Війна, якої не було - жорстока правда, яку має побачити кожен, - автор Хроніки Іловайської трагедії (фото 18+)

У Кривому Розі відбулася презентація видання Романа Зіненко «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії». Редагуванням книги займався Юрій Бутусов, редактор видання Цензор.Нет.

Роман Зіненко пояснив криворізьким журналістам, чому саме така назва була оборана для книги:

« Це хроніка подій у Іловайську. У книзі зібрані розповіді більш ніж сотні учасників іловайського пекла - від самого початку - із 7 серпня 2014 року й до виходу з оточення у кінці серпня цього ж року.

У тих подіях брали участь більше 25 підрозділів військових. У книзі нема жодних вигадок та прикрас.

Чому «Війна, якої не було»? Для суспільства цієї війни не було, ніхто її не відчув, не відчуває й не розуміє. Офіційно війни ніхто не оголошував. Іловайськ – закрита тема, це невідомі події. Коли люди ознайомляться з книгою, вони зрозуміють, що це дійсно війна», - пояснює Роман Зіненко.

Автор «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» працював над книгою протягом 2 років. Він спілкувався з учасниками подій пыд Іловайськом, збирав інформацію та проводив дослідження зібраних матеріалів. У книзі згадано більше 700 учасників подій .

2 березня у Кривому Розі відбулася перша масштабна публічна презентація роботи. Перед тим книгу презентували у Дніпрі та Чернівцях. Згодом плануються презентації у Запоріжжі, Сумах, Черкасах та Луцьку. Поки було видано трохи 5 тисяч примірників книги.

«Я готовий поїхати будь-куди, аби правда про Іловайськ була почута , щоб народ знав про війну, якої не було», - каже Роман Зіненко.



Зазначимо, що Кривий Ріг – поки єдине місто України, де 29 серпня оголошено Днем жалоби за загиблими у зоні проведення АТО та ООС. Ця дата встановлена у дні, коли відбулася одна з найбільших трагедій в Україні ыз часів незалежності – українські військовослужбовці опинилися у Іловайському котлі.

Юрій Бутусов, який займався редагуванням «Хроніки Іловайської трагедії», каже, що Кривий Ріг – єдине місто нашої держави, яке визнає Іловайську трагедію та вшановує пам’ять Героїв Іловайська.

« Іловайськ – вирішальний момент, коли російська регулярна армія атакувала Україну . Зайшла на нашу землю великими силами.

Знайшлись Герої! Ті, хто залишився стояти на смерть, виконував накази командування щодо оборони, штурму, виходу нібито безпечним коридором… Саме завдяки жертвам Героїв Іловайська, завдяки тому, що вони дали відсіч російській агресії – про війну в Україні дізнався весь світ», - говорить Бутусов.

Іловайська операція – єдина, під час якої українські Герої взяли у полон 16 російських військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації, було сказано під час презентації книги.

«Завдяки подвигу Героїв іловайської операції увесь світ побачив, що «их там есть» (калька з російської фрази росіян "их там нет", - прим.ред.).

...саме регулярна російська армія вдерлася на нашу землю. Жертви Іловайська, це ті люди, які своєю кров’ю, своїм життям, показали, що українці не відступають навіть у безнадійних ситуаціях. Всі вони могли здатися, здати зброю та знамена, могли залишити свої життя. Замість цього, замість своїх життів, вони обрали шлях честі - не здали зброю, не склали знамена. Без бою жоден український Герой у Іловайську не був взятий у полон.

Такі події творять націю, це не просто сторінка у історії. Це те, на чому гартується характер цілого народу, це те, що відбулося з усіма нами.

[…]

Треба знати в яких умовах - не маючи нічого, під постійними ударами російської артилерії, найманців - люди, які були патріотами і хотіли захищати нашу землю, свободу України. Це неймовірно », - зазначає Юрій Бутусов.


Себе автор книги «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» називає бійцем одного з підрозділів, які брали участь у Іловайській операції. Він був добровольцем батальйону «Дніпро-1». Саме після цих подій, після виходу з Іловайська, він написав книгу «Іловайський щоденник». У цій роботі Роман Зіненко виклав власні спогади про події в Іловайську.

Там згадані люди, яких він зустрічав тоді на власному шляху. Коли щоденник було опубліковано, автор зрозумів, що це «лише крапля у морі». Він вирішив, що має написати хронічку Іловайських подій.





Перша частина «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» закінчується сумнозвісним Днем Незалежності - 24 серпня 2014 року.

«Це загальнонаціональне свято. Той день назавжди для мене залишиться сумним днем, як і для багатьох учасників тих подій.

На жаль, я більше ніколи не зможу святкувати. Інші укаранці мають святкувати День Незалежності.

Я буду пам’ятати 24 серпня 2014 року, коли відбулося багато трагічних подій. У Іловайську того дня ми штурмом оволоділи ворожим пунктом. Це була дуже важлива перемога, але ми не знали, що відбувається поза містом. Бійці батальйону «Кривбас» та інші понесли втрати у цей день…



У ніч з 23 на 24 серпня без оголошення війни підступно і масово на нашу територію вдерлися збройні сили Російської Федерації . Від 4 до 8 тактичних груп увійшли у Україну і почали захоплювати наші міста й села, оточуючи війська під Іловайськом. Там ми ніби мали перемогу - не знали про те, що вже у оточенні », - ділиться спогадами Роман Зіненко.

Чоловік згадує, що саме тоді вороги почали застосовувати проти українських військових та мирних жителів містечок та селищ артилерію: « Звичайна ніч у Іловайську, школи та приватний сектор горять »…


« Сьогодні, якщо Україна втрачає поліцейського або одного бійця на передовій – це дуже сумно. Про це сповіщається по телебаченню, іноді оголошують День жалоби, приспускають прапори…

24 серпня 2014 року з початку операції (7 серпня 2014 року) у Іловайську загинули десятки Героїв. Це наші спільні втрати. По телевізору про це ніколи не говорили й не оголошували траур. Цей біль досі з нами. Вірю, що буде загальнонаціональний день жалоби коли наших Героїв згадають і віддадуть шану» , - говорить Роман Зіненко.

У другому томі книги, за словами автора, містяться більш жорстокі та криваві моменти.. Це було після Дня незалежності - із 25 по 31 серпня 2014 року. Саме тоді розпочалися найбільш трагічні події.



Автор «Хроніки Іловайських подій» називає 29 серпня 2014 року – «відкритою раною, яка ніколи не загоїться» . Мова йде про вихід так званим «зеленим коридором»:

«Відбулися останні перемовини із росіянами, досягнені домовленості. На той час в оточенні керівництво, командири, усі прийняли рішення не здавати зброю й виходити з технікою. Була можливість здати зброю і рухатися невідомо куди… або у полон або….

Перше коло оточення…. Далі йде те, що варто подивитися без коментарів… це той Іловайськ, який залишився…

Світлина бійця на дротах електромережі вразила … Я бачив, як цей боєць туди летів…. Я дізнався його ім’я. Рідна мама хлопця досі не визнає, що він загинув. Це боєць «Кривбасу». Були й бійці з інших підрозділів »….



Роман Зіненко каже, що «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» – це жорстока правда, яку потрібно побачити кожному, аби зрозуміти, що це таки війна .

«Війна будь-якого моменту може поширитися на усю країну. Якщо тут найбільша проблема людей це сплата комуналки... є проблеми більші…. Я сумую разом з родичами загиблих… це біль, який лишиться назавжди. Вірю, що колись ми помстимося за це…».




В боях за Іловайськ загибли десятки наших земляків:

Остроушко Денис Валерійович 30.08.1989-29.08.2014 Кулеметник,солдат,40 БТрО «Кривбас»

Ганічев Сергій Олексійович 26.08.1984-07.08.2014 Ком. відділення,сержант,40 БТрО «Кривбас

Кордабньов Володимир Олександрович 10.04.1964-07.08.2014 Нач. інженерної служби,майор,40 БТрО «Кривбас»

Кочура Максим Дмитрович 26.08.1994-07.08.2014 Номер обслуги,солдат,40 БТрО «Кривбас»

Береза Роман Віталійовіч 09.04.1988-10.08.2014 Стрілець-помічник гранатометника,ст. солдат,40 БТрО «Кривбас»

Бонцевич Сергій Степанович 14.09.1981-10.08.2014 Стрілець-помічник гранатометника, ст. солдат, 40 БТрО «Кривбас»

Палій Олександр Володимирович 17.03.1969-10.08.2014 Гол. сержант взводу, мол. сержант, 40 БТрО «Кривбас»

Ліщинський Станіслав Сергійович 30.04.1989-20.08.2014 Ком. взводу, лейтенант, 17 ОТБр

Карпенко Геннадій Григорович 15.10.1972-24.08.2014 Бухгалтер,ст. сержант ,40 БТрО «Кривбас»

Ряженцев Сергій Геннадійович 17.02.1984.-24.08.2014 Кулеметник,мол. сержант ,39БТрО «Дніпро-2»

Мельничук Євген Анатолійович 01.12.1985-28.08.2014 Номер обслуги,солдат, 42 БТрО

Сипченко Микола Іванович 05.09.1968-28.08.2014 Водій-номер обслуги,сержант, 42 БТрО «Рух опору»

Баланчук Олексій Олександрович 03.03.1978-29.08.2014 Кулеметник,солдат ,93 ОМБр

Бондарчук Олег Вікторович 24.02.1979-29.08.2014 Стрілець-санітар,солдат, 40 БТрО «Кривбас»

Гажур Олександр Анатолійович 18.06.1975 -29.08.2014 Снайпер ,мол. сержант, 40 БТрО «Кривбас»

Графа Олександр Іванович 13.12.1965-29.08.2014 Ком. взводу,старший лейтенант ,93 ОМБр

Джадан Іван Миколайович 24.03.1977-29.08.2014 Механік-радіотелефоніст, солдат ,40 БТрО «Кривбас»

Долгов Ігор Олександрович 20.05.1964.-29.08.2014 Заст. ком. роти з озброєння,ст. лейтенант,40 БТрО «Кривбас»

Зранко Дмитро Олексійович 25.01.1984-29.08.2014 Ст. солдат,сапер ,93 ОМБр

Коваленко Олег Миколайович 16.08.1984-29.08.2014 Кулеметник,солдат,40 БТрО «Кривбас»

Королюк Андрій Петрович 04.08.1980-29.08.2014 Стрілець,солдат, 40 БТрО «Кривбас»

Куліченко Володимир Миколайович 07.03.1972-29.08.2014 Номер обслуги, солдат 40 БТрО «Кривбас»

Лихогруд Андрій Григорович 27.07.1971-29.08.2014 Ком.взводу,старший лейтенант,40 БТрО «Кривбас»

Мельник Валерій Ігоревич 25.08.1984-29.08.2014 Кухар,ст. солдат,40 БТрО «Кривбас»

Мирошниченко Олександр Іванович 11.04.1993 - 29.08.2014 Стрілець-помічник гранатометника,солдат, 40 БТрО «Кривбас»

Нечепуренко Костянтин Володимирович 30.07.1977-29.08.2014Стрілець-помічник гранатометника, солдат, 40 БТрО «Кривбас»

Остроушко Денис Валерійович 30.08.1989-29.08.2014 Кулеметник,солдат,40 БТрО «Кривбас»

Письмений Ілля Леонідович 21.06.1980-29.08.2014 Снайпер,солдат, 42 БТрО

Придатко Дмитро Миколайович 28.07.1988-29.08.2014 Ст. розвідник-снайпер,сержант, 3-й ОПСП

Прокоп’єв Євген Вікторович 04.06.1981-29.08.2014 Кулеметник,солдат ,40 БТрО «Кривбас»

Русін Андрій Миколайович 03.11.1976-29.08.2014 Ст. стрілець ,солдат ,40 БТрО «Кривбас»

Рябов Руслан Костянтинович 26.01.1971-29.08.2014 Розвідник , солдат резерву, 2-й БСП НГУ «Донбас».

Семеніщенков Олександр Анатолійович 21.04.1983-29.08.2014 Кулеметник ,солдат, 40 БТрО «Кривбас»

Сухомлін Дмитро Олександрович 20.05.1986-29.08.2014 Номер обслуги ,солдат, 93 ОМБр

Тітенко Володимир Олегович 18.01.1974-29.08.2014 Стрілець-помічник гранатометника, ст. сержант, 40 БТрО «Кривбас»

Толкачов Віталій Михайлович 05.08.73-29.08.2014 Ст. водій,мол. сержант,40 БТрО «Кривбас»

Троценко Максим Миколайович 20.06.1985-29.08.2014 Снайпер,солдат,40 БТрО «Кривбас»

Шиян Андрій Вікторович 15.12. 1976-29.08. 2014 Ком. відділення ,старшина, 40 БТрО «Кривбас»