«Я на власні очі бачив смерть своїх рідних», - свідки Голодомору

«Я на власні очі бачив смерть своїх рідних», - свідки Голодомору

Фото: Первый Криворожский

Сторінки книги історії українського народу 1921 - 1923, 1931 - 1933, 1946 - 1947 років написані кривавим чорнилом.

«Я добре пам’ятаю випадок голодної смерті. Гинули і старі і малі, приймаючи тяжкі муки. Я на власні очі бачив смерть своїх рідних, і це страхіття не зітреться з моєї пам’яті до кінця життя. У нашій сім’ї померли батько й матір, їм було по 52 роки. Помер 2-х річний братик і 16-ти річна сестра», - згадує Антон Тихонович.

Він вижив, як і тисячі інших. Мільйони - померли з голоду.

Від голоду кожну хвилину вмирали 17 людей, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня.

Матері зі сльозами на очах сильніше пригортали своїх вже мовчазних дітей.

За крихту хліба брат йшов на брата.

За «п’ять колосків» у домі - розстрілювали.

Люди їли чоботи, бур’яни, кору дерев, мишей, і найстрашніше - людей…

Можна переписати історію, можна засекретити архіви документів, та чи можна знищити людську пам'ять?

Нагадуємо, до Дня пам’яті жертв Голодомору редакція Першого Криворізького приєднується до акції «Запали свічку».

Ми закликаємо наших читачів приєднатись до збереження пам'яті поколінь.

Ми розкажемо історію Анни Никифорівни. Жінки, що вижила, виховала доньку і двох онучок. Стала Героєм Соціалістичної праці.

Сподіваємось, саме ви допоможете нам написати десятки подібних історій. Історій зі щасливим кінцем. Історій трагічних.

Щовечора напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій «Перший Криворізький» розповідатиме те, про що читати часто моторошно. Але ми мусимо знати історію.

Якщо хтось у вашій сім‘ї був свідком трагічних подій, чи ви знаєте історії ваших дідусів та бабусь, і вам хочеться поділитися їх спогадами - надішліть нам на електронну скриньку [email protected]

Або телефонуйте 096 839 95 96 та 067 319 38 83


У той рік мати рідну дитину
Клала в яму, копнувши під бік.
Без труни, загорнувши в ряднину…
А на ранок — помер й чоловік.

Дмитро Головко

Комментарии (20)

Бородач

08:33, 14 ноября 2016

пшеки заслужили за соучастие в Судетском кризисе, а вот фины да.

_Alex_

00:53, 14 ноября 2016

*****ня это, а не стих. Зачем повторно ее лепить? Ни смысла, ни рифмы ни такта. Теперь насчет цифр 25 000х365 дней это выходит 9 125 000 человек в год. Теперь немного статистики. В 1930-м году население УССР составляло около 30 млн. т.е. за 2 года "голодомора" 1931-1933 должны были вымереть 2/3 населения, около 20 млн. А по переписи 1941 г. население УССР составляло почти 42 млн. Человек. КАК ТАК? Из теоретически "оставшихся после голодомора" 10млн. не менее половины стариков и детей, которые за 8 лет не могли дать потомство. И того в период 1933-1941 в каждой украинской семье было 7-9 детей. При этом, учитывая потери взрослых мужчин, все дети просто таки год за три росли. Журнал....и сколько уже можно? Когда уже начнете думать перед тем как писать?

Никита Арзамян

04:03, 14 ноября 2016

Перепись 41-го года? А ну ссылочку на такую перепись в военные годы, п*ж откровенный

_Alex_

08:56, 14 ноября 2016

гугл в помощь, война началась в конце июня аж :)

[email protected]

12:27, 14 ноября 2016

Давайте проведем маленький анализ
1. За крихту хліба брат йшов на брата.
Возможно, но и в наше время отморозки готовы поибивать друг-друга.
2. За «п’ять колосків» у домі - розстрілювали.
Брехня. Иначе все умерли бы от голода в первый месяц.
3. Люди їли чоботи, бур’яни, кору дерев, мишей, і найстрашніше - людей…
Верно. Мне бабушка рассказывала, что так и было.
4. Можна переписати історію, можна засекретити архіви документів, та чи можна знищити людську пам'ять?
Память стереть не получится, но можно предоставить информацию в СМИ в нужном правительству ракурсе.
5. Щовечора напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій «Перший Криворізький» розповідатиме те, про що читати часто моторошно. Але ми мусимо знати історію
Ребятушки, а расскажите как обстояли дела в других республиках. Если не ошибаюсь, в Казахстане была худшая ситуация т.к. там издревна кочевали с овцами, а при СССР сбили всех в колхоз и привязали к одному месту. В результате скот вымер из за недостатка пастбищ, а казахам нечего было есть т.к. они не занимались земледелием.

Выводы: очередная попытка демонизации коммунестического режима. Не уважаемые, пишите всю правду.

Ссылка скопирована в буфер обмена