19 березня 90-річчя святкує видатна українська поетеса Ліна Костенко. Вона лауреатка Шевченківської премії, поетеса-шістдесятниця, професорка «Києво-Могилянської академії». Серед її найвідоміших творів – «Маруся Чурай», «Берестечко», поетичні збірки «Проміння землі» й «Вітрила», роман «Записки українського самашедшого».

У 2000 році з нагоди сімдесятиліття Ліни Костенко Леонід Кучма нагородив її орденом Ярослава Мудрого V ступеня, тоді поетка відмовилася іти на церемонію нагородження.

«Передайте, що мені державна біжутерія не потрібна», - відповіла Костенко на запрошення.

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в Ржищеві Київської області. Її батька Василя Костенка, педагога і поліглота, який знав 12 мов, у 1936 році засудили на 10 років концтаборів.

Закінчила школу на Куренівці, відвідувала літературну студію при журналі «Дніпро», потім вчилася у Київському педагогічному інституті й Московському літературному інституті імені Горького.



У 1957 році вона видала першу поетичну збірку «Проміння землі», яку до 1977 року не друкували.

Вона мало розповідає про дитинство, лише у поезіях зустрічаються рядки про «балетну школу» замінованого поля та «дитинство, вбите на війні».

На початку 60-х брала участь у роботі Клубу творчої молоді, навколо якого гуртувалися Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Алла Горська, Лесь Танюк, Василь Симоненко та багато інших молодих митців.

Брала участь у перших акціях КТМ – постановки вистав за творами напівзаборонених Миколи Куліша та Бертольда Брехта, вечорах молодої поезії та пам’яті Леся Курбаса і Василя Симоненка, поетичних акціях біля пам’ятника Шевченкові.



У 70-ті роки Ліна Костенко потрапила до «чорного списку», складеного особисто секретарем ЦК КПУ з ідеології Маланчуком. У 1977 році вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а через два роки – спеціальною постановою Президії СПУ дозволили Ліні Костенко випустити історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що протягом 6 років не друкували.

8000 наклад роману розійшовся за кілька днів, так само, як і повторне 100 000 перевидання через 3 роки в серії «Романи і повісті». У 1987 році «Маруся Чурай» і збірка «Неповторність» Ліни Костенко були удостоєні Шевченківської премії.

У 1989 році видали збірку «Вибране».


Із 1991 року Ліна Костенко регулярно брала участь в експедиціях, зокрема до ЧАЕС, за її словами такі поїздки, «знімали посмертну маску» з тієї землі

Маловідомі факти з біографії Ліни Костенко

Першу книжку Ліни Костенко «благословив» поет, дисидент, засновник УГГ Микола Руденко. Як він згадував у своїй книзі «Найбільше диво – життя», зустрілися вони в Москві на одній вечірці, де Ліна читала свої російськомовні вірші. Руденкові вони не дуже сподобалися і він запитав, чи немає українською. За кілька днів він отримав рукопис і одразу ж загорівся видати збірку. Так побачило світ «Проміння землі».

На початку 60-х Ліна Костенко пробувала себе як кіносценарист. Фільм за її сценарієм «Дорогою вітрів» про будівництво дороги в Карпатах зняли з плану, а стрічка у співавторстві з Аркадієм Добровольським «Перевірте свої годинники» про поетів, що загинули на війні, була настільки «доопрацьована» (навіть назву змінили на «Хто повернеться – долюбить»), що Ліна Костенко зняла авторство. Там Ліна Костенко познайомилася з директором кіностудії Довженка Василем Цвіркуном, який на довгі роки став їй надійною опорою в житті. Їхній син Василь став комп’ютерником і нині працює за контрактом за кордоном.



Крім «Марусі Чурай» театральною подією стала й інсценізація «Думи про братів неазовських» Сергія Проскурні. Прем’єра вистави відбулася 22 січня 1990 року в трапезній Михайлівського золотоверхого. У виставі були задіяні Микола Шкарабан, Олег Зам’ятін і Василь Вовкун, на бандурі грав Микола Будник. Вистава проіснувала кілька років, об’їздила Польщу, Німеччину, Італію. А в 2000 році уже сам Василь Вовкун поставив моновиставу за творами Ліни Костенко «Моя любове, я перед тобою».

У грудні 2010 року у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га» побачив світ прозовий роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Роман практично одразу ж став українським бестселером. Перший наклад становив 10 тисяч і вже за півмісяця був розкуплений, що встановило своєрідний рекорд для українських видань.
«Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці», - пише Ліна Костенко.

Багато артистів на вірші Ліни Костенко записали пісні.

У квітні 2014 року співак Віталій Козловський записав пісню на вірш поетеси «Пісенька з варіаціями».

У 2015 році гурт Brutto випустив кліп на вірш Ліни Костенко "Вечірнє сонце, дякую за день".

У 2015 рокці співачка Jamala записала трек на вірш поетеси "Мабуть, ще людство дуже молоде...".

Відомий актор Богдан Ступка на відео зачитав вірш поетеси "Крила".


^{* у матеріалі використана інформація з сайтів uinp.gov.ua, poetryclub.com.ua, 5.ua}