«Момент, коли не знаєш, що сказати». Інтерв'ю з водієм катафалку

«Момент, коли не знаєш, що сказати». Інтерв'ю з водієм катафалку

Фото: facebook.com

Сьогодні українці святкують День Збройних Сил України.

У Кривому Розі напередодні відзначили і День волонтерів. Нині ми не уявляємо армію без волонтерської допомоги.

У тому числі і такої, про яку в спеціальному інтерв'ю нашому інформаційному порталу розповів випускник історичного факультету Криворізького державного педагогічного університету Віктор Фуголь.

Якось хлопець напросився поїхати з кількома криворізькими волонтерами на фронт.




«Тоді я не розумів що з цього вийде. Перша поїздка була до 93-ї бригади в Піски. Я не міг уявити наскільки хлопці були раді нас бачити. Коли ми від’їжджали, у військових на очах були сльози»,- говорить Віктор.

Дорогою додому хлопець мовчав, в голову лізли різні думки. Вже у Кривому Розі запитав у товариша про наступну поїздку. Вони стали постійними.

«В одній з поїздок на позиції «Республіка Міст» я зустрів виснажених, сонних медиків. Під час розмови з’ясувалось, що вони з Кривого Рогу: Ангеліна Середа та Юрій Гібалюк», - розповідає хлопець. Так почалось його знайомство із «Госпітальєрами».




Батальйон «Госпітальєри» Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» входить до складу «Української Добровольчої Арміі».

Був заснований 18-річною дівчиною Яною Зінкевич, яка, перебуваючи в підвалі, під обстрілом, почула історію про рицарський орден «Госпітальєрів» і вирішила: якщо виживе - започаткує щось схоже.




Коли товариші, що несли службу в Донецькій та Луганській областях України, розповідали про відчайдухів-медиків, що прямо на передовій рятують життя пораненим, Віктор ще не думав, що кілька поїздок затягнуть його на 2 роки у цей батальйон.

Усю жорстокість війни Віктор Фуголь відчув, коли став водієм катафалку«Валькірія». Мало хто хотів займатися «вантажем-200».




Друзі дивувались як товариш не з’їхав в зглузду, бо доводилось бачити понівечені тіла. А сам він зізнається, що спершу намагався якомога менше знати про хлопців, яких доводилось відвозити додому «200-ми».

Поступово Віктор вдосконалював знання з парамедицини. Перші «300-ті» та «200-ті» були в Широкіному. Там Віктор познайомився із наставником з позивним «Павук»: «Він відкрив мені очі на деякі речі».




Госпітальєр згадує: «Одному із загиблих героїв було 19. Мені трохи пощастило знати цього бійця. Коли його мама почала показувати кімнату, речі загиблого, у мене в горлі стояв ком».

Жінка морально добила Віктора, попросивши не кидати справу, за яку поклав голову її син: звільнити Україну від окупанта.

«Дуже важко було віддавати хлопців батькам. Це той момент, коли ти не знаєш що сказати», - розгублено додає волонтер Віктор.

З часом, коли Віктор опинився на фронті, власне на лінії вогню, і до нього приїжджали його товариші Сергій Бондар та Євген Федько, згадались ті відчуття, коли сам вперше приїхав на війну. Тепер вже навідував не він – його.

Були на війні і ситуації, про які Віктор згадує з посмішкою.




«Це було у Мар’їнці. Зі мною був молодий хлопчина із позивним «Бас». У нього саме був день народження. І це була його перша ротація. І коли він почав раптово панікувати, я доволі таки жорстоко, як тепер розумію, піджартував, мовляв, якщо Боженька дав тобі прожити всього 21 рік, стільки і проживеш.

Аж раптом почався мінометний обстріл. Поранених не було, але ніч була дуже неспокійною. Та коли через кілька днів над нашими головами завис дрон самопроголошеної ДНР, сміху і у мене стало менше.

Працювали міномети 120-го калібру. Під час першого ж обстрілу пошкодило реанімобіль. Я кинувся гасити машину, але мене затримав «Бас». В той момент снаряд прилетів прямо «за адресою».


Видихаючи, Віктор говорить: «Я дуже вдячний Басу за ті секунди, на які він мене відволік: врятував життя».




«Наступного дня ми переїхали на нову позицію, і почали все знову. А наш реанімобіль понині стоїть там, біля того ж дому. Як пам’ятка про те, що жодні Мінські домовленості протиборчою стороною не дотримуються», - цими словами Віктор Фуголь, госпітальєр, парамедик, звичайний випускник істфаку КДПУ закінчує відповіді на мої безкінечні запитання про так і неоголошену російсько-українську війну.




Как часто вы помогаете украинской армии?

30% (153 голоса) Постоянно
46.47% (237 голосов) Никогда
23.53% (120 голосов) Редко

510 ответов

Комментарии (20)

Sokker 1

20:13, 06 декабря 2016

Комментарий удален из-за нарушений правил пользования сайтом

Синий

20:28, 06 декабря 2016

Как вы уже достали своими похоронными новостями: убили очередного побратима, бабушка выпала с окна, маршрутка перевернулась и т.д. Для любителей соплей создайте отдельный сайт и нойте там и не мешайте нормальным людям получать позитив от жизни.

yura36,6

21:34, 06 декабря 2016

Как только после выборов ( а может и раньше )в Украине смениться власть так сразу же все журналисты друг поперед друга начнут писать какой плохой был плрошенкояценюковскогройсманский режим и какие кристально чистые люди пришли к власти . А пока хочешь не хочешь а придётся ещё два года слушать басни про шатунов , кремлёвских агентов и пособников Путина .
Менделеев , большая просьба не коментируй то что я пишу .

Evdokia.krasna

22:14, 06 декабря 2016

как минимум тыся 6 криворожан, которые приняли участие в АТО
и тысячи других, которые готовы выйти на защиту Украины

yura36,6

22:24, 06 декабря 2016

Еvdокiа.кrаsnа, из этих 6 тысяч половина служили при Союзе и до конца своей жизни отмечали и будут отмечать 23 февраля .

Evdokia.krasna

22:30, 06 декабря 2016

Юрий, да у Вас жар.

yura36,6

22:35, 06 декабря 2016

Еvdокiа.кrаsnа, я просто с людьми общаюсь а не лозунги здесь кидаю

Evdokia.krasna

22:52, 06 декабря 2016

Где бы мы были без вас, ребята...Спасибо

Синий

04:39, 07 декабря 2016

Evdokia.krasna,Не знаю где,но в настоящее время в жопе,в самой её середине.

Дмитро Мамай

11:43, 07 декабря 2016

Синий, переезжай в Донецк, в своё "светлое" будущее. Будущее видать также в кавычках

Риэлтор

07:46, 07 декабря 2016

Комментарий удален из-за нарушений правил пользования сайтом

Риэлтор

07:47, 07 декабря 2016

Комментарий удален из-за нарушений правил пользования сайтом

Гюнтер

09:18, 07 декабря 2016

"Жінка морально добила Віктора, попросивши не кидати справу, за яку поклав голову її син: звільнити Україну від окупанта", - для выполнения этой просьбы, ребятам надо оглобли развернуть в противоположенную сторону и все будет ок!

Бородач

09:49, 07 декабря 2016

к сожалению окупант через чур сильно вкопался в мозги украинцев с помощью своих сми

Бородач

09:48, 07 декабря 2016

А тем временем Суд аудиторов Евросоюза после проведенного аудита использования европейских средств признал что Украина самая коррумпированная страна Европы)) Слава Украине. Слава Скакунам. Ще не вмерла!

Ссылка скопирована в буфер обмена