогічному університеті відкрилася виставка

8 грудня у Криворізькому педагогічному університеті відбулося відкриття виставки «Геть радянську владу!», присвяченої проблемам колективізації, розкуркулення і Голодомору 1932-1933 років.

Акцент організатори експозиції зробили на колективізації 1930 року, селянському спротиві щодо вступів у колгоспи і, як наслідок, — Голодомору 1932-1933 років. Бо Голодомор як такий і був використаний для ліквідації цього спротиву.

Виставка відбулася за участі трьох інституцій: комунального закладу «Музей спротиву Голодомору», Національного музею Голодомору-геноциду та Інституту дослідження Голодомору. Авторка матеріалу виставки — доктор історичних наук Наталія Романець.

Читайте також: «Люди йшли по вулиці та помирали. Падали як мухи», - свідок Голодоморуґ

Серед матеріалів виставки можна побачити фотографії оригінальних документів і листівок із розсекречених справ часів колективізації та Голодомору, які були зібрані у архівах і опрацьовані Наталією Романець.

Інтерес до тем колективізації і розкуркулення з’явився у дослідниці ще зі студентських років, а матеріал виставки - це візуалізований текст її кандидатської дисертації, а також напрацювання наступних років. Коли пані Романець працювала над дисертацією, архівні документи можна було лише переписувати, а не фотографувати. Авторка матеріалу виставки тоді проводила дні, з ранку до пізнього вечора сидячи у архівах і обробляючи матеріали справи.

Сприймати Голодомор через призму страждання — означає не бачити повної картини, сказала під час відкриття експозиції пані Романець.

Читайте також: Криворіжці вшановують молитвою мільйони замордованих голодом українців

Тогочасні селяни, наголошує Наталія Романець, не були безхребетними. Селяни у 1930, 1931 роках активно чинили спротив радянській владі, відмовлялися вступати у колгоспи (вони сприймалися як та ж сама «панщина», від якої селяни тільки звільнилися у 1861 році).

Мешканці сіл вчиняли так звані «волинки» — локальні беззбройні селянські виступи.

Наталія Романець створила унікальну карту цих «волинок» (її також можна побачити на виставці, - ред.), які відбувалися у Дніпропетровському окрузі у січні-березні 1930 року. За доволі короткий період часу таких селянських виступів відбулося близько 115. Назва «волинок» походить від слова «волинити», тобто тоді селяни масово відмовлялися працювати. За ці беззбройні виступи селяни і були жорстоко покарані Голодомором.

«Лише нещодавно історики домоглися того, щоб Голодомор 1932-33 років визнали геноцидом. Поки ми не навчимося відстоювати свою ідентичність, незалежність і свободу, доки не буде сформований суспільний світогляд, ми не будемо рухатися вперед», — каже Наталія Романець.

Редакція «Першого Криворізького» рекомендує відвідати цю виставку, адже документи говорять більше, ніж ми можемо розповісти в одній новинній публікації.

Виставка триватиме до 25 грудня, відвідати можна з 9.00 до 17.00.

Читайте також: «Я на власні очі бачив смерть своїх рідних», - свідки Голодомору

Якщо члени Вашої родини пережили Голодомори і можуть розповісти історії - пишіть [email protected] Якщо Ваших близьких вже немає на цьому світі, але Ви можете переповісти їхні історії — пишіть.



Матеріал підготувала Марія Пунтус