Письменників та перекладачів Кривого Рогу запрошують на літературну резиденцію до Харкова

Правозахисна організація «Український ПЕН» та Харківський ЛітМузей запрошують криворізьких письменників та письменниць, перекладачів та перекладачок на участь у Харківській літературній резиденції-2020.

Організатори розповіли журналістам «Першого Криворізького», що учасники та учасниці резиденції житимуть у Харкові протягом місяця (в окремих квартирах) — аби мати змогу комфортно й зосереджено попрацювати над своїми творами та перекладами. Подати заявку можна до 30 червня, детальні умови для заявників — на сайті Українського ПЕН.

Податися на резиденцію можуть українські прозаїкиі перекладачі, котрі на момент подання заявки мають не менше трьох опублікованих книжок. Усього резидентів буде 4, перші двоє працюватимуть з 15 серпня по 15 вересня, ще двоє — з 15 вересня по 15 жовтня.

До складу журі ввійшли члени й членкині Українського ПЕН: Сергій Жадан, Андрій Курков, Катерина Калитко, Остап Сливинський і Наталка Сняданко. Імена резидентів та резиденток 2020 року оголосять 10 липня — на сайтах і ФБ-сторінках організаторів проєкту (PEN Ukraine, ЛітМузей).

Зазначимо, що це вже третя Харківська літературна резиденція. У попередні роки вона відбувалася у партнерстві з Харківською обласною державною адміністрацією, цьогоріч буде реалізована за підтримки Українського культурного фонду.

Під час перших резиденцій у Харкові письменники працювали над такими творами: Любко Дереш — над романом із робочою назвою «Фейк» (на стадії завершення), Катерина Калитко — над романом із робочою назвою «Напівшовкові» (завершує роботу), Люба Параскевія-Стринадюк — над книгою з робочою назвою «Історія однієї гуцульської родини» (в якій один із персонажів — харківський митець Гнат Хоткевич), Ярослава Стріха — над перекладом книги Кейт Аткінсон «Розшифровка» (вийшов 2019 року) та Міхаель Целлер — над збіркою оповідань і есеєм «Каштани Харкова. Мозаїка міста» (який організатори проєкту планують перекласти українською).

Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН, вважає, що для авторів будь-якого віку можливість побути в умовах резиденції — це золота пора, коли ти не повинен відволікатися на щоденну рутину. А ще — маєш розкіш подивитися на теми, з якими працюєш, через оптику іншого місця, обставин, інакшого кола спілкування. Також він відзначає: «Харків уміє приховувати свої таємниці. З 1919 по 1934 рік він був столицею радянської України, в ньому народились нова революційна українська література, новий театр, нова архітектура. Тут у 1920-ті роки проводились численні соціальні експерименти і пошуки ідеального соціалістичного комунального життя; створена Національна спілка письменників України. Історія Харкова ХХ сторіччя може допомогти зрозуміти історію України і її сьогоднішніх і проблем, і досягнень. Літературна резиденція в Харкові – це чудова нагода збагатитись знаннями, відчуттями, розумінням різних історичних впливів на сьогодення і одночасно – докласти свого часу і таланту для того, щоб історії Харкова і всієї України, документальні чи вигадані, були почуті за межами цього загадкового міста, а може, і за межами країни».

Читайте також: Фільм про пінгвінів, знятий дівчинкою з Дніпра, потрапив у фінал Чілдрен Кінофесту




Тетяна Пилипчук, заступниця директорки ЛітМузею, кураторка резиднції говорить, що Харківська резиденція — це поштовх і промоція для міста, де вона відбувається, і літератури в цілому: «Ми хочемо перевідкрити “Харків літературний”. Можливо сьогодні Харків не має такої вибухової плеяди авторів, як у 20-ті, 60-ті, 90-ті чи ранні 2000-ні, але завдяки активним культурним процесам має серйозну інтенцію повернути собі роль одного з центрів, де народжується візія країни. Тож нам важливо наново маркувати його як місто, де не лише існує тривала літературна традиція, а куди приїжджають у пошуках сенсів і без пізнання якого неможливо скласти правдиве цілісне уявлення про українську культуру».

Тетяна розповідає, що минулого року серед найпопулярніших подій ЛітМузею були якраз зустрічі з резидент(к)ами: «Завжди цікаво подивитися на своє місто через оптику іншої людини, розгледіти щось досі не бачене. І навпаки, важливо знати, що про твоє місто говорять в інших містах, країнах. Що воно вигулькне десь на сторінках хорошої літератури — можливо, не завжди в назвах, але в ідеях, образах, досвідах». З огляду на карантинні заходи, цьогоріч такі зустрічі відбуватимуться в онлайн-форматі.

Нагадаємо, що Вадим Яцун з Кривого Рогу переміг у європейському конкурсі фотографів.


Окрім книжок, над якими автори та авторки працюватимуть, вони матимуть написати і есеї про своє відчуття Харкова, час, проведений на резиденції. Організатори проєкту планують у подальшому видати ці есеї окремою збіркою.

Усі учасники резиденції отримають стипендію у розмірі 28 500 гривень: у цю суму, окрім податків (ПДФО та військового збору), включені витрати на проїзд, харчування та проживання в Харкові протягом місяця.

«ПЕН*» («PEN») – це абревіатура, утворена від англійських слів «poets», «playwrights», «essayists» та «novelists». ПЕН став однією з перших міжнародних правозахисних організацій, а також першим міжнародним об’єднанням письменників.