Щоб ідентифікувати бійця, довелось шукати його біологічну матір. Андрія Кравченка перепоховали у Кривому Розі
Фото: Первый Криворожский
«Щоб ідентифікувати Андрія, нам довелось шукати його біологічну матір. Він був прийомним сином», - говорить волонтер Михайло Литвин.
Гранатометник розвідувальної групи 17-ї окремої танкової бригади загинув 18 вересня 2014 року під час виходу в розвідку до села Калинове Попаснянського району Луганської області.
Розвідники потрапили у засідку, в БМП (бойову машину піхоти – ред.) влучив кумулятивний снаряд, випущений протиборчою стороною.
Тоді загинуло дві розвідгрупи. Тіла бійців другої групи, що вийшла на допомогу тим, хто потрапив у засідку, повернули на рідну землю набагато швидше. Путь криворіжця Андрія Кравченка на рідну землю тривав 2 роки і 3 місяці.
Волонтери Михайло Литвин і Ольга Лазарєва розповідають, що навіть після звістки про смерть сина, Лідія Тимофіївна, прийомна мама Андрія Кравченка, весь час повторювала: «Синочок може бути живим. Він любить млинці. Він може бути живим».
Коли на одній із міських стел із фотографіями полеглих героїв російсько-української війни з'явилось фото сина, Лідія Тимофіївна звернулась по допомогу до криворізьких волонтерів із громадської організації «Від серця до серця».
З чого почати процедуру пошуку і оформлення документів, волонтер Михайло Литвин не знав. Порадили звернутись до колеги-пошуковця з «Чорного тюльпану» Ярослава Жилкіна:
«Я написав йому пізно вночі. Розраховував на відповідь зранку. Ярослав одразу написав: «Дзвоніть». Я перепитав коли можна, він моментально написав: «Зараз!», - говорить Михайло.
Андрій Кравченко був похований на Краснопільському цвинтарі у Дніпрі, як «Невідомий солдат». Щоб ідентифікувати рештки полеглого, волонтерам довелось звернутись до керівництва 1-го пологового будинку. Там підняли архіви 45-річної давнини і знайшли біологічну матір, яка народила Андрія у 1971 році.
Андрія Кравченка перепоховали на Центральному кладовищі, поруч з бойовими побратимами.
Редакція інформаційного порталу висловлює співчуття мамі полеглого героя, товаришам по службі.
Фото: Вячеслав Волк