Бог його знає, як ми вижили – історія родини з Широкого під Кривим Рогом

Фото: Перший Криворізький

О другій ночі у селищі Широке Криворізького району пролунали кілька вибухів – один із прильотів влучив у подвір'я родини Кушнеруків.

«Та тут страшне – як ми вижили? Бог йо знає. Оце якби не горіх… – усе на себе прийняв. Таке коріння вивернуло», – говорить Григорій і пиляє пошкоджене російським снарядом коріння 44-річного горіха.

У ніч із 3 на 4 серпня було кілька ворожих влучань снарядів із реактивних систем залпового вогню — один упав на клумбу прямо в центрі Широкого — неподалік банків та ряду магазинів, кафе.

А другий російський снаряд влучив у сад і господарські будівлі у дворі жителів Широкого. Родину, яка мирно спала в оселі, засипало уламками та будівельним сміттям. Тоді ж вбило частину свійської птиці — кури не вижили, а гусей з-під завалів дивом все ж вдалося відкопати.




Пенсіонер прожив у Широкому 44 роки. Тут, каже, і горіх цей посадив у власному подвір’ї, і доньку виростив, і трьох онуків дочекався. Родичі, які живуть у Росії, дотепер вірять у пропагандистську мантру: українці самі себе обстрілюють.

- І що Ви їм кажете
-
Я нічого, я з ним не балакаю. А невістка послала та і все.



Встигла накрити дитину


Світлана, донька Григорія, розповідає журналістам, як уночі встигла врятувати дитину:

Ми спали: я почула, як пролунав перший вибух, згодом другий. То я встала, почала нервувати. За 5 хвилин я повернулася до дитини й почула свист.

Все, що я змогла – накрити дитину. Ні про що більше я подумати тоді не змогла. Пролунав вибух – нас накрило – земля, осколки, скло, дерева, гілки, все було на нас.


Руслан, чоловік Світлани, виніс сина на вулицю. Хлопчик вцілів, а тіло Світлани посікло уламками. З її ноги медики, які прибули на місце події, дістали шматок скла.

В цілому, я нормально, оце тільки трошки кульгаю. Не схотіла полишати родину, двір, відмовилася від госпіталізації.
7-річний Ілля теж добре запам’ятав ту ніч, говорить: “з Місяця прилетіла ракета”.

Коли в ніч з 3 на 4 серпня пролунали потужні вибухи, розповідає голова Широківської тергромади Олександр Кокул, одразу і не було зрозуміло, куди армія РФ влучила цього разу.




Спершу промайнула думка, що це можуть бути касетні ракети, тож на місця вибухів спочатку поїхали рятувальники – їх викликала родина Кушнеруків. Виявилося, що це був приліт із реактивної системи залпового вогню - “Фугас” із власним зарядом.




Це вже третій “приліт” у громаду – раніше були [пошкоджені] сонячні батареї, було влучання біля смітника, ну а цей “приліт” приніс отаку прикрість людям, стрес і дітям, і дорослим. Цей вибух зруйнував 2 оселі, та навіть три – там ще третя літня кухня, і гараж вщент розлетівся. Він і врятував, думаю, тих людей, які були в літній кухні.
Вирва від снаряда була 3 метри глибиною і до 10 завширшки. Господар садиби Руслан говорить, що коли спустився вниз, навіть вилізти звідти було важко.

Допомагали навіть подруги доньки


Зараз родина оговтується від події тієї ночі – ночувати тепер Світлана їздить із найменшим сином до дочок у Кривий Ріг.

Жінка каже: тут лишатися морально важко. Їй боляче бачити те, що вони з батьками та чоловіком нажили, зруйнованим.


Будинок зруйнований. Оце одна кімната більш-менш у нас, а інші зруйновані. Якщо братися за ремонт – то робити або все, або нічого, – говорить господиня.
Вранці, після прильоту, родині одразу прийшли допомогати колеги чоловіка по роботі, родичі, сусіди. Допомогу надала і селищна рада.



Колежанки Світлани теж допомогли — хто руками, хто грошима. Жінка, коли перераховує тих, хто не лишився осторонь біди, починає плакати:

Ви знаєте, навіть подруги дочок приходили прибирали.




Високоточна ракета знищила туалет і вишневий садок


Російський снаряд застряг посеред двору – між двома хатами, в яких живуть Світлана з чоловіком і її батьки. Він знищив і вишневий садок, і горіх, і душ із вуличною вбиральнею.

Пан Григорій сердиться і сміється водночас:

– Пам’ятаєте, [російський] генерал казав, що у них високоточні ракети? Так оце пряме попадання в ціль – у туалет.







Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


Фото: Денис Шабанін

Відео: Даніїл Токмаков

Редактор: Софія Скиба