Чи з'явиться супровід ВІЛ-інфікованих у Кривому Розі

У Криворізькому районі оголошують конкурс на соціальне замовлення для ВІЛ-інфікованих.

Запровадження соціального замовлення є необхідним механізмом реалізації соціальної політики, що забезпечить максимальний результат при мінімальному навантаженні на бюджет. Він також розширить перелік соціальних послуг для людей, які це потребують.

Цей конкурс на соцзамовлення стосується ВІЛ-інфікованих криворіжців.

За статистикою, поширеність ВІЛ-інфекції серед населення Криворізького району є одною з найбільшої серед районів Дніпропетровської області та майже у 3 рази перевищує показники України в цілому.

На початок 2016 року у Криворізькому районі кількість ВІЛ-інфікованих склала 798 осіб, але під медичним наглядом перебувало лише 406 осіб (51%).

Люди, які не знають про свій ВІЛ-статус, та ті пацієнти, які не перебувають під медичним наглядом і не отримують лікування впливають на зріст епідемії.

За 2015 рік з виявлених ВІЛ-інфікованих у Криворізькому районі від диспансерного нагляду відмовилася половина хворих.

Раніше випробовувались моделі співпраці неурядових організацій та медзакладів у сфері забезпечення соціального супроводу пацієнта. Зараз завдяки проекту «Сталість ВІЛ-послуг» стало можливим впровадити цю модель у життя.

За результатами проекту довели ефективність соціального супроводу саме на першому кроці маршруту пацієнта, а саме – залучення соціального працівника до соціального супроводу пацієнта, у якого виявили ВІЛ-інфекцію, з метою постанови його на диспансерний облік.

Фахівці говорять, що необхідно включити такі соціальні послуги: соціальний супровід людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією до диспансерного нагляду та соціальну послугу вторинної профілактики (сприяння в тестуванні на ВІЛ-інфекцію) уже у 2017 році, та забезпечити здійснення заходів для надання цих послуг.

Взяти участь у конкурсі на ці послуги може будь-яка неурядова організація. Конкурс буде розпочато у березні.

Володимир Васильєв, головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Криворізького району, говорить: «Из-за дефицита кадров, загруженности, мы как медики, не всегда можем проконтролировать, куда человек делся после обнаружения у него ВИЧ-инфекции. Известно, это стресс это для человека. Он может выехать с города, переехать, убежать.

А зная, что человек болеет, предварительно взяв согласие у него, социальный работник будет его сопровождать. Чтобы люди с диагнозом не пропадали и не ходили потом годы распространяя ВИЧ дальше. Поэтому такой социальный заказ очень важен. В Украине, насколько я знаю, практики с приобщением социального работника к работе с ВИЧ-инфицированными нет».