Криворожанці допомогли позбавитись згубної звички «ширятись»

Анжелі 42 роки, з них протягом 15вона вживала ін’єкційні наркотики. З 2011-го жінка перебуває у програмі замісної підтримуючої терапії (ЗПТ), що впроваджується у Криворізькому психоневрологічному диспансері. Вона зізнається, що дізналася про програму набагато раніше, проте, через чутки про небезпечність ЗПТ серед самих споживачів вуличних наркотиків, довго не наважувалася звернутися за допомогою.

«Приймаючи замісну терапію 6 років, я бачу лише переваги програми, як для самих наркозалежних, так і для їхніх родин. ЗПТ – це шанс для залежних людей, які фактично не можуть припинити вживання ін’єкційних наркотиків, навіть якщо прагнуть це зробити», - говорить жінка.

Анжела зізнається, великою перевагою є те, що не потрібно шукати гроші на придбання наркотиків і порушувати закон.

«Насправді, це фінансова незалежність. Мені не потрібно шукати гроші, красти, брехати, щоб дістати наркотики, потім повертатися додому і починати пошуки спочатку.

На день мені в середньому треба було 3-4 кубики «ширки», а це приблизно 600 гривень. Таких грошей я не мала. А працювати в такому стані просто неможливо. Одній людині ніколи з цього пекельного кола не вибратися, потрібна допомога ззовні», - зізнається Анжела





Допомога надійшла до жінки через давню подругу, яка сама є учасницею програми замісної підтримуючої терапії. Саме вона своїм прикладом переконала Анжелу долучитися до програми. Це допомогло їй взяти під контроль свою наркотичну. Разом з тим, Анжелі було важко залишатися прихильною до лікування, оскільки за терапією потрібно було приїжджати до Криворізького психоневрологічного диспансеру, долаючи щодня велику відстань. Це дуже заважало у пошуку постійної роботи та налагодженні особистого життя.

Завдяки проекту «Сталість ВІЛ-послуг» стало можливим вирішення і цієї проблеми. У Кривому Розі почала діяти рецептурна форма видачі ЗПТ. Ті клієнти, які півроку є учасниками звичайної програми і дотримуються її правил, можуть отримувати рецепт і приїздити за препаратом раз на 10 днів. Сьогодні в такій програмі у Кривому Розі перебуває 20 осіб.

«Я живу з батьками, і завдяки рецептурній формі можу поїхати з ними на дачу, щоб допомогти. Стало можливим поїхати на відпочинок, до подруги в гості, або у відрядження. Я влаштувалася на роботу, так що з цим зараз немає жодних проблем. У мене налагоджується звичайний людський побут», - розповідає учасниця програми Анжела.

Жінка радіє, що в Кривому Розі позбулися перешкод для пацієнтів програм ЗПТ і переконана, що саме завдяки допомозі благодійних організацій та близьких можна побороти наркозалежність та повернутися до повноцінного життя, в якому є час на себе, друзів, родину та на усе, що ти любиш.




Матеріал опубліковано в рамках співпраці інформаційного порталу із Благодійною організацією «БФ «Мережа».