Хочу, щоб вони відчули життя «тут і зараз»: режисерка з Кривого Рогу про творчість і всиновлення
Фото: TSVETANA.PH
До школи "онлайн" уже всі звикли: то карантин, то війна. Після уроків Юля сідає на ровер і їде на вулицю Армавірська, 28 — у Шелтер Плюс, щоб встигнути на репетицію театральної постановки.
Вона займається в театральній студії вже 6 років, але ніколи не отримує головні ролі. Режисеркою там є її мама.
Вона хвилюється, щоб люди не думали, що вона головні ролі віддає мені, бо я донька. А у мене це класно виходить! — каже Юля трохи обурено.
Зараз Юлія — школярка, пластунка, волонтерка й акторка. Вона дуже стримана, наполеглива і, безперечно, талановита. А я пам'ятаю цю дівчину з 2017 року: і батьки, і всі навкруги називали її Юля Дзиґа, і це описувало характер 9-річної дівчинки. Тоді вона всього рік була у родині Морозових, які в 2016 році взяли її під опіку. Перший рік адаптації і для неї, і для прийомних батьків був непростим.