Як російські шпигуни поширюють дезінформацію в Європі й США

Фото: Перший Криворізький

Росія використовує шпигунів у своїй діяльності, спрямованій проти «колективного Заходу» й України зокрема. Із 2022 року з російських посольств у всьому світі вислали щонайменше 705 дипломатів, підозрюваних у шпигунстві, — майже вдвічі більше, ніж за попередні 20 років.

Шпигуни не лише отримують необхідну інформацію, а й поширюють меседжі своєї пропаганди серед населення Америки і країн Європи. Від цього можуть страждати й українські біженці, які вимушено живуть там. Їх кількість, до речі, уже сягнула 2,4 мільйона.

Російське широкомасштабне вторгнення в Україну призвело до чи не найбільшого охолодження стосунків між Росією і США та країнами Європи з часів холодної війни. Росія, за повідомленнями іноземних медіа, розгортає мережу шпигунів у країнах Європи й в США.

Мережі шпигунів, розгорнуті за кордоном, поділяються на кілька категорій. Більшість із них є «юристами» — дипломатами, які мають таємно збирати інформацію. Існують і так звані агенти глибокого прикриття, або «нелегали», які можуть десятиліттями жити під фальшивими іменами.

Президент Росії Володимир Путін, який сам є колишнім офіцером зовнішньої розвідки КДБ, давно відзначає подвиги російських шпигунів. У своїй промові в штаб-квартирі російської зовнішньої розвідки у 2020 році він похвалив «мужніх» шпигунів Росії.

Типовий меседж кремлівської пропаганди про «захист Батьківщини» і «превентивний удар» прослідковувався в його словах, коли Путін говорив про, цитуємо, «акт самопожертви та героїзму цих людей, які наважились виключити себе з суспільства заради батьківщини».

Ми проаналізували аналітичні публікації й розслідування європейських медіа, щоб з’ясувати, як працюють шпигуни, які методи використовують, кого найчастіше вербують російські спецслужби та головне — що стається з тими, кого викрили.

Відео: Альона Музика Даніїл Токмаков

Редактор: Софія Скиба