Переможцями стають, долаючи людські можливості, - рятувальник-велогонщик з Кривого Рогу
Фото: dp.dsns.gov.ua
Колесо фортуни
Цей спортивний рік для рятувальника-велогонщика розпочався з участі у змаганнях «Дніпровська сотня». У квітні для участі в 100-кілометровій гонці до обласного центру приїхали найкращі спортсмени з усієї країни. Перчинки у ці змагання додало протистояння Миколи Дроніка з конкурентом Тарасом Дубинцем, якому він поступився лічені секунди на фініші.
Розпочавши свій спортивний сезон з другого місця, Микола почав готуватися до Чемпіонату України серед ветеранів.
Серед 6 гонок, з яких складалися змагання, він одержав перемогу в особистій першості. Чемпіон відмічає, що у велоспорті на шосе, основним фактором перемоги є володіння швидкістю, яка дозволяє вибитися в лідери. Так, його особиста швидкість сягала 53 кілометрів за годину.
Зарядившись новими перемогами та обміркувавши помилки, на наступних змагання Чемпіонату України у місті Харків Микола зміг відірватися від своїх конкурентів на ціле коло, заявивши про себе, як рекордсмена змагань та абсолютного чемпіона.
Прийом по-австрійськи
Підсумком насиченого велороку стали змагання Кубку світу, які проходили в місті Хартберг, Австрія.
Омріяна гонка на рівні зі світовими спортсменами, нові траси, нові люди та враження! Шлях до мрії був не легким, а підготовка полягали в дотриманні щоденного режиму, виснажливих тренуваннях, збору коштів та дозволів на участь в закордонних змаганнях.
« Щиро дякую, що мене підтримало керівництво Головного управління ДСНС області та радник керівника - Ростислав Васильович Бельмас.
Усі клопотали за мене перед Головою Служби Миколою Чечоткіним. Отримавши дозвіл, я вже не міг дозволити собі поразки, як представник рятувальників України », - дякує велогонщик.
Особливо вразила нашого спортсмена атмосфера міжнародних змагань: « Нас зустрічали як національних героїв.
В місті проходив Всесвітній тиждень велоспорту. Історія цих змагань рахується від 1972 року. Тому поточний рік став ювілейним та особливо урочистим, зібравши близько 300 спортсменів звідусіль. Гонка налічувала 8 етапів, а переможець обирався за сумою балів на кожному з них ».
« На першому етапі я навіть не потрапив у призові місця. Можливо, через відмінність місцевої траси, кліматичні умови, хвилювання та інші фактори », - ділиться першими враженнями наш спортсмен.
Напередодні 5-ти кілометрової гонки в гору, Микола Дронік вирішив перевірити трасу. Ввечері він вдало проїхався нею. А вже наступного дня Миколу чекало нове випробування: «На дистанції в мене спадає велосипедний ланцюг. Нічого не залишається робити, як зупинятись на ремонтувати його.
Розуміючи, що суперники вже далеко попереду, мені довелось щосили рватися до перемоги. Мчав так, що аж заніміло обличчя. Боявся, що впаду.
Якщо порівняти зі стрілкою на тахометрі, то мій пульс подолав критичну відмітку та зупинився на обмежувальній позначці. Кульмінацією гонки стало подолання чотирьох кіл по 27 кілометрів. Нарешті, вдача посміхнулась мені. А години та роки тренувань допомогли подолати фізичну втому».
На цьому етапі змагань Микола фінішував першим, з відривом у 1,27 хвилин: «В цей час я вигукнув: « I'm from Ukraine, I like Austria». Отримавши жовту майку переможця, від цього моменту моєю ціллю стало не знімати її, а залишатись в лідерах, повернувшись додому з перемогою».
«Коли твоя мета перевиконана на 110%, не соромно повертатись додому та дивитись в обличчя колегам й друзям. Велоспорт – це робота за межею людських можливостей. Лише так стають чемпіонами», - каже Микола Дронік.
Обігнав на 2 сантиметри
Завершився цей спортивний рік для Миколи Дроніка участю в змаганнях в місті Богуслав, на гонці дистанцією 85 кілометрів. Спортсмен з Хмельницького виборов у Миколи першість на самому фініші, заїхавши колесом за переможну лінію на 2 сантиметри.
« Отже так розпорядилися вищі сили, - вважає Микола, - Такий результат лише ще більше мотивував мене. Як підсумок, на цих змаганнях я другий рік поспіль посів першість у Велогонці Миру ».
В розмові про наступні плани на рік, Микола Дронік зізнався, що тепер для нього починається інша, не знана ще гонка – адміністративна, яка проходитиме в кабінетах чиновників.
« Маю за мету звернути увагу на велоспорт в нашому місті, показати результати, якими можуть пишатися люди. Прагну популяризувати здоровий спосіб життя серед дітей та молоді. Дуже сподіваюсь, що мені вдасться взяти участь у Світовій першості серед силових структур.
Так, наприклад, минулого року на велогонці в Манчестері (Англія) перемогу здобув наш закордонний колега – пожежний. Нам також є чим пишатися та що показати. Як спортсмен я вже відбувся та все собі довів, настав час розповісти про наші перемоги та можливості іншим, заручившись допомогою тих, кому громадяни довірили свої голоси », - ділиться планами простий пожежний Микола Дронік, який став одним з найкращих велогонщиків світу.
Стаття підготована нашими колегами з ДСНС Дніпропетровської області.
Авганец
16:46, 05 октября 2017
Молодец поздравляю
Железнодорожник
20:56, 05 октября 2017
Дід Панас, шо за бред?! Если бы хоть раз проехал бы на шоссейном велосипеде километров 100, то сразу бы понял почему такая форма. А так токо можешь строчить только всякий бред
PROSTOSE
13:22, 06 октября 2017
Ну хоть на человека похож а не как бодибилдеры в давней новости,если помните?))) Хотя таких сложно забыть)))) А так красавчиг! Ток не бицуху напрягать нужно а ляшкень! Тыж велосипедист.