Ученики криворожской школы №15 поздравили ветеранов
Фото: Первый Криворожский
Ученики школы подготовили специальную программу, приуроченную проходящему в Кривом Роге празднованию 72-й годовщины освобождения города из осады немецко-фашистскими захватчиками.
«Память войны - это память сердца. Эту память несут сквозь годы все новые и новые поколения криворожан, склоняясь в почете перед отцами и дедами, солдатами Великой Отечественной войны живыми и павшими», - говорил со сцены ведущий.
Мероприятие посетили ученики школы, представители совета ветеранов района, представители районной администрации и общественных организаций. Заместитель головы Дзержинского района, Носик Сергей, со сцены поздравлял присутствующих в зале ветеранов после чего им были вручены цветы.
Также на сцене появились воины 3011 воинской части, участники АТО. Школьники поблагодарили своих защитников, подарили им обереги и пожелали: «Возвращайтесь живыми и невредимыми и пусть защитят вас эти куклы-обереги, сделанные с любовью и мыслями о защите».
Воины 3011 воинской части вынесли полотно с именами наших земляков, героев-криворожцев погибших в пламени войны, отдавших жизнь за родину, за Украину. Среди имен на полотне было имя выпускника СШ №15 Станислава Лищины. Память о нем и других павших в бою героев почтили минутой молчания.
После на сцене появились волонтеры из разных школ Кривбасса, школьники благодарили их за взнос в поддержку боеспособности нашей армии. Для награждения пригласили заместителя председателя Дзержинского районного в городе совета Носика Сергея и начальника отдела образования Дзержинского районного в городе совета Горб Григория.
По инициативе совета ветеранов Дзержинского района создана «Книга мира», в которой ветеранами написано приказ и пожелания своим потомкам. Ее передадут сегодня защитникам-воинам АТО, а затем эстафету примут общеобразовательные школы города.
В завершении мероприятия ведущий зачитал стихотворение:
Любіть Україну, як серце відважне
Скажемо разом: «Патріоти ми справжні!»
Ще раз повторимо: «Усі ми єдині!»
Україна для нас – ми для України!
Зі святом вас, шановні.
Здоров’я вам, сердечного тепла й миру!
Также, вчера в Дзержинском районе состоялась автобусная экскурсия к памятным местам, где велись ожесточенные бои и были захоронены воины защищавшие наш город.
Комментарии (3)
Полковник Вешняк.
21:22, 19 февраля 2016
Так звана "победа советского народа под руководством коммунистической партии в великой отечественной войне" - це наймасштабніший та найуспішніший пропагандистський проект совдепівського "агітпропу", котрий з певним успіхом та з певними варіаціями продовжують експлуатувати на постсовітському просторі та котрий не мав початково та не має й наразі нічого спільного з істинним вшануванням ветеранів Другої світової, вшанування загиблих у боях та жалобою за незчисленним безневинними жертвами.
Найбільше, що можна було б наразі зробити для вшанування пам'яті всіх учасників, вояків на фронті та працівників в тилу - це відкрити всі архіви та показати ПРАВДУ (!) про ті події і, в першу чергу, про тих, хто є справжніми винуватцями найжахливішої за всю історію людства Другої світової війни. Котра , до речі, була розпочата не 22-го червня 1941 р., а 1-го вересня 1939 р.
Сансаныч
07:27, 20 февраля 2016
Полковник сраный, а ты не боишься, что у оставшихся сегодня в живых ветеранов Великой Отечественной войны хватит сил заставить тебя сожрать звёздочки вместе погонами купленными тобой на базаре. Не смей, тварь, хаять ВЕЛИКУЮ ПОБЕДУ и память наших отцов и дедов, проливавших кровь и на Великой Отечественной войне и на Второй мировой уничтожая фашистских выкормышей вроде тебя в той же Испании. Мы то о войне знаем не из брехливых "архивов" присылаемых из-за океана, а из правдивых рассказов наших отцов и дедов о героизме всего Советского Народа в годы ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ!!!
Полковник Вешняк.
17:35, 20 февраля 2016
Я мав можливість багато слухати справжніх ветеранів, котрі вже давно повмирали (залишається лише дивуватись, звідки ті "долгожителі", котрі наразі дзеленчать ювілейними медальками та називаються "профессиональными ветеранами"), коли вони сидячи за столом, за чаркою згадували про війну із справжніми сльозами на очах, з матюками, побиттям посуду...
1. Близький родич, пілот-винищувач, ст. лейтенант, перший військовий досвід отримав ще на Халхін-Голі, а вже в липні 1941 через два тижні після початку війни збив «Месершміт» пілотуючи «И-16». Загальна кількість збитих ним особисто ворожих літаків дорівнює 14-ти, сам тричі горів у повітрі, в кінці 1944 р. був комісований після поранення. Мав велику кількість нагород.
2. Добрий приятель батьків. Був призваний до Червоної Армії у 1940 р., розповідав, що вперше німців побачив під Мінськом і розказував напівжартома, що разом з усіма тікав без зупину аж до Тули, а потім сиділи в окопах в калюжі, щоб повідмокали обісрані від переляку кальсони. В кінці 1941 був комісований по контузії.
3. Далекий родич з села Черкаської області. Перед самим відступом Червоної Армії 17-тирічним хлопцем як комсомолець був долучений до щойно організованого партизанського загону. Після майже піврічних поневірянь по лісах в холоді і голоді, всі ті так звані партизани розбіглися по домівках, але цьому хлопцеві не поталанило, бо він пошкодив ногу і почалося зараження і його мати за кілька золотих прикрас домовилась з німецьким лікарем, щоб той взяв його на лікування в медичний осередок, котрий розташовувався в їхньому селі, де нещасному і відтяли пів ноги. А коли повернулися совіти його засудили на п’ять років таборів.
4. Ще один далекий родич з Полтавщини. Перебував у селі в окупації, прийшли совіти, мобілізували в 1943 р., воював у піхоті, потім в артилерії, навіть трохи в кавалерії, через рік повернувся інвалідом без руки.
5. Вчитель історії в школі. Після початку війни з третього курсу педінституту був призваний до війська, пройшов курс навчання на авіамеханіка, всю війну пройшов в аеродромній обслузі, був поранений при бомбуванні, демобілізувався лише 1948 р.
Впевнений, що ці справжні ветерани, а не "бутафорні", якби такий собі "Сансаныч", або хтось подібний до нього, лише б протявкав в іх присутності щось про "ВЕЛИКУЮ ПОБЕДУ" та про "отцов и дедов, проливавших кровь", то вони б не подарували йому і як мінімум натовкли б йому писок, щоб не вякав про те в чому не тямить.