«Бойова нічия»: як Рада блокувала зняття недоторканості з підозрюваних у корупції депутатів

21 червня генпрокурор Юрій Луценко вніс до Верховної Ради подання про зняття недоторканості з 5 народних депутатів – члена Борислава Розенблата (БПП), Олеся Довгого («Воля народу»), Андрія Лозового (Радикальна партія), а також членів «Народного фронту» Максима Полякова і Євгена Дейдея.

Депутатська недоторканість гарантована Конституцією України.

Суть її у тому, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Також народні обранці без згоди Верховної Ради не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

У вівторок 11 липня, парламентарі розглядали питання про зняття депутатської недоторканості з п’яти депутатів, однак їхні рішення мали половинчастий характер.

Читайте також: «Корупцію має бути подолано у всіх секторах», - експерт

Борислав Розенблат звинувачується в отриманні хабаря у 200 тисяч доларів за вплив на рішення посадових осіб Держслужби геології і надр та місцевої влади про надання окремій компанії спецдозволів на користування надрами.

Також за словами керівника САП Назара Холодницького, Розенблат та Поляков давали хабарі за зміни в законодавство щодо видобутку бурштину.

Верховна Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Розенблата і Полякова, але не дозволила їх арештувати.

Євген Дейдей звинувачується у незаконному збагаченні. Парламентарі не підтримали притягнення його до кримінальної відповідальності.

Андрій Лозовий звинувачується в ухилянні від сплати податків. В сесійній залі також не знайшлось достатньої кількості голосів для того, щоб зняти з нього недоторканість.

Олесь Довгий звинувачується в незаконному розподілі земельних ресурсів у Києві в період з 2007 по 2009 роки, у тому числі на Жуковому острові. Депутати позбавили його недоторканості.

З врахування наданих Генпрокуратурою та НАБУ доказів, були очікування, що депутати все ж таки проголосують не тільки за зняття недоторканості, але й за притягнення до відповідальності та арешт.

Але на виході ми отримали лише першу частину цього рішення.

Подальших варіантів розвитку подій небагато.

Читайте також: «Назавжди прирівняти себе в правах з громадянами України», - Президент про недоторканість

Перший, це внесення Генпрокуратурою повторного подання про зняття недоторканості у вересні. За словами генпрокурора Юрія Луценко, цей сценарій можливий.

Другий варіант, розгляд та прийняття законопроектів про обмеження депутатської недоторканості та спрощену процедуру надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата.

Однак тут знову ж таки – усе впирається у позицію депутатів.

З точки зору ефективності антикорупційної реформи розгляд питань про зняття недоторканості – це «бойова нічия».

Депутати «йшли, йшли, і, через політичні домовленості, так і не дійшли до кінця».

Чим зараз будуть займатися правоохоронні та антикорупційні органи – складно сказати.

Можливо, шукатимуть додаткові факти злочину, викликатимуть підозрюваних на допити.

Через половинчасті рішення парламентарів можливості антикорупційних та слідчих органів у притягненні підозрюваних депутатів до відповідальності дуже обмежені.

Автор статті: експерт РПР Олександр Лємєнов.

Статтю опубліковано за матеріалами «VoxConnector».